Байки Харківські
Коли написані Байки Харківські?
Написані після того, як Сковорода в останнє полишив вчительску посаду [9 — С. 101]. Перша половина байок створена 1769 року, а друга — 1774 року.
Де написані Байки Харківські?
Перші півтора десятка байок Сковорода написав «усамітнившись у лісах, полях, садах, селах, хуторах та пасіках, що лежать довкруж Харкова» [9 — С. 101]. Другу половину байок написав в селі Бабаях. Це відомо з передмови до збірки.
Бабаї – містечко під Харковом, засноване в середині XVII ст. Було власністю родини Донців-Захаржевських, а потім поміщиків Щербиніних. Григорій Сковорода не раз бував у маєтку Петра Андрійовича Щербиніна, а також зупинявся в будинку свого учня, священика Якова Правицького. Одне з джерел біля Бабаїв ще й досі має назву «холодної сковородинської криниці» [див.: Ніженець А., Стогній І. Григорій Сковорода. Пам’ятні місця на Україні. – Київ, 1984. – С. 59–62]. [3]
Коли Байки Сковороди були вперше видані?
Вперше байки було надруковано у виданні 1837 р. Московського попечительного комітету “Человеколюбивого общества” під назвою “Басни Г. С. Сковороды”. [29]
Які байки Сковорода написав поза збіркою?
- «Телес і Баба» віршом [29 — С. 274]
- «Про Козеня та Вовка-флейтиста» (латинською та книжно-українською мовами) [29 — С. 274]
- «Байка про Котів» в трактаті «Алфавіт, або Буквар миру» на тему про сродну працю
- Притча «Про сліпого і зрячого» введена в «Розмову п’яти подорожніх про істинне щастя в житті»
- «Баєчка» про діда й бабу, які носили в хату світло мішком в творі «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті»
- «Фабула» з «Кільця»
- Байкою є притча про мудреця Едіпа («Сфінкс»)
- У формі байки подано притчу про Пустельника і Птаха в «Іконі Алківіадській»
- У формі байки подано притчу «Сліпий і Зрячий» з «Потопу Зміїного».
- «Вдячний Еродій»
- «Убогий Жайворонок» (для Сковорода байка і притча — те саме)
Кому присвячена збірка?
Збірка присвячена приятелеві Сковороди Панасові Панкову – колезькому реєстраторові (чин 14-го, найнижчого класу, згідно з петровською «Табеллю про ранги»), який мешкав у Острогозьку. У діалогах Сковороди Панков виступає під ім’ям Аѳанасій. Син Панаса Панкова Іван навчався в Харківському колегіумі й належав до кола вихованців Сковороди [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. – Харків, 1970. – С. 145, 162–163]. [3 — С. 179]
Чи сам Сковорода назвав свої байки «Харківськими»?
Відповісти важко, бо автограф цієї збірки до нашого часу не дійшов, лише три списки, і тільки в одному маємо назву «Харківські байки». [29 — С. 277]
Джерела
[3] Григорій Сковорода: Повна академічна збірка творів - Леонід Ушкалов - 2011 р.
[9] Сковорода, Григорій. Твори у двох томах. Том 1 - 1994 р.
[29] Валерій Шевчук. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода – Видавництво Пульсари 2008