Діалог Сковороди: Кільце написаний наприкінці 1773-го або на початку 1774 р

Кільце

Григорій Сковорода: Повна академічна збірка творів - Леонід Ушкалов - 2011 р.

Пізнай в собі людину - М. Кашуба - 1995

Євген Глива: Онтологічний образ людини в творчості Григорія Сковороди.: – К.: Видавництво ТОВ "КММ", 2006

Тут автор, як і завжди, говорить про душевний мир, або щастя людини. В передмові до свого друга він вказує, що: “...душа людини – це неперервна рухомість, а крила її це – думки, гадки, поради; вона або бажає чогось, або уникає чогось, бажаючи, любить, уникаючи, боїться. Якщо не знає, чого бажати, а чого уникати, вагається, сумнівається, мучиться, сюди й туди наша кулька хитається, метушиться й крутиться, як магнітна стрілка, поки не спрямує своє вістря в найдорожчу точку холодної півночі”.

Це перша розмова адресована Тев’яшеву, в якій мислитель наголошував, що Бог – “первоначальне начало”, яке завжди і всюди було, є і буде; яке є беззастережною любов’ю й вимагає беззастережної любові у Всесвіті; яке послало на землю “єдинородного сина Ісуса” навчати людей жити згідно з Його бажанням; яке залишило “смолоскип” – Біблію, яка осяває шлях людині до щастя.

Кольцо

написаний наприкінці 1773-го або на початку 1774 р

Кільце

Оригінал

Переклади