Діалог Сковороди: Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті написаний на початку 1770-х

Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті

Григорій Сковорода: Повна академічна збірка творів - Леонід Ушкалов - 2011 р.

Пізнай в собі людину - М. Кашуба - 1995

Сковорода, Григорій. Твори у двох томах. Том 1 - 1994 р.

Євген Глива: Онтологічний образ людини в творчості Григорія Сковороди.: – К.: Видавництво ТОВ "КММ", 2006

Людина не відчуває щастя, доводить мислитель, через її “безглузді бажання”. Часто вона, наче немовля, ночами й днями кричить і плаче, бо невдоволена тим, що дають їй до рук, та має задуми, схожі на дерево, “яке одночасно бажає бути і дубом, і кленом, і липою, й березою, і смоквою, й маслиною, і явором, і фініком, і трояндою, й рутою… сонцем і місяцем… хвостом і головою…”. Людина не може й не хоче себе ощасливити, бо не розуміє, в чому полягає щастя, не знає, звідки народжується бажання – позов, а потім отримання того, що дає благополуччя, бо для того необхідні два крила: премудрість “наче гостре далекозоре орлине око” та чеснота – намагання найти та мужність і витривалість у намаганні досягти мети.

Разговор Пяти путников о истинном щастіи в жизни

Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті

написаний на початку 1770-х

Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті

Оригінал

Переклади