Оберіть переклад
Оберіть байку
Басня 18 – Собака и Кобыла

Кобыла, поноску носить научена, чрезмѣрно кичилась. Она смертно не любила Меркурія⁶³, так назывался выжель, и, желая его убить, при всяком случаѣ Грозила ему задними Копытами.– Чем я виноват, Госпожа Діáна⁶⁴? – говорил выжель Кобылѣ. – За что я вам столько противен…– Негодной!.. Как только стану при Гостях носить поноску, ты пуще всѣх хохочеш. Развѣ моя Наука тебѣ Смѣх?..– Простите, Сударыня, меня, не таюся в сем моем Природном Порокѣ, что для мене смѣшным кажется и Доброе Дѣло, дѣемое без Природы.– Сукин Сын! Что ж ты хвастаеш Природою? Ты неучоная Невѣжа! Развѣ не знаеш, что я обучалася в Парижѣ? И тебѣ ли смыслить то, что Учóные говорят:ARS PERFICIT NATURAM⁶⁵?А ты гдѣ учился и от кого?– Матушка! Если вас учил Славный Пáтер Пі·ѳиксᵃ, то мене научил Всеóбщій наш ОТЕЦ НЕБЕСНЫЙ, дав мнѣ к сему Сродность, а Сродность Охóту, Охота Знáніе и Привычку. Может быть, посему дѣло мое несмѣшное, но хвальное. Діáна, не терпя, стала было строить задней Фронт, а выжель ушел.
Сила
Без Прирóды, как без Пути. Чем далѣе успѣваеш, тѣм безпутнѣе заблуждаеш⁶⁶. Прирóда есть вѣчный Источник Охóты. Сія Воля (по Послóвицѣ) есть пуще всякой Невóли⁶⁷. Она побуждает к Чáстому Опыту. Опыт есть Отéц Искуству, Вѣдѣнію и Привычкѣ. Отсюду родилися всѣ Науки и Книги, и Хитрости. Сія главная и Единственная Учительница вѣрно выучивает Птицу лѣтáть, а Рыбу плáвать⁶⁸. Премудрая ходит в Малорóссіи Послóвица:БЕЗ БОГА ни до Порóга, а с НИМ хоть за Мóре⁶⁹.БОГ, ПРИРОДА и МІНЕРВА⁷⁰ есть тó же. Как обуялая Соль без Вкусу, как Цвѣт без Прирóднаго своего Духа, а Око без Зѣницы, так несрóдное Дѣланіе всегда чего-то Тáйнаго есть лишéнное. Но сіе тáйное есть ГЛАВА, а назывáется Грéчески: ΤÒ ΠΡÉΠΟΝ, Сирѣчь Благолѣпіе, или Красота, и не зависит от Науки, но Наука от него. Госпожа Діáна, яко чрез-чур Обучóная, но с недостáтком Благоразумная Животина, извóлит противостáвить:ARS PERFICIT NATURAM⁷¹.Но когда Срóдности нѣт, тогда скажи, пожáлуй, что мóжет привéсть в Совершéнство Обучéніе? Словцо “PERFICIT” значит тóчно то: привóдит в Совершéнство или в Окончáніе. Вить Конéц, как в Колцѣ, нахóдится всегда при своéм Начáлѣ, зависящій от него, как Плод от Сѣмене своего. Знать то, что Гóрница без Начáла и Основáнія Крышею своею с Вѣнчиком не увѣнчáется.
Примітки
ᵃСлóво Еллинское. Значит: Обезяна, Рóда и рóста Бóлшаго⁶³Ім’я римського бога торгівлі Меркурія (лат. Mercurius) у переносному сенсі означало “хитрий”. Скажімо, Антоній Радивиловський писав: “Хитрый прилучаєтся до хитрого и мовит: бог мой Меркуріуш єст” [Радивиловський А. Вѣнец Христов. – Київ, 1688. – Арк. 23 (зв.)].⁶⁴Можливо, кобила іронічно названа тут ім’ям римської богині полювання Діани (лат. Diana) з огляду на те, що “полювала” на собаку, намагаючись його вбити.⁶⁵“Мистецтво вдосконалює природу” (лат.). Ця думка походить із другої книги Арістотелевої «Фізики» (199а16–17). Коментуючи її, Феофан Прокопович, зокрема, писав: “…коли природа й мистецтво разом задумують створити якийсь твір, то мистецтво [лише] доповнює природу, як каже Арістотель («Фізика», кн. ІІ, розд. 8). Наприклад, під час співу природа турбується й дбає, щоб спів був милим і приємним. Мистецтво упорядковане краще, ніж природа, проте мистецтво внаслідок цього не перевершує природу, а узгоджується з нею. Адже голос повинен [мати] цінність свого існування для мистецтва, бо він, звичайно, черпає своє буття від природи” [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 153; пор.: Калиновский С. Десять книг Аристотеля к Никомаху, то есть Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII – первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ. статья и прим. М. В. Кашубы. – Киев, 1987. – С. 81].⁶⁶Схожа думка є в «Моральних листах до Луцілія» Сенеки (XVI, 9): “Природні бажання мають свої межі; котрі ж од хибної думки, ті не мають на чому зупинитися: хибне не має межі. Хто йде дорогою, той до чогось таки дійде; блуд – нескінченний” [Луцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. – Київ, 2005. – С. 78].⁶⁷Пор.: “Охота пуще неволи” [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 822]; “Охота горш неволѣ” [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. – Київ, 1971. – С. 239]; “Охота гірше неволі” [Номис, № 4956; Франко, № 19296].⁶⁸Пор. з народними приказками: “Не вчи орла літати, а рибу плавати” [Номис, № 5357]; “Риби вчит плисти” [Франко, № 21918]; “Не вчи рибу плавати”; “Не вчи плавати щуку: щука знає свою науку”; “Не вчи орла літати, а соловейка співати” [Українські народні прислів’я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. – Київ, 1963. – С. 278].⁶⁹Пор.: “С Богом хоть за море, а без Бога ни до порога” [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 36]; “Без Бога ні до порога” [Номис, № 7; Франко, № 865].⁷⁰Див. прим. 3 до віршованого діалогу «Разговор о премудрости».⁷¹Див. прим. 65.
Джерела

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.