НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюЄвангеліє від св. Матвія, розділ 21
1
Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
2
та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
3
І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
4
Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
5
«Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».
6
Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
7
Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
8
Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
9
Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»
10
Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
11
Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
12
Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
13
Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
14
І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
15
Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
16
й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст [малих] дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
17
Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
18
Вранці, повертаючись до міста, [Ісус] зголоднів.
19
І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла.
20
Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?
21
Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
22
Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
23
Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
24
У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
25
Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
26
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
27
Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. [Ісус] сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
28
«Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в [моєму] винограднику“.
29
Той відповів: „Не хочу!“ Але потім, розкаявшись, пішов.
30
Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я [піду,] господарю!“ Але не пішов.
31
Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. [Тоді] Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
32
Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
33
Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
34
Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
35
Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
36
Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
37
Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
38
Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
39
Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
40
Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
41
Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
42
Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?
43
Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
44
Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
45
Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
46
і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу, який вважав Його пророком.
Джерела
