Послання св. апостола Павла до галатів, розділ 3❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?

Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді?

Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом?

Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно!

Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?

Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”,

- тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама.

Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.”

Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом.

Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.”

А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”

Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”.

Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, -

щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.

Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати.

Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос!

Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.

Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю.

А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника.

Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один.

То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти, - тоді справді від закону було б оправдання.

Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.

Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися,

так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися.

А як прийшла віра, ми вже не під вихователем.

Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.

Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.

Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.

А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.