Лист №48 до Михайла Івановича Ковалинського

Чим тепер зайнятий розум твій бистрий?

Де він сьогодні у тебе блукає?

Що йому треба, до чого він прагне, чого уникає?

Діє він впевнено, а чи вагається?

Діє він впевнено й свято, – тоді ти блаженний.

А як непевно, – то й сам ти вагаєшся.

В серці ж отому, що сповнене сумнівів,

Вмить запанують огида і знудженість.

Ні, не співає моряк, а боїться й бентежиться,

В мить, коли хвиля морська закипає від люті,

В мить, коли Австер шалений хита Адріатику

Так, що утримати годі кермо корабельне.

Розум наш ні на мить не бува бездіяльним,

Завжди треба йому хоч би чимось зайнятися,

І коли він не матиме доброго клопоту,

Миттю зверне тоді до заняття поганого.

Тож займи його тим, що б давало роботу йому,

Тільки буде нехай воно добре й тримається міри.

Так ти зможеш уникнути лютої дуже нудьги

Зможеш так ти життя ощасливити³⁸⁴.