Друга книга царів (Четверта книга царств), розділ 15Біблія в перекладі Івана Хоменка
На двадцять сьомому році Єровоама, ізраїльського царя, Азарія, син Амасії, став юдейським царем.
Було йому 16 років, як став царем, і царював 52 роки в Єрусалимі. Мати його звалась Єхолія, з Єрусалиму.
Він чинив, що Господеві довподоби, у всьому він поводився, як його батько, Амасія.
Тільки ж узвиш не було знесено, народ і далі жертвував і кадив на узвишшях.
Господь покарав царя, і він був прокаженим аж до смерти, і жив в окремій кімнаті, тим часом, як Йотам, царський син, був над палацом і чинив суд для народу землі.
Решта дій Азарії й усе, що він чинив, записане в літописній книзі юдейських царів.
І спочив Азарія із своїми батьками, і поховали його коло батьків у Давидгороді. Замість нього став царем його син Йотам.
На тридцять восьмому році Азарії, юдейського царя, став Захарія, син Єровоама, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 6 місяців.
Він чинив те, що було Господеві не довподоби, як і батьки його чинили. Він не відступив від гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.
Шаллум, син Явеша, вчинив проти нього змову й замордував його в Ївлеамі, і став царем замість нього.
Решта дій Захарії записана в літописній книзі ізраїльських царів.
Це й було те слово, що Господь сказав був до Єгу: “Твої потомки сидітимуть на ізраїльському престолі до четвертого покоління.” Так воно й сталось.
Шаллум, син Явеша, став царем на тридцять дев'ятому році Уззії, юдейського царя, і царював 1 місяць у Самарії.
Менахем, син Гаді, вирушив із Тірци, прийшов у Самарію й замордував там Шаллума, сина Явеша, і став царем на місце його.
Решта дій Шаллума, змова, що він учинив, записана у літописній книзі ізраїльських царів.
Тоді Менахем зруйнував Тіфсах і вбив усе, що в нім і в його околицях було, починаючи від Тірци, бо не відчинила йому воріт. Він розпанахав усіх вагітних жінок.
На тридцять дев'ятому році Азарії, юдейського царя, Менахем, син Гаді, став царем над Ізраїлем і царював 10 років у Самарії.
Він чинив те, що було не довподоби Господеві; не відступив віц гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.
За його часів Пул, асирійський цар, напав на край. Менахем дав Пулові 1 000 талантів срібла, щоб він державсь із ним та щоб скріпив у його руці царську владу.
Менахем розклав ті гроші на Ізраїля, тобто на всіх заможних людей, по 50 шеклів срібла на кожного чоловіка, щоб дати їх асирійському цареві. І відступив асирійський цар назад, не залишився більш там, у краю.
Решта дій Менахема й усе, що він чинив, записано у літописній книзі ізраїльських царів.
І спочив Менахем зо своїми батьками. Замість нього став царем його син Пекахія.
На п'ятдесятому році Азарії, юдейського царя, став Пекахія, син Менахема, царем над Ізраїлем у Самарії і царював 2 роки.
Він чинив те, що Господеві було не довподоби, не відступив від гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.
Його осаул Пеках, син Ремалії, вчинив проти нього змову й убив його на вежі царського палацу в Самарії, маючи при собі 50 чоловік гілеадіїв; а вбивши його, став царем на місце його.
Решта дій Пекахії й усе, що він чинив, записано в літописній книзі ізраїльських царів.
На п'ятдесят другому році Азарії, юдейського царя, став Пеках, син Ремалії, царем над Ізраїлем у Самарії і царював 20 років.
Він чинив те, що Господеві було не довподоби, не відступив від гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.
За часів Пекаха, ізраїльського царя, прийшов Тіглатпілесар, асирійський цар, і завоював Айон, Авел-Бет-Мааху, Янох, Кадеш, Хацор, Гілеад, Галилею, увесь Нафталі-край, а мешканців їхніх одвів в Асирію.
Осія, син Ели, вчинив змову проти Пекаха, сина Ремалії й убив його, і на місце його став царем на двадцятому році Йотама, сина Уззії.
Решта дій Пекаха й усе, що він чинив, записано в літописній книзі ізраїльських царів.
На другому році Пекаха, сина Ремалії, ізраїльського царя, став Йотам, син Уззії, юдейським царем.
Було йому 25 років, як став царем, і царював 16 років у Єрусалимі. Мати його звалась Єруша, дочка Цадока.
Він чинив те, що було Господеві довподоби; у всьому чинив так, як чинив його батько Уззія.
Тільки узвиш не було знесено, народ і далі жертвував і кадив на узвишшях. Це він збудував верхні ворота при Господньому храмі.
Решта дій Йотама й усе, що він чинив, записано в літописній книзі юдейських царів.
В тому часі почав Господь насилати на Юдею Рацона, арамійського царя, і Пекаха, сина Ремалії.
Йотам спочив зо своїми батьками, і поховали його коло його батьків, з місті Давида, його предка. Замість нього став царем його син Ахаз.
Джерела
