Послання св. апостола Павла до Тита, розділ 1❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Павло, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа стосовно віри вибраних Божих і спізнання правди, щодо благочестя

в надії вічного життя, обіцяного перед відвічними часами неоманливим Богом,

- який слушного часу об'явив своє слово у проповіді, дорученій мені за повелінням нашого Спаса Бога, -

Титові, щирому синові у спільній вірі: благодать і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Спаса.

Тому я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував до кінця те, що залишилось, і настановив по містах пресвітерів, як я був тобі заповідав:

коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність.

Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи,

а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий,

який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати.

Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних.

їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім'ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба.

Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі.

Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі,

щоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди.

Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління;

Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.