Об'явлення св. Івана Богослова, розділ 4❧НПУ — Новий Переклад Українською

Після цього я глянув, а ось переді мною були двері, відчинені в небеса, і голос, подібний до звуку сурми, який я чув раніше, заговорив до мене: «Піднімись сюди, і Я покажу тобі, що має відбутися після цього».

Я відразу опинився в Дусі, і ось там, на небі, стояв престол, на якому [Хтось] сидів.

Той, Хто там сидів, був подібний до каменя яшми та рубіну. Навколо престолу сяяла веселка, яка була подібна до смарагду.

Навколо престолу було [ще] двадцять чотири престоли, а на них сиділи двадцять чотири старці. Вони були одягнені в білий одяг, а на головах мали золоті корони.

Від престолу виходили блискавки, голоси та громи. Перед престолом палали сім світильників – сім духів Божих.

[Також] перед престолом було щось схоже на скляне море, [прозоре], як кришталь. У центрі та навколо престолу були чотири живі істоти, які мали безліч очей спереду й ззаду.

Перша жива істота була схожа на лева, друга була як віл, третя мала обличчя, як у людини, четверта була схожа на орла, що летить.

Кожна з чотирьох живих істот мала по шість крил і безліч очей навколо й всередині. День і ніч вони ніколи не перестають говорити:

І [щоразу,] коли живі істоти віддавали славу, честь і подяку Тому, Хто сидів на престолі й Хто живий навіки-віків,

двадцять чотири старці падали перед Тим, Хто сидів на престолі, і поклонялися Тому, Хто живий навіки-віків. Вони клали свої корони перед престолом, кажучи:

«Ти, наш Господь і Бог, гідний отримати славу, і честь, і владу, бо Ти створив усе і за Твоєю волею все існує та було створено!»