Книга Псалмів
НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюКнига Псалмів, розділ 141
1
Роздуми Давидові, коли він був у печері. Молитва. Голосно до Господа волаю, голосно Господа благаю.
2
Виливаю перед Ним скаргу мою, розповів Йому про скорботу свою.
3
Коли знемагав у мені дух, Ти знав стежину мою. На дорозі, якою я йшов, вони сховали для мене пастку.
4
Поглянь, [Господи], праворуч і побач: ніхто не впізнає мене, загинув притулок мій, нікому немає діла до душі моєї.
5
До Тебе волаю я, Господи, кажучи: «Ти – пристановище моє, доля моя на землі живих».
6
Прислухайся до волання мого, бо знемігся я дуже; визволи мене від моїх переслідувачів, адже вони сильніші за мене.
7
Виведи з в’язниці душу мою, щоб прославити мені ім’я Твоє. Зберуться праведні довкола мене, коли Ти мені віддячиш.
Ліцензія тексту