НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюКнига Псалмів, розділ 73
1
Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
2
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
3
Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
4
Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
5
Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
6
Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
7
Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
8
Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
9
Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
10
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
11
Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
12
Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
13
Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
14
Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
15
Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
16
Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
17
Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
18
Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
19
Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
20
Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
21
Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
22
Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
23
Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.
Джерела
