Експериментальна інфографіка
Мови Сковороди й України
Ця інфографіка — не суха схема походження мов, а жива карта мовного часу. Вона показує, як поруч і послідовно існували церковнослов’янська, руська / проста мова (староукраїнська, слов'янська), латина, грецька, польська, російська й нова літературна українська — ті коди, через які Україна читала, писала, молилася, навчалася й мислила.
У добу Григорія Сковороди мова ще не була однією прямою лінією до «сучасної української». Це був багатомовний простір: книжний, народний, освітній, церковний і філософський, тому використано саме образ дерева.
Час рухається знизу вгору
≈ 4500–2500 до н. е.ПраіндоєвропейськаРеконструйована прамова великої мовної родини. Це найглибший корінь схеми, а не письмово засвідчена мова.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
II тис. до н. е. (умовно)Балто-слов’янська спільністьРеконструйований проміжний рівень між праіндоєвропейською та балтійськими й слов’янськими мовами. Точні межі дискусійні.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
≈ 1500 до н. е. — 500 н. е.Праслов’янськаРеконструйований спільний предок слов’янських мов. Дати позначають довгий процес, а не чіткі кордони.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
≈ 500–1000Спільнослов’янськаПеріод швидкого поширення й наростання діалектних відмінностей. Падіння редукованих ъ/ь згодом посилило розходження гілок.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
формування ≈ 900–1100 · живі сьогодніПівденнослов’янськаЖива гілка болгарської, македонської, словенської та мов сербсько-хорватського континууму. Дата позначає раннє формування гілки, а не час її існування.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
формування ≈ 900–1100 · живі сьогодніЗахіднослов’янськаЖива гілка польської, чеської, словацької, кашубської та лужицьких мов. Полабська й словінська гілки згодом згасли.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
формування ≈ 900–1100 · живі сьогодніСхіднослов’янськаДіалектний простір, з якого в тривалому процесі сформувалися живі сьогодні українська, білоруська й російська мови.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
IX–XI ст.Староцерковнослов’янськаПерша слов’янська літературна мова, пов’язана з місією Кирила й Мефодія. Її пізніші редакції століттями жили як книжний і літургійний код.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
письмові традиції X–XIII ст. → сьогодніПольська · чеська · словацькаЦе живі сучасні мови. X–XIII ст. позначають раннє формування й появу письмових традицій, а не кінець їхнього існування. Польська й латина сильно впливали на українську освіту та письмо XVI–XVII ст.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
XI–XIV ст.Давньоруський мовний простірУмовна назва спільного писемного та частково наддіалектного простору Русі. Жива мова вже мала регіональні відмінності.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
від XI ст. · літургійна традиція триваєЦерковнослов’янська · «словенська»Надрегіональна книжна й літургійна традиція з місцевими редакціями. У світі Сковороди — важливий код богослов’я, поезії та високого стилю; в частині церков використовується досі.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
згасла у XVIII ст.Полабська †Вимерла західнослов’янська мова лехітської групи. Її гілка нагадує: мовні дерева мають не лише народження, а й обриви.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
XIV–XVIII ст.Руська / проста моваПов’язані, але не цілком тотожні книжно-ділові традиції українсько-білоруських земель. Канцелярська руська й ближча до живого мовлення «проста мова» взаємодіяли з польською, латиною та церковнослов’янською.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
стандарт XVIII–XIX ст. → сьогодніРосійська літературнаЖива сучасна мова, модерний літературний стандарт якої формувався у XVIII–XIX ст. Імперська освіта й адміністрація посилили її присутність в Україні; для Сковороди це один із контактних кодів перехідної доби.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
від VII ст. до н. е. · міжнародна до XVIII ст.+ЛатинськаЖива народна латина в V–IX ст. поступово перейшла в ранні романські мови. Водночас латинська ще століттями була мовою освіти, церкви, права, науки й листування — особливо широко до XVII–XVIII ст. Сковорода писав частину листів латиною.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
III ст. до н. е. — III/IV ст. н. е.Давньогрецька койнеСпільна грецька мова елліністичного й римського Сходу, Септуагінти та Нового Завіту. Вона не зникла раптово, а перейшла у візантійську / середньогрецьку традицію. Для Сковороди грецька була мовою біблійних першоджерел і цитування.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
1722–1794Мовний світ СковородиНе одна сучасна «мова творів», а багатошаровий письмовий сплав: словенська й слов’яноруська книжність, українська лексика та живі звороти, російські впливи, латинські й грецькі цитати.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
від 1798 · кодифікація → сьогодніНова літературна українськаЖива сучасна літературна норма на народнорозмовній основі. «Енеїда» 1798 року є символічним маркером нового етапу, а не датою появи української мови; далі тривають кодифікації, словники й правописи.Натисніть, щоб зафіксувати підказку
≈ 1000три гілки
Наведіть курсор або натисніть на вузол, щоб прочитати більше.
Словенська й слов’яноруська книжність, українська лексика та живі звороти, російські впливи, латиномовні листи, грецькі біблійні тексти й цитати. Його письмо стоїть не на одній гілці, а в місці зустрічі кількох кодів.
Що саме вживав Сковорода?
Один автор — кілька мовних шарів
01Словенська / слов’яноруська
Основа книжного письма, богослов’я та високого стилю.
02Українські елементи
Лексика, фонетичні риси, прислів’я та живі звороти.
03Російські впливи
Ознака перехідного освітнього й імперського середовища XVIII ст.
04Латинська
Листи, освіта й загальноєвропейська науково-книжна традиція.
05Грецька, зокрема койне
Біблійні першоджерела, філософська лексика та грецькі цитати.
Його письмо — не «неправильна» сучасна мова, а документ доби, коли кілька традицій існували одночасно.