НПУ — Новий Переклад Українською❧Євангеліє від св. Івана, розділ 20

1

У перший день тижня, рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.

2

Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!»

3

Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці.

4

Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший.

5

Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов.

6

Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало,

7

а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці.

8

Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив.

9

(Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.)

10

Потім учні повернулися до себе.

11

Марія ж стояла біля гробу й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути в гробницю,

12

і побачила двох ангелів у білому, що сиділи там, де лежало тіло Ісуса, – один у головах, а другий у ногах.

13

Вони запитали: ―Жінко, чому ти плачеш? Вона відповіла: ―Тому що взяли мого Господа, і не знаю, куди Його поклали.

14

Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не зрозуміла, що це Ісус.

15

Він запитав її: ―Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, сказала Йому: ―Пане, якщо Ти Його взяв, скажи мені, куди Ти Його поклав, і я заберу Його.

16

Ісус сказав їй: ―Маріє! Повернувшись до Нього, вона сказала єврейською: ―Раввуні! (Що означає «Учителю!»)

17

Ісус сказав: ―Не затримуй Мене, бо Я ще не піднімався до Отця. А йди до Моїх братів і скажи їм: «Я піднімаюсь до Мого Отця й вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога».

18

Марія Магдалина пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа!» І вона розповіла їм, що Він сказав.

19

Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»

20

Кажучи це, показав їм [Свої] руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа.

21

Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас».

22

Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: «Прийміть Святого Духа!»

23

Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені.

24

Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус.

25

Інші учні сказали йому: ―Ми бачили Господа! Але він сказав їм: ―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю.

26

Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав: ―Мир вам!

27

Потім сказав Фомі: ―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір!

28

Фома відповів Йому: ―Господь мій і Бог мій!

29

Ісус сказав йому: ―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили.

30

Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.

31

Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.