Kulish-Puluj-Nechui Ukrainian Bible translation❧Книга Псалмів, розділ 69

1

Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!

2

Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.

3

Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.

4

Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.

5

Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.

6

Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!

7

Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!

8

Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.

9

Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.

10

Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.

11

Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.

12

Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.

13

Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!

14

Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.

15

Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.

16

Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.

17

І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!

18

Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!

19

Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.

20

Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.

21

До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.

22

Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.

23

Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.

24

Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!

25

Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!

26

Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.

27

Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.

28

Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!

29

Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!

30

Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.

31

Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.

32

Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!

33

Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.

34

Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.

35

Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.

36

І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.