Kulish-Puluj-Nechui Ukrainian Bible translation❧Книга Йова, розділ 15

1

І відказав Елифаз із Теману й промовив:

2

Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,

3

Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?

4

Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!

5

Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!

6

Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.

7

Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?

8

Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?

9

Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?

10

Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.

11

Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?

12

Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?

13

Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?

14

Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?

15

Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:

16

Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.

17

Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,

18

Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;

19

В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:

20

Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;

21

Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.

22

Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.

23

Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.

24

Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —

25

За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,

26

Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;

27

За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.

28

І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.

29

Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.

30

Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.

31

Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.

32

Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.

33

Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.

34

Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,

35

(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.