Лист №33 до Михайла Івановича Ковалинського

[“И сѣд, учаше при брезѣ (й далі) c корабля”].

Плаває в гавані той, хто живе вдалині від марноти,

Той, хто нічим не клопочеться і зневажа честолюбство,

Хто віддається на хвилі світу цього обережно,

Плаває в гавані той – човен його у безпеці.

Той же, хто в море глибоке свої повертає вітрила:

Страх його мучить який? хвилі штовхають які?

Вчетверо щасніший той, хто не виходив у море,

Спокій розумний і Музу понад усе полюбив.

О, мій божественний спокою, о ці незбагнені Божі

Дари. Цінність твою годен лиш розум пізнати.

Плавай же в гавані ти, нехтуй дарами юрби!

Той, хто довірився морю, вже не належить собі.

Що тобі клопоти світу? Клопоти – терни колючі,

Ті, що заглушують враз Божі священні слова.

Їх-бо не сіє Христос, не проповідує в морі.

Плаває в гавані він: тут він навчає своїх²⁶³.

Найдорож[чий] Михайле!

Я довго розмірковував, які вірші тобі надіслати. Однак останні здались мені дещо кращими тільки тому, що легше вилились. Але що ж мені сказати про твій лист, солодший за будь-яку амброзію? Хай би мене так любив Бог… Утім я боюся хвалити тебе в очі. Бувай здоров, найдорожча душе, і шануй доброчесність! Твій Григорій.

Джерела

Текст:

Григорій Сковорода: Повна академічна збірка творів - Леонід Ушкалов - 2011 р.

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.