Послання св. апостола Павла до колосян, розділ 2❧НПУ — Новий Переклад Українською

Я хочу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я веду за вас, за тих, хто в Лаодикії, і за всіх тих, хто не бачив мого обличчя тілесно.

[Я роблю це,] щоб підбадьорити їхні серця, з’єднавши їх у любові для [осягнення] всього багатства повноти розуміння та для пізнання Божої таємниці, тобто Христа,

в Якому заховані всі скарби мудрості та пізнання.

Я кажу це, щоб ніхто не вводив вас в оману хибними доводами.

Бо навіть якщо я відсутній тілом, то духом я разом із вами і радію, спостерігаючи за вашим порядком та твердістю вашої віри в Христа.

Тож, оскільки ви прийняли Господа Ісуса Христа, то й далі живіть у Ньому,

будучи укоріненими й збудованими в Ньому та зміцненими у вірі, як і були навчені, і нехай вас переповнює подяка.

Дивіться, щоб ніхто не поневолив вас якоюсь пустою й оманливою філософією, що ґрунтується на людських переказах та на [духовних і матеріальних] основах світу, а не на Христі.

Адже в Ньому вся повнота Божества перебуває тілесно,

і в Христі, Який є Головою всіх начальств і влад, ви досягли повноти.

У Ньому ви також були обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши [минуще] людське тіло в Христовому обрізанні,

будучи похованими разом із Ним через хрещення, в якому ви також воскресли разом через віру в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих.

І вас, які були мертвими в переступах і у вашій плотській необрізаності, [Бог] оживив разом із Христом, пробачивши нам усі переступи,

стерши те, що було проти нас, – список наших боргів, що свідчив проти нас; Він забрав його з-поміж нас, прибивши до хреста.

Він обеззброїв начальства й авторитети та ганебно виставив їх напоказ, отримавши над ними перемогу в Собі.

Отже, нехай ніхто не судить вас за їжу чи за напій, чи з приводу якогось свята, чи новомісяччя, чи Суботи.

Усе це – тінь майбутнього, а дійсність – це Христос.

Нехай ніхто з тих, що полюбляють удавану покору та поклоніння ангелам, не зводить вас, вдаючись у речі, яких не бачив, і безпідставно пишаючись своїм плотським мисленням.

[Така людина] не тримається Голови, від Якої все тіло, з’єднуване й зміцнюване зв’язками та суглобами, зростає Божим ростом.

Якщо ви померли разом із Христом для [духовних і матеріальних] основ світу, то навіщо ви, ніби досі живучи у світі, дотримуєтеся правил:

«не бери!», «не їж!», «не чіпай!»?

Усім цим речам призначено зникати при вживанні – ґрунтуючись на заповідях та вченнях людей.

Насправді ж вони дійсно мають вигляд мудрості в самовільному поклонінні, в упокоренні розуму й у суворості до тіла, [але] без жодної цінності проти потурань плоті.