НПУ — Новий Переклад УкраїнськоюПерше послання св. апостола Павла до коринтян, розділ 3
1
Брати, навіть я не зміг говорити з вами як із духовними [людьми], а [говорив] як із тілесними, як із немовлятами в Христі.
2
І годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли [її їсти]. Та навіть зараз не можете,
3
оскільки ви ще досі тілесні. Адже якщо між вами ще є заздрість, сварки та розділення, то хіба ви не тілесні й не поводитесь, як [інші] люди?
4
Ось коли хтось каже: «Я – Павла!», а інший: «Я – Аполлоса!», то хіба ви не поводитеся так, як [інші] люди?
5
Адже хто такий Аполлос? Чи хто такий Павло? Служителі, через яких ви повірили, як кожному дав Господь.
6
Я посадив, Аполлос полив, але Бог зростив.
7
Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є кимось, а лише Бог, Який зрощує.
8
Хто садить і хто поливає – одне, але кожен отримає нагороду згідно зі своєю працею.
9
Адже ми Божі працівники, а ви – Божа нива, Божа будівля.
10
За Божою благодаттю, даною мені, я, як мудрий будівельник, заклав основу, а інший будує на ній. Але нехай кожен дивиться уважно, як будує.
11
Адже ніхто не може закласти іншої основи замість вже закладеної, якою є Ісус Христос.
12
А якщо хтось будує на цій основі золотом, сріблом, дорогоцінним камінням, деревом, травою чи соломою,
13
то праця кожного стане явною: День [Ісуса Христа][все] прояснить, бо вогонь виявить усе й перевірить роботу кожного.
14
Якщо збудоване [людиною] вистоїть, вона отримає нагороду,
15
а якщо її праця згорить, вона зазнає збитків, хоча сама буде спасенна, але наче крізь вогонь.
16
Чи не знаєте, що ви – Божий храм і Дух Бога проживає у вас?
17
Якщо хтось зруйнує Божий храм, то його зруйнує Бог, тому що Божий храм святий, а ним є ви.
18
Нехай ніхто не обманює себе! Якщо хтось із вас вважає себе мудрим у цьому віці, нехай стане безумним, щоб стати мудрим!
19
Адже мудрість цього світу – це безумство перед Богом. Бо написано: «Він ловить мудреців їхньою ж хитрістю».
20
І знову: «Господь знає думки мудрих, що вони – марнота».
21
Отже, нехай ніхто не вихваляється людьми, бо вам належить усе:
22
чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє – усе ваше,
23
ви ж – Христові, а Христос – Божий.