НПУ — Новий Переклад Українською❧Перше послання св. апостола Павла до коринтян, розділ 4

1

Нехай люди сприймають нас як слуг Христа й управителів Божих таємниць.

2

А від управителів вимагається, щоб кожен був вірний.

3

І мене найменше хвилює те, як мене судитимете ви чи людський суд. Навіть більше, я й сам себе не осуджую.

4

Моє сумління чисте, але не через це я виправданий: Господь – Той, Хто судить мене.

5

Тому нічого не судіть передчасно, поки не прийде Господь, Який освітить заховане в темряві та покаже наміри сердець. Тоді кожен отримає свою похвалу від Бога.

6

Це, брати, я відніс до себе та Аполлоса задля вас, щоб від нас ви навчилися, [що означає]: «Нічого понад те, що написано», аби ви не загордилися один перед одним.

7

Адже хто робить тебе особливим? Що ти маєш такого, чого б не отримав? І якщо ти це отримав, чому вихваляєшся, ніби не отримав?

8

Ви вже наситилися! Ви вже збагатилися! Ви почали царювати без нас! І хоч би дійсно почали царювати, щоб і ми царювали разом із вами!

9

Адже я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми [в черзі], як призначених для смерті [на арені], бо ми стали видовищем для світу, ангелів та людей.

10

Ми безумні заради Христа, а ви ж мудреці в Христі! Ми слабкі, а ви сильні! Ви в пошані, а ми знеславлені!

11

І досі ми відчуваємо голод та спрагу, ходимо в лахмітті, зносимо побої, не маємо житла,

12

виснажуємося, працюючи важко своїми руками. Коли нас проклинають, ми благословляємо; нас переслідують, а ми терпимо;

13

коли нас ганьблять, ми підбадьорюємо. Ми стали наче сміття для світу, наче нечистоти для всіх дотепер.

14

Я пишу вам це не для того, щоб осоромити вас, а для того, щоб наставити як моїх любих дітей.

15

Навіть якби ви мали десять тисяч наставників, батьків у вас небагато. Адже я породив вас у Христі Ісусі через Добру Звістку.

16

Тож закликаю вас: станьте моїми послідовниками!

17

Тому я послав вам Тимофія, мою улюблену та вірну дитину в Господі. Він нагадає вам мої шляхи в Христі Ісусі, так як я навчаю повсюди, у кожній церкві.

18

Деякі загордилися, наче б я не мав прийти до вас.

19

Але, якщо Господь забажає, я скоро прийду до вас і побачу не тільки слова, а й силу тих, що загордилися.

20

Адже Боже Царство не в слові, а в силі.

21

Чого бажаєте: щоб я прийшов до вас із палицею чи з любов’ю та духом лагідності?