Друга книга хронік, розділ 28❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Було Ахазові 20 років, як став царем, і царював він 16 років в Єрусалимі; та не чинив, що було довподоби Господеві, як предок його Давид.

Він ходив дорогами ізраїльських царів, ба навіть і робив вилиті боввани ваалам.

Він палив кадила в долині Бен-Гінном, перевів своїх синів через вогонь, за звичаєм гидотних народів, що їх Господь вигнав перед Ізраїлем,

приносив жертви й палив кадила на узвишшях, на горбах і під кожним деревом зеленим.

Господь Бог видав його в руки царя араміїв, що побив його, забрав в нього силу бранців та й повів у Дамаск; видав його також у руки ізраїльського царя, і той завдав йому великої поразки.

Пеках, син Ремалії, вбив в Юдеї за один день 120 000 чоловік, усіх войовничих людей, за те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх.

А Зіхрі, ефраїмський витязь, убив Масею, царського сина, та Азрікама, головного над палацом, та Елкану, другого по цареві.

Сини Ізраїля забрали у своїх братів у полон 200 000 жінок, синів та дочок; та й силу здобичі награбували в них і принесли ту здобич у Самарію.

А був там пророк Господній, на ім'я Одед. Він вийшов назустріч війську, що поверталось у Самарію, і сказав їм: «Оце Господь, Бог батьків ваших, у своєму гніві на юдеїв, видав їх у ваші руки, і ви повибивали їх з такою лютістю, що вона ді-йшла до неба.

І тепер ви гадаєте підбити під себе синів Юди та Єрусалим як невільників та невільниць. Та хіба ж у вас самих нема провин перед Господом, Богом вашим?

Тож послухайте мене й поверніть полонених, що ви захопили з-поміж ваших братів, бо гнів Господній палає на вас!»

І деякі з начальників синів Ефраі'ма: Азарія, син Йоханана, Берехія, син Мешіллемота, Єзекія, син Шаллума, та Амаса, син Хадлая, встали проти тих, що поверталися з війни,

і сказали їм: «Не приводьте сюди полонених! Невже ви маєте на думці додати до провини, що вже тяжить над нами перед Господом, нові наші гріхи та переступи? Вже й так велика наша провина, і гнів палає на Ізраїля!»

Тоді військові лишили полонених та здобич перед начальниками й усією громадою.

І встали мужі, призначені за іменами, взяли полонених і одягли всіх роздягнених між ними із здобичі; одягли вони їх, узули їх, нагодували й напоїли їх, намастили їх олією, посадили на ослів усіх слабих з-поміж них та й, відвівши їх в Єрихон, місто пальм, до братів їхніх, повернулись у Самарію.

Того часу цар Ахаз послав послів до асирійського царя, щоб він допоміг йому.

Едомії прийшли ще раз, побили Юду й забрали полонених;

та й філістимляни нападали на міста, що на низині й на півдні Юдеї, і здобули: Бет-Шемеш, Аялон, Гедерот, Сохо та залежні від нього міста, Тімну та залежні від неї міста, і Гімзо та залежні від нього міста, й оселились там,

бо Господь хотів понизити Юдею з-за юдейського царя Ахаза, що довів до роз-гнуздання й тяжко грішив перед Господом.

От і двигнувся на нього асирійський цар Тіглатпілесар, що завдав йому тільки лиха і не допоміг йому,

бо цар Ахаз мусів забрати скарби з дому Господнього, царської палати й від князів та й віддати асирійському цареві. Та це йому не допомогло.

Ба навіть і в скрутний для нього час він, цар Ахаз, грішив і далі перед Господом.

Він приносив жертви богам дамаським, що його побили, бо думав собі: боги арамійських царів допомагають їм; принесу й я їм жертву, то й вони, мовляв, допоможуть мені; але вони були причиною занепаду для нього й для всього Ізраїля.

Ахаз зібрав посуд дому Божого й розбив його; він замкнув двері дому Господнього й наробив собі жертовників по всіх кутках в Єрусалимі.

Крім того, спорудив узвишшя в кожному місті Юдеї, щоб кадити іншим богам, і тим привів до гніву Господа, Бога своїх батьків.

Решта його дій та всі його вчинки, від перших до останніх, записані в князі юдейських та ізраїльських царів.

І спочив Ахаз при батьках своїх, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не хотіли класти його в гробовищі юдейських царів. На місце його став царем син його Єзекія.