Третє соборне послання св. апостола Івана, розділ 1НПУ — Новий Переклад Українською
Старець. Улюбленому Гаєві, якого я люблю в істині.
Любий [брате], я молюся, щоб ти був здоровий і щоб процвітав у всьому, як процвітає твоя душа.
Бо я неймовірно зрадів, коли брати прийшли й засвідчили про твою вірність істині, як ти ходиш в істині.
Я не маю більшої радості, ніж чути, що мої діти живуть в істині.
Любий, ти показуєш вірність в усьому, що б ти не робив для братів, [навіть якщо вони] незнайомі.
Вони засвідчили про твою любов перед церквою, і добре зробиш, якщо відправиш [їх] у дорогу так, як до вподоби Богові.
Бо вони пішли заради імені [Ісуса], не взявши нічого від язичників.
Тож ми повинні допомагати таким, як вони, щоб бути співпрацівниками істини.
Я написав щось церкві, але Діотреф, прагнучи мати першість, не приймає нас.
Тому, коли я прийду, нагадаю діла, які він робить, обмовляючи нас лихими словами. Та й на цьому не зупиняється: сам братів не приймає, і тих, хто хоче [приймати], зупиняє та виганяє з церкви.
Любий, не наслідуй зла, але [наслідуй] добро. Той, хто робить добро, є від Бога, а той, хто робить зло, не бачив Бога.
Деметріос від усіх отримав добре свідчення, навіть від істини. І ми також свідчимо, і ти знаєш, що наше свідчення істинне.
Я мав би багато чого тобі написати, але не хочу чорнилом і пером.
Я сподіваюся скоро відвідати тебе, і ми поговоримо віч-на-віч.
Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай [там] поіменно кожного з друзів.
Джерела
