НПУ — Новий Переклад Українською❧Дії святих апостолів, розділ 24

1

Через п’ять днів первосвященник Ананія разом зі старійшинами та адвокатом Тертуллом прийшли до Кесарії та перед намісником висунули обвинувачення проти Павла.

2

Коли Павла покликали, Тертулл почав обвинувачувати його, кажучи: «Тривалий мир ми маємо завдяки тобі, і добрі речі були зроблені для цього народу через твою дбайливість.

3

Поважний Феліксе! Ми з великою вдячністю завжди й повсюди це визнаємо.

4

Щоб не затримувати тебе довго, благаю тебе, вислухай нас коротко у своєму милосерді.

5

Ми з’ясували, що ця людина – бунтівник. Він провокує заворушення між усіма юдеями в усьому світі та очолює назарейську єресь.

6

До того ж він намагався осквернити Храм. Тому ми його спіймали й хотіли судити за нашим Законом.

7

Але прийшов Трибун Лісій і силоміць забрав його з наших рук,

8

наказавши його обвинувачам іти до тебе. Якщо ти його допитаєш, то сам дізнаєшся про все, у чому ми його звинувачуємо».

9

Інші юдеї теж долучилися до обвинувачень, говорячи, що все це правда.

10

Коли намісник подав знак, Павло почав говорити: «Знаючи, що ти вже багато років суддя цього народу, я охоче буду захищатися.

11

Ти можеш довідатись, що минуло не більше дванадцяти днів відтоді, як я прийшов до Єрусалима на поклоніння.

12

І не бачили мене, щоб я сперечався з кимось у Храмі або підбурював народ десь у синагогах чи в місті.

13

Вони навіть не можуть тобі довести того, у чому мене звинувачують.

14

Але я визнаю, що служу Богові батьків наших згідно з вченням Шляху, яке вони називають єрессю. Я вірю всьому, що записано в Законі та Пророках.

15

У мене така ж надія на Бога, як і в них, що буде воскресіння праведних та неправедних.

16

Тому я дбаю про те, щоб завжди мати чисте сумління перед Богом та людьми.

17

Через багато років я прийшов, щоби подати моєму народові милостиню та принести жертви.

18

За цим мене й знайшли очищеного в Храмі. Там не було ні натовпу, ні колотнечі.

19

Це були деякі юдеї з Азії, які мали би бути тут перед тобою, якщо мають щось проти мене.

20

Або нехай присутні тут скажуть, яку провину знайшли в мені, коли я стояв у Синедріоні.

21

Хіба що те слово, яке я вигукнув перед ними: „Сьогодні мене судять перед вами за воскресіння з мертвих!“»

22

Тоді Фелікс, який добре знав про Шлях, відклав суд, сказавши: «Я винесу рішення з вашого питання, коли прийде Трибун Лісій».

23

Він наказав сотникові стерегти Павла, але надати певну свободу й нікому з його близьких не забороняти, щоб служили йому.

24

Через декілька днів Фелікс прийшов разом зі своєю дружиною Друзиллою, яка була юдейкою. Він наказав покликати Павла, аби послухати про віру в Ісуса Христа.

25

Проте коли Павло говорив про праведність, здержливість та майбутній суд, Фелікс злякався й сказав: «Тепер іди! Коли матиму час, покличу тебе».

26

Він сподівався, що Павло дасть йому грошей, і тому часто наказував привести його та говорив із ним.

27

Коли минуло два роки, замість Фелікса прийшов Порцій Фест. Бажаючи догодити юдеям, Фелікс залишив Павла у в’язниці.