Оберіть переклад
Оберіть лист
Лист №44 до Михайла Івановича Ковалинського
Як написано<Як співає Давид: у тобіВсе наше життя.Смерть нас чекає щодня.Ми ж, мов невинна овечка,Котру жорстокий м’ясникОсь вже готовий зарізати,Кров її темну пролити,Сама ще й сприяє цьому,Горло під ніж підставляє,Ніким-бо до того не змушена.Втім, милосердя таки переможеСилою того одного,Хто обійма нас любов’ю одвічною,Адже існує сентенція…>³⁴⁶На день П’ятдесятниціО, якби нам у серце та влився той Дух,Що Вчитель подав своїм учням!Дух новий, що оновлює серце вогнем;Той, що створює й мову, і справи нові.Дух новий, що ніжніший за повів зефірів,Хай він тільки повіє – і стане новою земля,Враз оновиться час, рух небес і життя.Давній час вже тіка, а оновлений час наступає.Люди роблять вже справи нові, промовляють нові слова.В них з’являється зір новий, і нові в них серця та ноги.Так ось дерево, мертве зимою, повертається знов до життя,Щойно сонце весняне обігріє його з висоти.Подивися ж тепер: що за мова, за руки та ноги у черні,І чого вона хоче? Що робить, про що розмовляє?Мова черні дурної бундючна і повна жадоби.Ти гадаєш – це мова нова? Ні, це мова стара.Скрізь панують переступи, розкіш і хтивість.Ти гадаєш – це справи нові? Ні, це справи старі.Люди дбають про вигоди шлунка і тлінної плоті.Ти гадаєш – нові це серця? Ні, серця ті старі.О, ласкавий Заступнику, зжалься, прийди!Дай мені серце нове, руку нову і слово!Дай мені вийти з печери, де чернь безталанна мешка!Дай мені жити на небі, де сяє нова земля³⁴⁷!
Найдорожчий Михайле!Ці вірші здалися мені не позбавленими приємності. Коли я в цей найсвященніший день, який є початком і ціллю всіх свят, міркував про священні речі, ці вірші, чи то через самолюбство, чи то благочестивими думками захопили мене й спонукали душу до благочестя. Тому я вирішив повідомити про них і тебе, мого друга й ревнителя науки, а ще більше – ревнителя благочестя, яке одне робить людину щасливою. Якщо моряк охоче обмінюється своїми морськими розмовами з моряком, купець із купцем, а воїн із воїном, то невже прихильник благочестя й корисних наук буде німим із тим, хто займається тим самим і є його другом? О, так не може бути! Але ти зверни увагу не на вишуканість слів, майже непримітну, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок, і визначай смак не по шкаралущі, а по ядру. Нехай найсвятіший Утішитель зробить у свій час так, щоб ти, відкинувши давнє й грубе, покинувши навіть молоко самого благочестя, захотів нової їжі, гідної християнського мужа, щоб до тебе можна було допасувати пророцтво про Юду: зуби його біліші від молока.Вельми прихильний до тебе Григор[ій] Сав[ич].
Джерела
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.