Перша книга хронік, розділ 16❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Отож принесли Божий кивот поставили його посеред намету, що розіп'яв для нього Давид, і принесли жертви всепалення й мирні жертви перед Богом.

А як скінчив Давид приносити жертви всепалення й мирні жертви, тоді поблагословив народ іменем Господа.

І роздав кожному з ізраїльтян - і чоловікам, і жінкам - по буханцеві хліба, по кусневі м'яса й по пундику з родзинок.

На службу перед Господнім кивотом поставив Давид кількох левітів, щоб нагадували чини Господа, Бога Ізраїля, дякували й восхваляли.

Асафа - головою, другим по ньому Захарію, Єїела, Шемірамота, Єхієла, Маттатію, Еліява, Бенаю, Овеедедома та Єіела з гарфами та цитрами, приладами на гудьбу, й Асафа, щоб грав гучно на цимбалах;

а Бенаю та Ахазієла, священиків, щоб постійно сурмили перед кивотом Божого союзу.

Того дня Давид уперше дав наказ Асафові та його братам прославляти Господа:

“Славіте Господа, взивайте його ім'я, оповідайте про діла його народам!

Співайте йому, псалми йому співайте, про всі чуда його оповідайте!

Хвалітесь його святим ім'ям; нехай радіє серце тих, що Господа шукають!

Питайте про Господа та його силу, шукайте завжди його обличчя.

Згадуйте про чуда, які він сподіяв, про його дива й присуди з уст його.

Діти Ізраїля, слуги його, сини Якова, вибрані його!

Він Господь, Бог наш; присуди його по всьому світі.

Він пам'ятає вічно про завіт свій, про слово, що заповідав на тисячу родів,

про те, що заключив з Авраамом і в чому Ісаакові поклявся,

що поставив Яковові за тривку установу, Ізраїлеві - як завіт вічний,

кажучи: Тобі дам Ханаан-землю, як вашу частку спадщини,

хоч вас багато не було, - мало було, і були ви у ній чужинцями.

Вони ходили від народу до народу з одного царства до іншого люду,

та він нікому не дозволив коїти кривду їм, карав за них царів.

Не доторкайтесь до моїх помазаників і пророкам моїм не заподіюйте лиха.

Співай же Господеві, уся земле, щоденно сповіщайте, як він спасає.

Оповіщайте між поганами про його славу, між усіма народами про його чуда.

Бо Господь великий і велехвальний, страшний над усіма богами.

Бо всі боги поганські - ніщота, а Господь сотворив небеса.

Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його.

Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й ясу!

Воздайте Господеві, імені його славу; візьміть офіри, ідіть до нього; поклонітеся Господеві у святих шатах.

Дрижи перед ним, уся земле! Він заснував усесвіт, який не зрушиться.

Радійте, небеса, веселися, земле! Нехай скажуть між народами: Господь царює!

Нехай заграє море й все, що у ньому; нехай радіє поле й усе, що на ньому.

Тоді дерева в лісі, звеселені, загукають перед Господом, він бо йде судити землю.

Славіте Господа, бо він добрий, бо вічна милость його.

І скажіте: Спаси нас, Боже нашого спасіння! Збери нас, урятуй нас із-між народів, щоб ми дякували твоєму святому імені і хвалилися славою твоєю.

Благословен Господь, Бог Ізраїля, відвіку й довіку!” І ввесь народ сказав: “Амінь! Хвала Господеві!”

Давид залишив там, перед кивотом Господнього союзу, Асафа та його братів, щоб вони служили перед кивотом завжди, згідно з завданням кожного дня;

Оведедома та його братів - 68 чоловік, - між ними Оведедома, сина Єдутуна, та Хосу - воротарями;

Цадока, священика, та його братів священиків перед житлом Господнім на узвишші, що було в Пвеоні,

щоб приносили всепалення Господеві на жертовнику всепалення завжди, вранці й увечорі, та щоб виконувати все, що записане в законі Господа, який він наклав на Ізраїля;

а з ними Гемана та Єдутуна й інших вибраних, що були призначені поіменно, щоб славити Господа, “бо його милость вічна”.

Вони мали сурми й цимбали, щоб грати на них гучно, а й прилади до співів для Бога. Сини Єдутуна були при дверях.

І весь народ пішов, кожен до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.