Перше соборне послання св. апостола Івана, розділ 4❧НПУ — Новий Переклад Українською

Любі, не вірте кожному духові, але перевіряйте духів, чи вони від Бога, тому що у світі з’явилося багато лжепророків.

Так розпізнавайте Духа Бога: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, є від Бога.

А кожен дух, який не визнає Ісуса, не від Бога. Це [дух] антихриста, про якого ви чули, що наближається, і він вже у світі.

Діточки, ви від Бога, і ви перемогли їх, бо Той, Хто у вас, величніший від того, хто у світі.

Лжепророки – від світу, тому те, про що вони говорять, є від світу, і світ їх слухає.

А ми від Бога, і хто знає Бога, слухає нас, а той, хто не від Бога, не слухає нас. Так ми розпізнаємо Духа правди й духа омани.

Любі, любімо одне одного, тому що любов є від Бога, і кожен, хто любить, народжений від Бога та знає Бога.

А хто не любить, не знає Бога, тому що Бог є любов.

Так явилася любов Божа до нас: Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми жили через Нього.

Любов полягає не в тому, що ми полюбили Бога, але в тому, що Бог полюбив нас і послав Свого Сина як жертву за наші гріхи.

Любі, якщо Бог так полюбив нас, то й ми повинні любити одне одного.

Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо одне одного, Бог перебуває в нас, і Його любов у нас досконала.

Так ми пізнаємо, що залишаємося в Бозі і Бог у нас, бо Він нам дав від Свого Духа.

Ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина як Спасителя світу.

Якщо хтось визнає, що Ісус – Божий Син, то Бог перебуває в ньому, а він – у Бозі.

Ми пізнали й повірили в любов, яку Бог має до нас. Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.

Так любов удосконалюється в нас, щоб ми мали сміливість у День Суду, бо ми в цьому світі, як [Ісус].

У любові немає страху. Навпаки, досконала любов викидає страх геть, тому що страх має [в собі] покарання, а хто боїться, ще не вдосконалений у любові.

Ми любимо, тому що Бог перший полюбив нас.

Якщо хтось скаже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той брехун, бо якщо не любить брата свого, якого бачить, не може любити Бога, Якого не бачить.

І це є заповідь, яку ми маємо від Бога: «Хто любить Бога, нехай любить і свого брата!».