НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюОб'явлення св. Івана Богослова, розділ 14
1
Потім я подивився, і ось переді мною Агнець. Він стояв на горі Сіон, і з Ним – сто сорок чотири тисячі, у яких на чолі написане Його ім’я та ім’я Його Отця.
2
І я почув голос із неба, наче гуркіт бурхливих вод і наче гучний грім. Голос, який я почув, був схожий на звучання арф, на яких грають арфісти.
3
Вони заспівали нову пісню перед престолом і перед чотирма живими істотами та старцями. Ніхто не міг вивчити тієї пісні, окрім ста сорока чотирьох тисяч викуплених із землі.
4
Це ті, хто не опоганився жінками, залишившись незайманими. Вони йдуть за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони були викуплені від людства – як первісні плоди Богові та Агнцю.
5
В їхніх устах не було знайдено брехні. Вони – непорочні.
6
Потім я побачив іншого ангела, який летів посеред неба. Він мав проголосити вічну Добру Звістку тим, хто живе на землі: кожній нації, племені, мові та народу.
7
Він сказав гучним голосом: «Бійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшов час Його суду. Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море та джерела вод!»
8
За ним слідував інший ангел, кажучи: «Упав! Упав Великий Вавилон! Він напоїв усі народи вином своєї статевої розпусти».
9
Третій ангел слідував за ними, кажучи гучним голосом: «Якщо хтось поклоняється звіру та його образу й отримує його знак на чоло або руку,
10
той буде пити нерозведене вино Божого гніву, приготовлене в чаші Його гніву. Він буде мучитися у вогні та сірці перед святими ангелами й Агнцем.
11
І дим їхнього страждання буде підійматися навіки-віків. Не буде спокою ні вдень, ні вночі для тих, хто поклоняється звіру та його образу, або для тих, хто отримує знак його імені».
12
У цьому терпіння святих, які виконують заповіді Божі й [залишаються] вірними Ісусу.
13
Потім я почув голос із неба, який сказав: «Напиши це: блаженні мертві, які відтепер помирають у Господі!». «Так, – каже Дух, – вони відпочинуть від своєї праці, бо їхні діла йдуть за ними».
14
Тоді я подивився, і ось [переді мною] була біла хмара, а на хмарі сидів Хтось, подібний до Сина Людського. На голові Він мав золоту корону, а в руці – гострий серп.
15
І ще один ангел вийшов із Храму й гучним голосом промовив до Того, Хто сидів на хмарі: «Візьми Свій серп і жни, бо прийшов час жнив і врожай землі дозрів».
16
І Той, Хто сидів на хмарі, кинув Свого серпа на землю, і врожай на землі був зібраний.
17
Потім інший ангел вийшов із Храму на небі, і він теж мав гострий серп.
18
І ще один ангел, який мав владу над вогнем, вийшов від жертовника й гучним голосом промовив до того, що мав гострий серп: «Надішли свій гострий серп і збери грона винограду на землі, бо його виноград дозрів».
19
Ангел кинув свого серпа на землю й, зібравши виноград, вкинув його до великої давильні Божого гніву.
20
[Виноград] було почавлено в давильні за містом. З неї потекла кров, яка піднялася аж по вудила коней і розлилась на тисячу шістсот стадіїв.
Джерела
