Перше послання св. апостола Павла до солунян, розділ 3❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Тому, не спроможні більше витримати, ми вирішили зостатися самі в Атенах

і вислали Тимотея, нашого брата і слугу Божого в Євангелії Христовій зміцнити вас і підбадьорити у вашій вірі,

щоб ніхто не хитався в цьому горю; самі бо знаєте, що така наша доля.

Бо коли ми були між вами, то ми наперед вам казали, що маємо страждати, як воно й сталось, і вам відомо.

Ось чому я, не спроможний більше витримати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремним.

Тепер же, як повернувся до нас Тимотей від вас і приніс нам добру звістку про віру та любов вашу, а й що завжди нас гарно згадуєте, бажаючи побачити нас, як і ми вас,

то й ми, брати, втішилися вами посеред злиднів та клопотів наших, заради вашої віри;

ми тепер ожили, бо ви стоїте в Господі.

Яку подяку можемо віддати Господеві за всю радість, якою ви нас врадували перед нашим Богом?

Ніч і день якнайревніше молимося, щоб побачити обличчя ваше та доповнити те, чого бракує вашій вірі.

Нехай же сам Бог і Отець наш та Господь наш Ісус вирівняє нашу до вас дорогу!

А вас нехай Господь примножить і наповнить любов'ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас,

щоб він зміцнив ваші серця бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим за дня приходу Господа нашого Ісуса з усіма його святими.