НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюЄвангеліє від св. Матвія, розділ 9
1
[Ісус] сів у човен та, перепливши [море], прибув до Свого міста.
2
І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»
3
Але деякі книжники почали говорити між собою: «Він богохульствує!»
4
Тоді Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви думаєте погано у ваших серцях?
5
Що легше сказати: „Прощаються твої гріхи!“ чи „Встань і ходи!“?
6
Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді сказав паралізованому: «Встань, візьми свою постіль та йди додому!»
7
І, вставши, чоловік пішов додому.
8
Побачивши це, натовп злякався й почав прославляти Бога, Який дав людям таку владу.
9
Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на ім’я Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.
10
І коли [Ісус] сидів за столом у домі [Матвія], то прийшло багато митників та грішників і їли разом з Ісусом та Його учнями.
11
Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: ―Чому ваш Учитель їсть разом із митниками й грішниками?
12
[Ісус] же, почувши це, відповів: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.
13
Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви».Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
14
Тоді прийшли до Нього Іванові учні й запитали: ―Чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
15
Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть.
16
Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою.
17
Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться – і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки – і збережеться й одне, і друге.
18
Коли [Ісус] казав їм це, ось прийшов один із керівників [синагоги], вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку – і вона оживе».
19
Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним.
20
І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі,
21
бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!».
22
Ісус же, повернувшись, побачив її та сказав: «Не бійся, донько! Твоя віра врятувала тебе». І жінка одразу була зцілена.
23
Коли Ісус прийшов у дім керівника [синагоги,] то побачив там сопілкарів та засмучених людей.
24
Він сказав їм: «Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить». Але вони почали глузувати з Нього.
25
Коли ж натовп вивели, [Ісус] зайшов [до кімнати], узяв дівчинку за руку, і вона встала.
26
Звістка про це розійшлася по всій тій країні.
27
Коли Ісус вийшов звідти, за Ним пішли двоє сліпих, які кричали: ―Змилуйся над нами, Сину Давидів!
28
Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус запитав їх: ―Вірите, що Я можу це зробити? ―Так, Господи, – відповіли вони.
29
Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи: ―За вірою вашою нехай станеться вам!
30
І їхні очі відкрилися. Ісус же суворо застеріг їх, кажучи: ―Дивіться, щоб ніхто не довідався!
31
Але вони, вийшовши, розповідали про Нього всюди по тій країні.
32
Коли ж вони виходили, то ось привели до Нього німого чоловіка, який був біснуватим.
33
Як тільки демон вийшов, [німий] чоловік заговорив; і весь натовп дивувався кажучи: «Ніколи такого не траплялося в Ізраїлі».
34
Але фарисеї казали: «Він виганяє демонів [силою] володаря демонів».
35
Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства [Небесного]. Він зцілював усі хвороби та недуги.
36
Побачивши людей, [Ісус] змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха.
37
Тоді Він промовив до своїх учнів: «Жнива насправді великі, а робітників мало,
38
тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої».