НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюКнига Псалмів, розділ 105
1
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
Джерела
