Друга книга Самуїлова (Друга книга царів), розділ 22❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

І заспівав Давид до Господа того дня, як Господь врятував його з рук усіх ворогів його та з руки Саулової, словами цієї пісні,

і промовив: “Господь - моя скеля, моя твердиня, мій спаситель,

мій Бог, моя скеля, до нього прибігаю! Мій щит і ріг мого спасіння, моя твердиня й моє прибіжище, мій спаситель, що від напасти рятує мене.

Закличу до всехвального Господа і визволюсь від ворогів моїх,

бо оточили мене хвилі смерти, пекельні річки настрашили мене.

Ланцюги Шеолу обплутали мене, передо мною тенета смерти.

У моїй скорботі закликав я до Господа, і до Бога мого візвав я; і почув він із храму свого мій голос, і мій крик дійшов до його вух.

Задрижала й стряслася земля, основи небес затремтіли, бо він закипів гнівом.

Дим знявсь у нього з ніздер, і вогонь палючий у нього з уст, вугільним жаром запалало від нього.

І схилив небеса, і зійшов, і чорна хмара під ногами у нього.

І верхи на херувимі летів він, і мчав на крилах вітру.

Огорнувсь темнотою, мов наметом, чорними водами, густими хмарами.

Від блиску, що перед ним, запалало гаряче вугілля.

Загримів з небес Господь, і Всевишній дав свій голос.

І зіслав він свої стріли й розсіяв їх, метнув блискавицею й розігнав їх.

І показались морські дна, і відкрились підвалини всесвіту від погрози Господньої, від подуву духу гніву його.

Простяг з висоти руку, взяв мене, витяг мене з вод великих.

Врятував мене від ворога мого потужного, від ненависників моїх, сильніших за мене.

Нападали вони на мене в день мого нещастя, але Господь став мені підпорою.

Вивів він мене у простори, він спас мене, бо я йому довподоби.

Воздав мені Господь за моєю справедливістю, згідно з чистотою Рук моїх винагородив мене.

Бо я зберіг путі Господні і беззаконням не відступив від мого Бога.

Усі бо його присуди передо мною, і ухвал його я не цурався.

Але був я досконалий перед ним і зберігав себе від гріха.

Тож винагородив мене Господь за моєю справедливістю і за моєю чистотою перед його очима.

З милостивим ти милостивий; з досконалим ти досконалий.

З чистим ти чистий; з хитруном ти обачний.

Ти рятуєш народ смиренний, а очі гордих хилиш низько.

Ти бо мій світильник, Господи, мій Боже, що освітлюєш мою темряву.

Завдяки тобі пробиваю я вал, завдяки моєму Богові перескакую мур.

Шлях Божий досконалий, слово Господнє випробуване вогнем; він - щит для всіх, що прибігають до нього.

Хто ж бо Бог, окрім Господа? Або - хто скеля, опріч нашого Бога?

Бог, кріпость моя сильна, робить мою дорогу бездоганною.

Він зробив мої ноги бистрими, як ноги сарни, і поставив мене на моїх височинах.

Він навчив мої руки воювати, і мої рамена напинати мідяного лука.

Ти дав мені твій щит спасіння, і твоя опіка зробила мене великим.

Ти зробив широкими підо мною мої кроки, і стопи мої не захитались.

Я переслідував моїх ворогів і нищив їх, і не повертавсь, поки не вигубив їх.

Я зламав їх, розбив їх, і більш не встали вони, упали вони мені під ноги.

Ти оперезав мене силою на бій, і підбив під мене моїх противників,

ти обернув моїх ворогів до втечі, і моїх ненависників порозганяв.

Заблагали вони, та нікому було рятувати; до Господа - та він не відповів їм.

Я порозкидав їх, як пил земний, мов грязюку на вулиці, роздавив, розтоптав їх.

Ти вирятував мене від чварів народу, поставив мене на чолі народів. Народ, що його я не знав, служить мені,

чужинці підлещувались мені, ледве почувши-послухавши мене.

Чужинці, страхом пройняті, вийшли з своїх твердинь, тремтіли.

Нехай живе Господь, і нехай буде благословенна моя скеля, нехай буде піднесений Бог - скеля мого спасіння,

Бог, що дав мені помститися, що підбив під мене народи.

Ти визволив мене від ворогів моїх і вивищив мене над моїми ненависниками, ти звільнив мене від насильника.

Тим прославлятиму тебе, Господи, в народах, співатиму імені твоєму.

Ти дав великі перемоги своєму цареві, зробив ласку своєму помазаникові - Давидові та його потомству навіки.”