Григорій Сковорода
1722 — 1794
«Світ ловив мене, та не впіймав»— Епітафія на власній могилі
Філософ, поет, композитор і педагог. Мандрівний мудрець, який свідомо відмовився від слави, кар’єри й достатку заради внутрішньої свободи та чистої совісті. Мислитель, який не лише навчав, а й жив по-філософськи, і досі вражає глибиною, парадоксальністю та сучасністю своїх ідей.
Три ключові ідеї
Філософія Сковороди постала з поєднання античної традиції, християнської думки та особистого духовного досвіду, а її осердям стали самопізнання, внутрішня свобода і життя за своєю природою.
Пізнай себе
Самопізнання — фундамент усієї системи Сковороди. Пізнаючи свою внутрішню «справжню людину», людина пізнає Бога і знаходить шлях до щастя. Звідси бере початок новаторський психологізм його трактатів.
Сродна праця
Щастя досягається лише через «сродну» — споріднену — працю: діяльність, що відповідає природнім нахилам людини. Хто займається «несродним» ділом, той страждає сам і шкодить оточенню.
Три світи
Великий світ (Всесвіт / макрокосм), малий світ (Людина / мікрокосм) та символічний світ (Біблія). Кожен має видиму і невидиму природу. Справжнє щастя — у відкритті невидимого в собі.
Основні віхи життя
Григорій Сковорода народився у ніч на 22 листорада за старим стилем у сім'ї козака Сави і його дружини Пелагеї.
У семирічному віці його віддали в дяківську школу. Юнак учився читати (буквар, граматику, Псалтир, Часослов), писати, лічити, співати в церкві на крилосі.
З дитинства Григорій має чудовий голос, а тому вчащає до церковного хору, знає мало не всі мелодії й наспіви. Пасучи череду в полі чи гуляючи в гаю, він часто виграє на сопілці чабанських і релігійних пісень або імітує пташині голосові переливи.
1722 р. - 1734 р.(Полтавщина, Чорнухи)
Вступає до Києво-Могилянської академії.
1734 р. - 1741 р.(Київ)
1742 р. - 1744 р.(Санкт-Петербург, Москва)
Продовжує навчання в класі філософії.
1744 р. - 1745 р.(Київ)
1745 р. - 1750 р.(Угорщина, Європа)
Сковорода викладає поетику в Переясловському колегіумі до якого його запросив єпископ Никодим Срібницький.
1750 р. - 1751 р.(Переяслав)
Навчання на курсі богослів'я.
1751 р - 1753 р.(Київ)
1753 р. - 1759 р.(Село Каврай, Черкаська область)
24 листопада 1758 р.(Село Каврай, Черкаська область)
Іосаф Миткевич, ставши єпископом у Білгороді, за рекомендацією Якубовича 1759 року запрошує Сковороду викладати піїтику в Харківському колґіумі.
1759 р. - 1760 р.(Харків)
1760 р. - 1762 р.(Село Стариця, Харківщина)
весна 1762 р.(Харків)
1762 р. - 1764 р.(Харків)
Про цей період мало що відомо
1764 р. - 1768 р.(Харків)
1768 р. - 1769 р.(Харків)
серпень 1770 р.(Охтирка)
1769 р. - 1794 р.(Харків; село Гужвинське, Харківщина; Київ; Острозьк; Таволзька слобода; село Бабаї, Харківщина; Село Гусинка; Вільшанська Іванівка, Харківщина)
Знамениті висловлювання
Світ ловив мене, та не впіймав
Пізнай же себе! Добре себе випробуй.
Благодарю Бога, що Він зробив усе нелегке непотрібним, а все потрібне нелегким
Головні твори
Сковорода писав усе своє свідоме життя, але за власним бажанням майже нічого не зберігав і не переписував. Рукописи ходили в списках і стали відомими лише після смерті автора.
Сад Божественних Пісень
Збірка 30 духовних пісень і псалмів, писалася протягом 1753–1785 рр. Вершина поетичної творчості Сковороди.
Байки Харківські
30 байок у прозі з глибокими моральними повчаннями, написані 1769 р. на основі Езопа та Федра.
Нарцис. Розмова про те: пізнай себе
Перший самостійний філософський діалог (1771). Вважається початком оригінальної філософської думки в Україні.
Вхідні двері до доброго християнства
Катехізис, написаний для Харківського колегіуму (1766–1780). Виклад основ духовного виховання.
Симфонія, нареченна книга асхань
Діалог про пізнання самого себе через Святе Письмо (1772). Тут найповніше розгорнута теорія трьох світів.
Алфавит, или Букварь Мира
Синтетичний твір про три світи — Всесвіт, Людину і Біблію — та два начала в кожному з них.
Пам'ять і вплив
Григорій Сковорода прожив 72 роки і залишив по собі десятки трактатів, сотні поетичних рядків і стійкий образ українського Сократа. Напередодні смерті він заздалегідь викопав собі могилу у фруктовому саду Михайла Ковалинського — свого найближчого учня і першого біографа.
Його спадщина помітно вплинула на подальший розвиток української філософії, літератури та духовної культури. Нині ім'я Сковороди носить Харківський національний педагогічний університет. Пам'ятники мислителю встановлено у Харкові, Лохвиці, Києві та Чорнухах — рідному селі.
