Kulish-Puluj-Nechui Ukrainian Bible translation❧Дії святих апостолів, розділ 2

1

А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.

2

І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.

3

І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.

4

І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

5

Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.

6

Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.

7

Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?

8

Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,

9

Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,

10

і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,

11

Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?

12

Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?

13

Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.

14

Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.

15

Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.

16

А єсть се, що промовив пророк Йоіл:

17

І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;

18

і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.

19

І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.

20

Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.

21

І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.

22

Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,

23

Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.

24

Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.

25

Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.

26

Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.

27

Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.

28

Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.

29

Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.

30

Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,

31

предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.

32

Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.

33

Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.

34

Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,

35

доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.

36

Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.

37

Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?

38

Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.

39

Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.

40

І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.

41

Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.

42

Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.

43

Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.

44

І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;

45

і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.

46

І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,

47

хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.