Kulish-Puluj-Nechui Ukrainian Bible translationКнига Приповістей Соломонових, розділ 15
Шрифт:
1
Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2
Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3
Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4
Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
5
Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
6
В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
7
Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8
Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9
Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
10
Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
11
І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
12
Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13
Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14
Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15
В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16
У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17
Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18
Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19
Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
20
Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21
Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22
Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23
Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
24
Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
25
Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
26
Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
27
Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
28
Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29
Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
30
Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
31
Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
32
Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
33
Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
Джерела
