НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюЄвангеліє від св. Матвія, розділ 14
1
У той час тетрарх Ірод почув про Ісуса
2
та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
3
Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата,
4
тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!»
5
Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
6
Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед [гостей] і сподобалася Іродові.
7
За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить.
8
Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя».
9
Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання.
10
Він надіслав [людей] до в’язниці відрубати Іванові голову.
11
Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері.
12
Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
13
Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним.
14
Вийшовши на берег, [Ісус] побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
15
Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу.
16
Ісус же сказав їм: ―Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
17
Вони відповіли Йому: ―Ми тут маємо лише п’ять хлібів та дві рибини.
18
Він сказав: ―Принесіть їх Мені!
19
[Ісус] наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні [роздали] людям.
20
Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків.
21
Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
22
Відразу після цього [Ісус] звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей.
23
А відпустивши людей, [Ісус] зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один.
24
Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
25
О четвертій сторожі ночі[Ісус] пішов до Своїх учнів, ідучи по воді.
26
Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
27
Але Ісус тієї ж миті заговорив до них: ―Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!
28
Тоді Петро сказав у відповідь: ―Господи, якщо це Ти, накажи, щоб я пішов до Тебе по воді!
29
[Ісус] сказав: ―Іди! І, вийшовши з човна, Петро почав іти по воді до Ісуса.
30
Але, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й закричав: ―Господи, спаси мене!
31
Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив: ―Маловіре, чому ти засумнівався?
32
Коли вони сіли в човен, вітер стих.
33
Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»
34
Перепливши [море], вони прибули до Генезаретської землі.
35
Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих
36
і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.
Джерела
