НПУ — Новий Переклад Українською❧Послання св. апостола Павла до галатів, розділ 2

1

Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов в Єрусалим разом із Варнавою, узявши із собою Тита.

2

Я вирушив туди згідно з одкровенням і представив їм Добру Звістку, яку проповідую серед язичників, а особливо шановним виклав її окремо, на самоті, [щоб упевнитися], що не біг [до цього] й не біжу [тепер] даремно.

3

Проте навіть Тита, який був зі мною, не примушували до обрізання, хоча він і був греком.

4

Це через лжебратів, що проникли в наші ряди, аби спостерігати за нашою свободою, яку ми маємо в Ісусі Христі, і зробити нас рабами.

5

Але ми ні на мить не поступилися їм, щоб істина Доброї Звістки збереглася для вас.

6

Щодо тих, кого вважають знатнішими, – хто вони й ким вони були, для мене це немає ніякого значення, [адже] Бог неупереджений, – то вони нічого не додали мені.

7

Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку необрізаним, як Петрові – обрізаним.

8

Адже Бог, Який зробив Петра апостолом обрізаних, зробив також мене [апостолом] язичників.

9

Яків, Кифа та Іван, які вважаються стовпами [церкви], визнали надану мені благодать і потиснули мені й Варнаві руку як співучасникам [служіння], щоб ми [пішли] до язичників, а вони – до обрізаних.

10

Усе, що [вони просили], – це те, щоб ми пам’ятали про бідних, що я й намагався робити.

11

Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я протистояв йому відверто, бо він був неправий.

12

Адже до того, як прийшли деякі люди від Якова, він їв разом з язичниками, а після цього почав ховатися й відокремлюватися від них, боячись обрізаних.

13

До нього приєдналися також інші юдеї, так що й Варнава був втягнений в їхнє лицемірство.

14

Побачивши, що вони не поводяться відповідно до істини Доброї Звістки, я сказав Кифі перед усіма: «Якщо ти юдей, але живеш як язичник, а не як юдей, чому ж тоді примушуєш язичників жити за юдейським звичаєм?»

15

Ми ж – юдеї за народженням, а не грішні язичники.

16

Однак, знаючи, що людина не може бути виправдана ділами Закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, навіть ми увірували в Христа Ісуса, щоб бути виправданими вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жодна людина не буде виправдана ділами Закону.

17

Але якщо ми, [юдеї,] шукаючи виправдання в Христі, і самі виявилися грішниками, то невже Христос є служителем гріха? Зовсім ні!

18

Бо якщо я знову відбудовую те, що зруйнував, то роблю себе грішником.

19

Адже через Закон я помер для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіп’ятий з Христом,

20

і більше живу не я, але Христос живе в мені. Нині я живу в тілі, і це життя вірою в Сина Божого, Який полюбив мене й віддав Себе за мене.

21

Я не відкидаю благодаті Божої, бо якщо праведність здобувається Законом, то Христос помер даремно!