НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюКнига Псалмів, розділ 48
1
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом.
2
Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
3
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
4
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
5
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
6
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
7
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
8
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
9
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
10
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
11
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
12
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
13
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
14
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
15
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них.
16
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. Села
17
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
18
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
19
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
20
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
21
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.