Бесѣда, нареченная Двое: о том, что Блаженным быть легко
Персóны:Михаил. Данїил¹. Израил. Ѳáрра². Наемáн³.ѲА́РРА. О Наемáн! Наемáн! Утѣшь мене, друг мой…НАЕМА́Н. Кто тебе перепугал, брате Ѳáрра? Дерзай! Мир тебѣ! Не бойся⁴! Конечно, ты сидѣл в сóньмищѣ оных:“Гроб отверст, Гортань их…”⁵ѲА́РРА. Тѣ-то Сирéны⁶ наполнили мой слух и сердце жалостным и смущенным пѣнїем.МИХАИЛ. Длячего ж ты себѣ ушей не закупорил воском так, как древнїй Улиќс⁷?ѲА́РРА. Тайна сїя мнѣ не извѣстна. А знаю, что они мнѣ напѣли много чудес, обезкурáживших сердце мое. Не чудо ли сїе? Есть, де, во Европѣ нѣкїй Пророк, святый Їеремїй. Он нашел от трав сок, обновляющїй ему и Друзям его Младость, яко О́рлюю Юность⁸.Выслушайте второе Чудо. Нѣкїй Дóктор медыцыны питался хлѣбом точїю и водою и жил без всяких болѣзней лѣт 300.На вот и третее! Нѣкїй Калмык имѣет столь быстрыя Очи, что яснѣе и далѣе видит, нежели кая-либо зрительна Трубка. Вот чем мене плѣнили сладкогласны Сирины! А мои очи день от дня слабѣют. Не чаю прожить ни 20 лѣт. Кто же мнѣ и кая страна обновит Юность? Вѣк мой скончавается…МИХАИЛ. О Ѳáрра! не тужи, друг мой. Мы замáжем уши твои воском, медом и сотом: ВѢЧНОСТЬЮ. “С нами Бог, разумѣйте, о невѣжи”⁹. И совѣт ваш и слово разорится, яко с нами БОГ¹⁰.Услышите! Господа сил, ТОГО освятите¹¹.“Той будет тебѣ во ОСВЯЩЕНЇЕ, аще будеши уповая на НЕГО”¹². А иначе вся ваша крѣпость, о языцы осязающїе, языцы невѣрующїе! будет вам камень претыканїя, и камень паденїя¹³, и падеж сокрушенїя. “И сокрушатся, и приближатся, и яты будут человѣцы, в твердынѣ своей суще”¹⁴. О Друг мой, Израилю! Блаженны есмы, яко Богу угодная нам разумна суть¹⁵.ИЗРАИЛЬ. Взглянь на мене, Ѳáрра. Почто ты плѣнился Лестным твоих Сиринов пѣнїем? Вот влекут тебе на Камень претыканїя и падéнїя¹⁶. Почто, забыв Господа, святиш тое, что нѣсть святое?“Той будет тебѣ во освященїе,аще будеши уповая на НЕГО”¹⁷.Друзья Їеремїины состарѣют паки, безболѣзнїе Дóкторово прервется, а Очи Калмыковы потемнѣют. “Терпящїи же Господа обновлят крѣпость, окрылáтѣют, аки Орлы, потекут и не утрудятся, пойдут и не взалчут”¹⁸.ДАНЇИЛ. Слушай, Ѳарра! Разумѣеш ли, что значит ОСВЯТИТЬ?ѲА́РРА. Ей! ей не разумѣю¹⁹! Научи мене²⁰.ДАНЇИЛ. ОСВЯТИТЬ значит ОСНОВАТЬ и УТВЕРДИТЬ. СВЯТОЕ же значит незыблемое, неподвижное… Когда Исаїа вопїет:“ГО́СПОДА СИЛ, ТОГО ОСВЯТИТЕ”²¹, тогда значит, что Он Един есть СВЯТ, сирѣчь Камень тверд, чтоб безопасно основать нам нашего Щастїя Храмину, а не дерзали бы мы святить ни одной Твари, яко клятву и пѣсок.“Всяка плоть сѣно”²². Глагол же Божїй, сирѣчь Основанїе, СИЛА и ДУХ, пребывает во вѣки²³.А́дамант сам собою тверд есть, а мы, только почитая его таковым, дѣлаем твердым. И сїе-то есть: “Будет тебѣ во ОСВЯЩЕНЇЕ, аще будеши уповая на НЕГО”²⁴. Сирѣчь: Освятит тебе и утвердит щастїя твой Домик вѣчно и неподвижно, Если, минув дрянь, весь пѣсок и сѣно, почтеш Единаго ЕГО СВЯТЫМ и твердым.ѲА́РРА. Ай, друг мой Данїил! не худо ты судил.ДАНЇИЛ. Плюнь же, Голубчик мой, на Веремѣеву юность, на Дóкторово Тристалѣтїе и на Калмыцкїя Глазá. И́стинная дружба, правдивое Щáстье и прямая Ю́НОСТЬ никогда не обветшáет.Ах! все то не наше, что нас оставляет.Пускай будет при нас, поколь остáвит нас.Но да знáем, что все сїе не-вѣрный нам Друг. Один умирает в 30, а другой в 300 лѣт. Если умирáть есть нещáстье, так óба бѣдны. Не велика в том отрáда Тюрéмнику, что иных в три часа, а егó в 30[-й] день вытащат на Ешафóт. Кóе же то мнѣ и здравїе, коему Концéм слáбость? Кáя то мнѣ Млáдость, раждáющая мнѣ Стáрость? Ах! не называй Слáдостью, если раждáет Гóресть. Не дѣлай Долготóю ничего, что прекращáется. Не именуй Щастїем ничегó, Что опровергáется. От Плодóв и от Концá его суди всякое дѣло²⁵. Не люблю жизни, печатлѣемыя смертью, и сáма она есть смерть. Конéц дѣлáм, будь Судїя!Не то Орел, что лѣтáет,Но то, что легко сѣдáет²⁶.Не то О́ко, что яснѣет,Но то, что не отемнѣет.Вот тебѣ прямóе ОЌ О! как написано о Другѣ Бóжїем:“Не отемнѣстѣ ОЧ́ И Его,Ни истлѣста Устнѣ Его”²⁷.ѲА́РРА. О Наемáн! Наемáн! утѣшь мене, Друг мой.НАЕМА́Н. О любезная душа! Околдунил тебе Глас сладкїй, Сирéнскїй, Глас, влекущїй Лóтку твою на Кáмни. Ей! о сих-то камнях Глас сей Исáїи:“Приближатся, и сокрушатся, и падут”²⁸.“Наполнятся дóмове шума, и почїют ту Сирины”²⁹.Но не бóйся! Господь избáвит тебе³⁰. Полóжит тебѣ во Основáнїе КА́МЕНЬмногоцѣнен, краеугóлен³¹.“Тогда спасéшися и уразумѣеши, гдѣ еси был”³².ѲА́РРА. Не дивись сему, что я околдунен, а скажи мнѣ, гдѣ не слышится Глас пустынных сих Птиц?Сирен лéстный Окїáна!Глáсом его обаянна,Бѣдная душа на путиВсегда желает уснути,Не доплывши брéга³³.Се исполнилось на мнѣ, что я мальчиком пѣвáл.НАЕМА́Н. А я тебѣ взаимно от той же пѣсни воспою:Распространи Бодр вѣтрила,И Ума твоего крыла,Пловущи на бурном морѣ,Возведи Очесá горѣ,Да потечéш путь прав³⁴.ѲА́РРА. Протолкуй мнѣ, Наемáн, что значит Сирин? Я слышал, что Сирен значит пустынную птицу³⁵.НАЕМА́Н. Когда не разумѣеш, что есть Сирин? ниже уразумѣеш, что ли есть пустынная птица? Иное разумѣть ИМЯ, а иное дѣло разумѣть то, что именем означáется. Разумѣеш Имя сїе, или скажу, Звон сей: Христóс, но дай Бог, чтоб ты знал! что сїе ИМЯ значит?ѲА́РРА. Так протолкуй же мнѣ не имя, но дѣло. НАЕМА́Н. Сирин есть сладкорѣчивый Дурáк, влекущїй тебе к тому, чтоб ты основал Щастїе твое на Кáмни том, который не утверждáет, но разбивáет.ѲА́РРА. Ражжуй как можно простѣе и вкуснѣе…НАЕМ[АН]. Сколько у вас славных и почтенных Любомудрцев? Всѣ сїи суть Сирины. Они-то соблазняют в жизни сей пловущих, Стариков и Молодцов. Взглянь сердечным Оком на житейское Море. Взглянь на претыканїе и паденїе пловущих и на вопль их. Один возгнѣздиться хотѣл на Капитáлѣ, как Нóева Голубица на ХОЛМѢ, и под Старость сокрушился. Другой на Плотоугóдїи думал создать дом свой и в Кончину лѣт постыдился. Иной основался на Кáмнѣ Милости Исполинскїя³⁶ и был ему претыканїем. Ты думаеш, но и ревнуеш сѣсть на Камень плотскїя Юности, плотскаго безболѣзнїя и плотских Очей твоих, и се ожидает тебе претыканїе, паденїе и сокрушенїе³⁷!ѲА́РРА. Брось людскїя Бѣшенства, а скажи только, Что значит пребыванїе Сиринов на морѣ? Зачем на водѣ?..НАЕМ[АН]. Затѣм, что в Суетѣ. Не хотят они в Гáвань и в Лóно Авраáмле³⁸, на Матерую и твердую Землю со Израилем, но с Фараóном³⁹. Вот вам благолѣпная Фигура и преподобный Образ НАДЕЖДЫ и обманьчивости! Гáванью или ЛО́НОМ образуется УПОВАНЇЕ, а морем и водóю – лживость всякїя плоти. Во Евангелїи Камень и пѣсок есть то же. На оном Мудрый, а на сем домик себѣ строит муж Безпутный⁴⁰. Ковчег и потоп – не то же ли⁴¹? Вода и Елиссéйское Желѣзо⁴² – не то же ли? Сороколѣтная пустыня и ОБѢТОВАННАЯ ЗЕМЛЯ – не то же ли? Что только преходит Израиль, все то Море, вода, зыбкость, основанїе и упованїе юродивых мужей, как написано:“Рѣка текущая основанїе их”⁴³. “Почїют ту Сирины”⁴⁴.“Возволнуются и почити не возмогут”⁴⁵.“Нѣсть радоватися нечестивым”⁴⁶.ѲАРРА. Ты уже и много насказал, и завел в любопытность. Так скажи же мнѣ: длячего иные толкуют, что Исáины Сирины суть то пустынныя птицы, а возгнѣздиваются в пустом Вавилóнѣ градѣ⁴⁷.НАЕМ[АН]. О младенец с бáбїими твоими Баснями48! Ражжуй только Зубом мужеским сей час по Сампсóнову, найдеш в жостком нѣжное, а в пустом пищу⁴⁹.Пустынныя Птицы, развѣ то не лже-Пророки, пустое поющїе? Пустый Вавилон, развѣ то не Сирéнскїй Камень? Не все ли пустое, что суета? и не все ли то вода, что не твердое? Послушай, вот Птица!“Ефрéм, яко Голуб безумный, не имый сéрдца”⁵⁰.Учеников сих Птиц называет Михéа дщерьми Сиринскими, и точно о Самарїи, кая таких птиц довольно у себе имѣла, вопїет: “Сотворит плач, аки Змїéв, и рыданїе, аки дщерей Сиринских”⁵¹. К сим-то безумным птицам слѣдующїй Божїй отзыв:“Приступите ко мнѣ⁵², послушайте мене, погублшїи сердце, сущїи далече от правды”⁵³.О сих же птицах нечистых Осїа поет вот что!“Якоже Птицы небесныя, свéргу я…Горе им, яко отскочиша от мене”⁵⁴.Учеников же их называет чадами вод:“Яко Лев, возревет Господь, и ужаснутся чада вод”⁵⁵.Чада вод и дщери Сиринскїя есть то же, у Исаїи называются отъятыми парящих птиц птенцами⁵⁶.Сїи ж Сирéны называются Змїями и Гáдами.“Сотворит плач, аки Змїéв…”⁵⁷“Полижут персть, аки Змїеве…”⁵⁸“Послю, аки Гáды на Землю”⁵⁹.Зачем туда? Затѣм, чтоб вся дни живота своего кушали Грязь⁶⁰.Сїи-то суть Ангелы лютые⁶¹, псы, злые дѣлатели⁶², облаки бездождные⁶³, водные, земные, духа не имуще…⁶⁴ѲА́РРА. Полно! полно! Поговори еще мнѣ о добрых Птицах. Я уже и разумѣю, что, конечно, не худо поет оная Птица:“Глас Горлицы слышан в Землѣ нашей”⁶⁵.НАЕМ[АН]. Нѣсколько тебѣ благовѣствующих Птиц выпущу из Ковчега.Взглянь! “Кїи суть, иже, яко Облацы, летят?И, яко Голубы со Птенцы, ко мнѣ?”⁶⁶Как темнá и тонкá вода во Облацѣх воздушных⁶⁷, так вода Глубока – СОВѢТ в сердцѣ Мужей сих⁶⁸ и их Птенцов. И как Голубины Очи вышше волнованїя Сирéнских вод, так Сердце их вышше всея тлѣни подъялось. Взглянь еще на Горнїй Хор Птиц прозорливых!“Подъях вас, яко на Крилѣх Орлих, и приведох вас к себѣ”⁶⁹.“Идѣже труп, тамо соберутся Орлы”⁷⁰.Не Орел ли то: “Ангел Господень восхити Филиппа”⁷¹?Не Орел ли то: “Не обрѣтеся Енóх в живых”⁷²?Не Орел ли то: “Взят бысть Илїа вихром”⁷³?Вот Орел парит! “Вѣм ЧЕЛОВѢКА⁷⁴, прошедшаго небеса⁷⁵”.Вот Орел! “Ят Аввакума Ангел Господень за верх Его”⁷⁶.Вот Орел! “Вознесу тя, Господи, яко подъял мя еси”⁷⁷.Взглянь же на сего любезнаго Орла! “Видѣхом СЛАВУ ЕГО…”⁷⁸ Куда-то они летят? Ах, превзойшли Они Труп и тлѣнь. Устремили взор на ТОГО: “Вземлется от Земли Живот Его”⁷⁹. “Взятся великолѣпїе Его превыше небес”⁸⁰.Ах! взглянь сюда!.. Не се ли оная Благовѣстница с масличною вѣтвою из НО́ЕВА КОВЧЕГА, Мир нам приносящая, летит? и, летя, вот что, кажется, поет: Дерзайте⁸¹! Да не смущается сердце ваше⁸² потопом вод Сиринских! Я вижу ХОЛМ незыблемый, верхи Гор, из-под потопных волн выникающих, провижу весьма издалеча Землю и Гáвань⁸³: вѣруйте в Бога⁸⁴, там почїем.“Кто даст мнѣ крилѣ…”⁸⁵“Очи ваши узрят ЗЕМЛЮ издалеча”⁸⁶.А мнѣ любезна и Горлица сїя. Летит выспр поющи:“Воспою нынѣ Возлюбленному пѣснь”⁸⁷.О Ѳáрра! Ѳáрра! чувствуеш ли вкус во Прорóчїих Музах? А иначе – бѣжи и приложися к Гáлатам.ѲА́РРА. Вѣриш ли, что для мене прїятнѣе пѣнїе Сирéнское.НАЕМ[АН]. Ей, друже, вѣрю, что больше Елéя имѣет во умащенїи своем Лстец, нежели в Наказанїи своем Отец, и что ложная позолóтка есть блистательнѣе паче самаго Злáта, и что И́родова Плясáвица⁸⁸ гаразда красивѣе, нежели Захарїина Елисавет⁸⁹. Но помни Притчу:“Не славна избá углами, славна пирогами”⁹⁰.“Не красна Челобитна слогом, но Законом”⁹¹.В самом сладчайшем ядѣ внутреннїй вред уничтожает сладость.Предревняя есть причта сїя:“Ἁπλός ὁ μῦθος τῆς ἀληθείας”⁹².“У Истины простая рѣчь”.Инако поют в Костéлѣ, а инако на Маскарáдѣ⁹³.Смѣшóн, кто ищет красных слов в том, кого спрашивает о дорогѣ, и кто Лакирует чистое Золото. На что Прорóчїим Пѣсням Блядословїе? Пусть покрывается им Сирéнская лжа! А то, что они поют во Фигурах, фигуры суть мѣшéчки на Золото и шелуха для Зернá Божїя. Сїе-то есть иносказанїе и истинная Оная Ποίησις, сирѣчь творенїе⁹⁴: положить в плотскую пустош Злато Божїе и здѣлать Духом из плоти, авось-либо кто догадлив найдет в коробочкѣ прекрасное Отроча Еврейское, взятаго вышше вод Сирéнских Человѣка⁹⁵.“Творяй Ангелы своя духи (духами)”⁹⁶.Вот истинные Пїит´ ы, сирѣчь Творцы и Пророки, и сих-то Писанїя любил читать возлюбленный Давид:“В творенїих руку твоею поучахся”⁹⁷.ѲАРРА. Однак мнѣ прїятны и Ковчéговы Птички. Мудренько поют. Выпусти еще хоть одну.МИХАИЛ. Я тебѣ выпущу, обратись сюда, Ѳáрра! возведи Очеса⁹⁸.“Яко Ластовица, тако возопїю,и яко Голуб, тако поучуся”⁹⁹.ѲА́РРА. Кой вздор? Громкїя ластовицы в коих странах родятся? А у нас они то же, что свершки. Голуб глупяе Курицы, как может любомудрствовать? Видиш ли? коль стропотныя Музы Пророческїя? Вот каких птиц насобрал в свой Ковчег Ной! А мои Сирéны нѣжно, сладко, ясно, громко и самыми преславными мóдными слóвушками воспѣвают. Самыя морскїя волны, кажется, что от их пѣнїя поднимаются и пляшут, будьто от Орфéевой Псалтыри¹⁰⁰, и нѣт толь глупаго скота и звѣря, даже и самаго нечувственнаго пня и холма, чтоб их не разумѣл, чтоб не скакал и с воскликновенїем не восплескал в длáни, и не дивно, что вселенную влекут за собою.МИХАИЛ. Не бойся, Ѳáрра. Израиль видит ДВОЕ. А сїе-то есть Жезл, и власть Ему здѣлать из яда ядь, из смерти жизнь, из обуялости вкус, а из стропотнаго гладкое, и ничесоже Его вредит. Он ссет Камень¹⁰¹, преходит Море, вземлет Змїя¹⁰² и пьет Мéрру в сладость. Его желудок все варит в пользу, а зубы все стирают и вся поспѣшествуют во Благое. Слушай, Израиль! Раскуси ему Езекїину Мысль. Испїй стропотну сїю рѣчь так, как написано о Тебѣ:“От потока на пути пїет…”¹⁰³О Израилю! Преходь поток, исходь на ВТОРОЕ, сїе есть твое.ИЗРАИЛЬ. “Господь даде мнѣ Язык…”¹⁰⁴ Ластовица и Голуб значит Израиля. Взглянь, Ѳáрра, на стѣну и скажи, что ли видиш? Взглянь сюда.ѲА́РРА. Вижу Картинку, гдѣ написана птичка, поднявшаясь из морскаго Брéга и летящая на другой невидный Брег.ИЗРАИЛЬ. Сїя есть Израилская Картина, нареченна СИ́МВОЛ¹⁰⁵. Ластовица, убѣгая зимы, летит чрез море, от сѣвернаго Брéга на Южный и, летя, вопїет:“Нѣсть мнѣ мира здѣ”¹⁰⁶.В сей-то Символ ударяет Езекїина Сéрдца Луч сей:“Яко Ластовица, тако возопїю”¹⁰⁷.Израиль вездѣ видит ДВО́Е. Лáстовицу осязáет, а чрез нея, будьто чрез примѣту, ведущую к мѣти, провидит Духом чистое, свѣтлое и Божественное Сердце, возлѣтáющее вышше непостоянных вод к Матерóй и тéплой Твéрди. Сїе-то есть стоять на Стражѣ со Аввакумом, возвóдить О́чи¹⁰⁸ и быть Обсерватóром на Сїóнѣ¹⁰⁹. Необрѣзанный же сердцем видит одни Примѣтыбез мѣты. Взглянь, Ѳáрра, и на сей Символ. Видиш окрылáтѣвшую Дѣву, простéршую руки и Крила и хотящую летѣть чрез пучину морскую, к выникáющим издалéча Холмам. А любѣзный Ея над Холмами из Облака взаимно к ней летит уже, простирая к обятїю руки своя. Здѣсь видиш и плавающїй КОВЧЕГ¹¹⁰. Сїя есть чистая Жена, о коей написано: “Даны быша Женѣ два Крила Орла великаго”¹¹¹.Блаженныя сея Жены потопом Блевóтин своих не мог потопить Змїй седмиглавный¹¹². Она-то вопїет: “Кто даст мнѣ крилѣ…”¹¹³ Вот тебѣ Ластовица! “Яко Ластовица, тако возопїю…”¹¹⁴ “‘Не в силѣ велицѣй, ни в крѣпости Глас Ея, но в Дусѣ моем’, – глаголет Господь Вседержитель”¹¹⁵.“Радуйся зѣло, дщи Сїоня, проповѣдуй, Дщи Їерусалимля”¹¹⁶.Не Ластовица ли Павел, проповѣдующїй не в мудрости слóва и мїрскаго витыйства, и Сирéнскаго Блядословїя, но в наученїи и Силѣ Духа святаго¹¹⁷?А когда Ластовица кричит, что для нея Сѣверный Брег опасен и что узнала Она надежный Южный Брег, так не ДВОЕ ли Она видит? и не то же ли нам благовѣстит: “Вѣм ЧЕЛОВѢКА, о сем похвалюся”¹¹⁸?Не то же ли, что Давид: “И полещу, и почїю”¹¹⁹?Не то же ли, что Ангел: “Се благовѣствую вам радость велїю”¹²⁰?.. “Нѣсть здѣ”¹²¹. “Тамо Его узрите”¹²².“Нѣсть мнѣ Мира здѣ”¹²³.Сам Езекїя, сказав: “Яко Ластовица”¹²⁴ и протчая, всплош придает сїе: “Ищезостѣ бо Очи мои”¹²⁵. Сирѣчь престал я то видѣть, что прежде видѣл. Я видѣл одну воду, одну плоть и кровь, и одну пустош и суету, и сїе есть ОДНО, и есть ничтоже, посему я и слѣп был, видѣвшїй то, что ничтоже и Одна точїю тѣнь есть. Нынѣ же глупое Око мое ищезло и преобразилося во ОКО ВѢРЫ, видящїя в тѣлишкѣ моем обон-пол непостоянныя Плоти и Крови Твердь и высоту Господа моего, Духа Божїя, содержащаго своею Горстїю прах мой, и сїе есть второе и надежное, вторый ЧЕЛОВѢК – Господь мой¹²⁶.“Иже избави мя и отъя Болѣзнь Души моея”¹²⁷.Отселѣ всѣ воскресшїи возблагословят тя¹²⁸, и я, ожившїй, “Яко Ластовица, тако возопїю”¹²⁹.И яко Павел, тако поучуся¹³⁰.“От днесь бо дѣти сотворю, яже возвѣстят Правду твою…”¹³¹“От нынѣ ни единаго вѣмы по Плоти. Аще же и разумѣхом по плоти Христа, но нынѣ ктому не разумѣем”¹³².Посмотри же, Ѳáрра, и на другой Символ, в Центр коего ударяет сїя ж Езекїина рѣчь. Взглянь сюда.ѲА́РРА. Вижу. На самом верхѣ Кáмня, в срединѣ моря стоящаго, стоит кая-то Птичка. Камень схож на Сирéнскїй.ИЗРАИЛЬ. Как ему быть Сирéнским, когда Глас Символов есть Таков: “IN CONSTANTIA QUIESCO”. Сирѣчь:“На незыблемости почиваю”¹³³?Кая вѣрность на Сирéнском, волнами покрываемом? Сей есть каменный ХОЛМ ВѢЧНАГО, выникшїй из-под вселенскаго Потопа, на коем упокоился Нóев Голуб, с таким Благовѣстїем:Inveni portum Jesum. Caro, Munde, valete.Sat me jactâstis. Nunc mihi certa QUIES¹³⁴.Сирѣчь:Прощай, Стихїйной потоп!Я почїю на ХОЛМАХ ВѢЧНАГО,Обрѣтши вѣтву БЛАЖЕНСТВА.Вот тебѣ Нóев Голуб! Послушай Гласа Его.“Лѣта вѣчная помянух и поучахся”¹³⁵.“Постави на Камени нози мои”¹³⁶.“На Камень вознесл мя еси”¹³⁷.“Господь – утвержденїе мое и КАМЕНЬ мой”¹³⁸.Вот еще Голуб! “Со усердїем гоню”¹³⁹, к намѣренному теку.Аще како достигну во воскресенїе мертвых”¹⁴⁰.“Разумѣхом по плоти Христа, но нынѣ ктому не разумѣем”¹⁴¹.Пожалуй, посмотри мнѣ и на Сына Їóнина, сирѣчь Голубинина¹⁴²: “Блажен еси, Симоне, Сыне Їóнин. Яко плоть и кровь не яви тебѣ (мене), но Отец мой, иже на небесѣх… Ты еси КАМЕНЬ (КИ́ФА), и на сем КАМЕНѢ утвержу всю Церковь мою…”¹⁴³ Слыхал ли ты о Данїиловом КАМЕНѢ¹⁴⁴? Се Он есть. Слышал ли Зáмок Апокалиптичный¹⁴⁵? Се он есть. Слышал ли Рай? Вот он тебѣ! Слыхал ли о Землѣ дивной, что от воды и посредѣ воды¹⁴⁶? Вот же тебѣ обѣтованная ЗЕМЛЯ! Вспомни Евангелскїй Маргарит¹⁴⁷. Вспомни обрѣтенную Дрáхму¹⁴⁸. Вспомни свобожденїе, исцѣленїе, воскресенїе и протч[ая], и протч[ая], и протч[ая]. Все сїе и всѣ Пророческїя Музы, как праволучныя стрѣлы молнїины¹⁴⁹, в сей святый и един КАМЕНЬ ударяя, путеводствуют.Видиш, Ѳáрра, в кую Гавань доплыла рѣчь Езекїина? Не дерзай же хулить Птиц Нóевых. Они поют тихо, но Глас тóнок их, остр и высок. А Сирéны, как Лéбеди, возносят громко крик, но по Пословицѣ:“Высоко полетѣла, да не далеко сѣла”¹⁵⁰.ѲА́РРА. Право я влюбился в ваши птички. Ковчег ваш подобен Троянскому Коню¹⁵¹. Выпустите мнѣ еще хоть одну. Люблю, что поют ДВОЕ. Одно во уши, другое в Разум, как написано: “ДВОЕ сїя слышах”¹⁵².Теперь вижу, что не пустая древняя оная Притча:“Глуп, кто двое нащитать не умѣет”.Видѣть кошельок – не знать, что в кошелькѣ, – сїе есть видящи не видѣть.Видно, нужно вездѣ видѣть ДВОЕ.Видѣть болван – не знать, что в болванѣ, есть не знать себе. Сирéны поют воду, а ваши Птицы – воду и Гавань.Вода есть кошельок, а Гавань есть Имперїáл¹⁵³. Тѣло есть вода и кожа, в которую одѣт Истинный наш АДАМ¹⁵⁴.ДАНЇИЛ. О Ѳарра! нáчал ты издавать благоуханїе.“Сот искапают устнѣ твои, Невѣсто”¹⁵⁵.Вот сей-то СОТ закупорит тебѣ уши противу Сирéн¹⁵⁶.ѲА́РРА. Выпусти, Данїил, еще хоть одну мнѣ Райскую Птицу.ДАНЇИЛ. Изволь! Еще ты такой не видал. Лови Еé!“Ерóдїй на небеси позна время свое”¹⁵⁷.ѲА́РРА. Дичину ты выпустил. Я и имя ея в первое слышу. Скажи мнѣ, кой сей род есть птицы, Ерóдїй?ДАНЇИЛ. У древних Славян она Ерóдїй, у Е́ллинов – Пеларгóс¹⁵⁸, у Римлян – Кикóнїа¹⁵⁹, у Поляков – Бóцян¹⁶⁰, у Малороссїáн – Гáйстер¹⁶¹, – схóжа на Журавля. Ерóдїйᵃ значит Боголюбный, если слово Еллинское. Но что в том нужды? Брось тѣнь, спѣши ко И́стинѣ. Остáвь физыческїя скáзки беззубым младéнцам. Все то бáбїе, и баснь, и пустош, что не ведéт к Гáвани. Сѣки скорѣе всю плоть по Изрáилски¹⁶². Сержусь, что медлиш на Скорлупѣ. Сокрушáй и выдырай Зéрно Силы Божїя. Ерóдїй знаменует Вѣруво Христа, а яснѣе сказать, Изрáилское ОЌО, видящее ДВОЕ, – вот тебѣ Гáйстер! Будь здорóв с ним! С Небесé Крáстель…¹⁶³ѲА́РРА. Конéчно ж, есть причина, длячего взят он во О́браз сей.ДАНЇИЛ. Конечно, троякая винá сему есть. 1-я – что гнѣздится на Кирках¹⁶⁴. 2-я – что снѣдáет Змїи¹⁶⁵. 3-я – что в старости родителей кóрмит, хранит и нóсит¹⁶⁶. Кирка значит Двор Божїй¹⁶⁷. “Коль возлюбл[енна] Селенїя твоя…”¹⁶⁸“Птица обрѣте себѣ храмину…”¹⁶⁹“Тамо птицы возгнѣзд[ятся]”¹⁷⁰. “Еродїево жилище предводительствует”¹⁷¹. Ерóдїй всегда на вышших мѣстах, на Шпицах и на Куполах гнѣздится, будьто предводитель протчїим птицам.“Блаженны живущїи в Дому твоем”¹⁷².Вот тебѣ Ерóдїй! “Едино просих от Господа”¹⁷³ и протч[ая]. Вот Ерóдїй!“Обрѣте его ЇИСУС в Цéркви”¹⁷⁴.А сїи тебѣ развѣ не предводительствующїе суть Ерóдїи?“Взыдоша на Гóрницу, идѣже бяху пребывающе,Петр же, и Їяков, и Їоанн¹⁷⁵, и протчїе единодушно вкупѣ¹⁷⁶.И бысть внезапу с небесе шум¹⁷⁷… и исполнишася всиДуха свята, и начаша глаголати иными языки”¹⁷⁸.Вот что в сей птицѣ великое! “Познá врéмя свое”¹⁷⁹.Видно, что она познáла ДВО́Е: врéмя и врéмя¹⁸⁰.О кто сей прекрасный Ерóдїй есть! Послушай Его:“Се зима прейде, дождь (Потóп) отъиде, отъидесебѣ, Цвѣты явишася на землѣ”¹⁸¹ и протч[ая].Видиш ли? Что знают? и куда летят Нóевы Птицы? Ко Авраамлю Зáливу и к Гáвани оной:“ГОСПОДЬ ПАСЕТ МЯ…”¹⁸²На вот тебѣ стáдо и безтолкóвых Гáйстров!“Лице небесе умѣете разсуждати”¹⁸³.“Горе вам смѣющимся нынѣ!”¹⁸⁴ѲА́РРА. А почему ты их назвал безтолковыми? Вить их за прогнóстики Христос не осуждает.ДАНЇИЛ. Они чрез солнце разумѣют разумно непогóды, но не прозорливы узрѣть второе время, сирѣчь Царствїе Божїе. Надобно знать с Данїилом Время одно и время второе¹⁸⁵. Из сих полу-времен все составленно. “И бысть вечерь, и бысть Утро, День един”¹⁸⁶.Одно время есть плакать, а второе время смѣяться¹⁸⁷. Кто одно знает, а не ДВОЕ, тот одну бѣду знает. Вот еще бѣдные Гáйстри! “Взалчут на вечерь…”¹⁸⁸“Возволнуются, и почити не возмогут”¹⁸⁹.О безумно вознѣздившихся сих Гáйстрах можно сказать:Их Твердь – одна вода,В срединѣ их – Бѣда¹⁹⁰.Смѣяться нынѣ и веселиться здѣ значит не видать ничево, кромѣ тмы и стихїйныя сѣни.“Горе вам, смѣющимся нынѣ”¹⁹¹. И когда Петр сказал: “Добро нам здѣ быти”¹⁹², тогда вдруг обличен: “Не вѣдый, еже глаголаше”¹⁹³. Он раздѣлял Мойсея от Илїи, Илїю от Христа, не познав еще истиннаго ЧЕЛОВѢКА, кромѣ Человѣчїя плоти или стѣни.А когда проснулся, тогда здѣлался мудрым Еродїем и, познав ДВОЕ, познал истиннаго, сверх человѣчїя сѣни, Человѣка, который есть ЕДИН во всѣх и всегда¹⁹⁴.“Убуждшеся видѣша СЛАВУ ЕГО”¹⁹⁵.“Обрѣтеся Иисус Един”¹⁹⁶.“Иже есть всяческая во всем”¹⁹⁷.Простый Ерóдїй на одном небеси видит двойное время: стужу и теплоту, Зиму и вéсну, покой и досаду, – а Тайный Ерóдїй, сирѣчь Израиль, сверх стихїй и сверх самаго тóнкаго вóздуха, видит тончайшее второе Естество, и тамо сей Ерóдїй гнѣздится.“Что мнѣ есть на небеси? и от тебе что восх[отѣх] на землѣ?”¹⁹⁸ Сїе второе ЕСТЕСТВО, аще в стихїах? или кромѣ стихїй? Бог вѣсть. Однак Израиль познал ОНОЕ¹⁹⁹.ѲА́РРА. О Данїил! Ей! понравились мнѣ твои Гáйстры. Выпусти еще хоть одного.ДАНЇИ́Л. Развѣ и тебѣ хочется быть Гáйстром?ѲА́РРА. Велми хочется, но да не безтолковым же.ДАНЇИ́Л. И мудрый часто претыкáется. “Толико врéмя с вами есмь, и не познал еси мене, Филиппе?”²⁰⁰“Не можеши нынѣ по мнѣ ити”²⁰¹.“Отвержешися мене трищи”²⁰².Дай Бог! чтобы ты был в ликѣ сих Гáйстров:“Сей есть живот вѣчный, да знают ТЕБЕ, и Егоже послал еси…”²⁰³Вот Предводитель и Царь их! Послушай ЕГО:“ДУХ ГОСПОДЕНЬ на мнѣ…”²⁰⁴ “Нарещи ЛѢТО ГОСПОДНЕ ПРЇЯТНО, И ДЕНЬ…”²⁰⁵Вот и сей не послѣднїй! “СЕ НЫНѢ ВРЕМЯ БЛАГОПРЇЯТНО! Се нынѣ ДЕНЬ спасенїя!”²⁰⁶Вот коль нужно слово сїе! ΓΝΩΘΙ ΚΑΙΡΟΝ²⁰⁷. NOSCE TEMPUS²⁰⁸. ПОЗНАЙ ВРЕМЯ.“Еродїй позна время свое: Гóрлица и Лáстовица…”²⁰⁹ О Еродїево жилище²¹⁰! Блаженно еси! Не то ли ОНО?“По землѣ ходяще, обращенїе имамы на небесѣх”²¹¹.“Праведных Душы в РУЦѢ БОЖЇЕЙ…”²¹²“Боже сéрдца моего²¹³! Душа моя в РУКУ твоею”²¹⁴.“Под СѢНЬ Его возжелах и сѣдох…”²¹⁵“Авраáм рад бы видѣть ДЕНЬ мой, и видѣ, и возрадовася”²¹⁶. “О́нѣма же отверзостѣся ОЧИ, и познаста ЕГО, и ТОЙ не видим бысть има”²¹⁷.Да избавит же тебе Господь от тѣх Ю́родов!“Еродїа позна время свое: Горлица и Ластовица… Людїе же мои сїи, не познаша судеб Господних”²¹⁸.“Возлюбиша паче славу человѣческую, неже СЛАВУ БОЖЇЮ”²¹⁹. “Ослѣпи Очи их, да не видят, ни разумѣют”²²⁰, – вопїет Исáїа, увидѣв СЛАВУ Христа Господня.А они хвалятся: “Да ямы и пїем! утрѣ бо умрем”²²¹. Умирайте! Умирайте! Яко нѣсть ваше разумѣти ДВОЕ. Видите, о нощные Врáны²²², один только днешнїй вечер, одну только воду со Сирéнами. Сїя-то мрачная слава ослѣпила вам Очи, да не видите Утреннїя оныя СЛАВЫ:“ВОСТАНИ СЛАВА МОЯ! ВОСТАНУ РАНО”²²³.Длячего вы, о Звѣри дубравные! в ложах своих легли, не дождав Блаженнаго Онаго втораго ДНЯ²²⁴:“ВО У́ТРЇЙ же видѣ Їоанн ЇИСУСА.Се АГНЕЦ БОЖЇЙ!Сей есть, о немже аз рѣх”²²⁵.Вы есте тма Мїру²²⁶, и волки, не от числа оных:“Венїамин волк, хищник, рано ясть еще…”²²⁷ но в вечер глотающїе все без Остáнка на УТРО²²⁸, да“Остáнки нечестивых потреблятся”²²⁹.ѲА́РРА. Я вóвся не разумѣю, что значит Остáнок…ДАН[ЇИЛ]. О дряхлый и кóсный Клеóпо! Останок есть то же, что барыш, рост, приложенїе, прилагаемое Прекрасным Їóсифом²³⁰ в пустое врéтище Венїаминово²³¹. И сего ли не разумѣеш? Не приложатся ж тебѣ Лѣтá живота…²³²ѲА́РРА. О! нынѣ разумѣю, и приложатся мнѣ, яко Езекїи²³³.ДАНЇИЛ. Останок есть ЛѢТО ГОСПОДНЕ прїятное (Iubilaeus Annus)²³⁴, День воздаянїя²³⁵, Весна ВѢЧНОСТИ, таящїяся под нашим сокрушенїем, будьто Злато в Сумáх Венїаминовых²³⁶, и воздающїя Израилеви вмѣсто мѣди – Злато, вмѣсто желѣза – сребро, вмѣсто дров – мѣдь, вмѣсто каменїя – Желѣзо²³⁷, вмѣсто пѣсочнаго фундамéнта – А́дамант, Сáпфир и А́нѳракс…Чол ли ты во Притчах:“ИСЦѢЛЕНЇЕ плóтем и ПРИЛОЖЕНЇЕ костем”²³⁸?Плоть брéнная твоя есть-то здѣшнїй Мїр, и днешнїй вечер, и пѣсóчный Грунт, и море Сирéнское, и Кáмни претыканїя. Но там же, за твоею плотїю, до твоей же плоти совокупилась ГА́ВАНЬ и ЛО́НО Авраáмле²³⁹, ЗЕМЛЯ посредѣ воды²⁴⁰, СЛОВОМ Божїим держима, если ты не нощный еси, но излетѣвшїй из КОВЧЕ́ГА Вран, если ты Ластовица или Голубица, узнавшая себе, сирѣчь видящая ДВОЕ: мїр и МЇР, тѣло и ТѢЛО, человѣка и ЧЕЛОВѢКА, – двое в одном, и одно во двоих, нераздѣлно и неслитно же²⁴¹.Будьто Я́БЛОНЬ и тѣнь ея, ДРЕВО живое и древо мéртвое, лукавое и доброе, лжа и Истина, грѣх и разрѣшенїе, кратко сказать: Все, что осязаеш в наружности твоей, аще вѣруеши, все тое имѣеш во Славѣ и в тайности И́СТОЕ, твоею ж внѣшностїю свидѣтелствуемое, душевным тѣлом духовное²⁴².В сей-то Центр ударяет Луч Сéрдца Напéрсникова:“Всяк Дух, иже исповѣдует ЇИСУСА ХРИСТА, во плоти пришедша (плоти приложившагося), от Бога есть”²⁴³. “Вѣмы же, яко, егда явится, подобны Ему будем, ибо узрим ЕГО, якоже есть”²⁴⁴. “И всяк имѣяй надежду сїю на НЕГО, очищает себе, якоже ОН чист есть”²⁴⁵.Вот тебѣ ОСТА́НОК! вот Приложенїе костем твоим²⁴⁶! Все Тебе оставит, а СЕЙ ОСТА́НОК никогда.“ВСЯ ПРЕХОДЯТ, ЛЮБВИ ЖЕ – НИ”²⁴⁷.“ГОСПОДА СИЛ, ТОГО ОСВЯТИТЕ…”²⁴⁸Нынѣ разумѣеши ли НАДЕЖДУ твою и Лжу Сирéнскую? Вот тебѣ вмѣсто тристалѣтныя вѣчная Память и Юность! Будь Здоров!“В память вѣчную пребудет Праведник”²⁴⁹.От шума Сирéнских вод не убоится.СЕЙ есть ЖИВОТ вѣчный. Нынѣ“Обновится, яко О́рляя, ЮНОСТЬ твоя”²⁵⁰. Но не тѣх Орлóв, что паки старѣют и умирают, но Оных, кои в познанїи Самаго себе велми высоко вознеслися, вышше всѣх Стихїй и вышше самаго Здѣшняго солнца, яко и оно есть суета же и вéтош, ко Оному пресвѣтлѣйшему моему СОЛНУШКУ²⁵¹:“ТЫ же Тойжде еси…”²⁵² “Одѣяйся свѣтом солнечным, яко ризою”²⁵³, глаголяй к нам сїя: “Подъях вас, яко на крилѣх Орлих, и приведох вас к себѣ”²⁵⁴. И видѣхом в трупѣ нашем СЛАВУ ЕГО²⁵⁵, во Лвѣ сем сот вѣчности ЕГО²⁵⁶, во тмѣ сей СВѢТ не вечернїй ЕГО²⁵⁷, в водѣ сей нашей ТВЕРДЬ Гáвани ЕГО. Труп есть всяк бренный человѣк, и Библїа есть человѣк и труп. Найшов в нашем трупѣ СВѢТ и СОТ, находим послѣ того сїю ж пищу и в Библїи, да исполнится сїе:“Идѣже Труп, тамо соберутся Орлы”²⁵⁸.Высоку сей труп обѣщает Трáпезу, высоко и мы возлетѣли, гдѣ царствует вѣчная СЛАДОСТЬ и вѣчная ЮНОСТЬ.*ВРАТА ГОСПОДНЯ,В новую Страну, в предѣлы вѣчности.Там испытáем, Легко ли быть Блаженным?*ѲА́РРА. Тфу!.. Оправдилась Притча: “На конѣ ѣздя, коня ищет”²⁵⁹. Я думал, что вельми трудно быть блаженным… По Землѣ, по Морю, по Горних и преисподних шатался за Щастїем. А оно у мене за пáзухою… Дóма… Древняя Притча: “Ita fugias, ut ne praeter casam”²⁶⁰.“От лиха убѣгай, да хáты не минáй”²⁶¹.НАЕМА́Н. О Ѳáрра! не только дóма, но в сердцѣ твоем и в душѣ твоей ЦАРСТВЇЕ БОЖЇЕ²⁶² и ГЛАГО́Л ЕГО.СЕЙ ЕСТЬ КАМЕНЬ²⁶³, а протчее все тлѣнь, ложь, лужа…“ВСЯ ПРЕХОДЯТ…”²⁶⁴Но кто тебѣ насѣял лукавое сѣмя сїе, будьто трудно быть блаженным?Не враги ли Сирéны?О Глагол Потóпный! и язык льстивый!ѲА́РРА. Ей! ей! они. От их-то Гортáни Глас сей:Χαλεπὰ τὰ καλὰ²⁶⁵.Τὸ κάλλος χαλεπόν εστὶ. Трудна Доброта…НАЕМА́Н. О да прильпнéт язык их к Гортáнѣ их²⁶⁶!“Нѣмы да будут Устнѣ льстивыя!”²⁶⁷Изблюй онаго Духа лжы вон. А положи в сердцѣ сей многоцѣнный во Основанїе КАМЕНЬ:“Χαλεπὰ τὰ κακὰ”.“Трудно быть злобным”.Что может обезкурáжить и потопить сладко-тéплый ОГНЬПАРА́КЛИТОВ²⁶⁸, если не оная Змїина, Сирéнская Блевóтина²⁶⁹? Отсюду-то в Душѣ Мраз и Скрéжет, Кóсность и Унынїе во обрѣтенїи ЦАРСТВЇЯ БОЖЇЯ.Отсюду ни тепл еси, ни хладен, имам тя изблевати…²⁷⁰ О Гряди ГОСПОДИ ЇИСУСЕ²⁷¹! Ей! Гряду скоро, аминь…²⁷² Нынѣ не обынуяся сказую: Се Господь мой пришел! Се солнце возсїяло! и новая ВЕСНА! Да расточатся и ижденутся со Блевóтинами своими Душы нечестивых от Предѣлов ВЕСНЫ ВѢЧНАЯ! Не входит туда неправда. Нам же даны КЛЮЧИ²⁷³.“Χαλεπὰ τὰ κακὰ”²⁷⁴.Не тмами ли тем²⁷⁵ тяжелѣе óлова беззаконїе?Что же ли есть легчáе ЛЮБВИ БОЖЇЯ?“КРИ́ЛА ЕЯ КРИ́ЛА ОГНЯ”²⁷⁶.Напиши крáсками на нóгтѣ Адамáнтовом Славу сїю²⁷⁷:“Срóдное, Нужное, Лáтвое есть то же”.Что же есть нужнѣе ЦА́РСТВЇЯ БОЖЇЯ? В заплутанных Думáх и в затмѣнных рѣчáх гнѣздится Лжа и Притвóр, а в трудных дѣлах водворяется Обмáн и Суетá. Но Лáтвость в Нужности, а Нужность в Срóдности, Сродность же обитáет в ЦА́РСТВЇИ БОЖЇИ. Что нужнѣе для душевнаго человѣка, как дыханїе? И се вездѣ туне вóздух! Что потребнѣе для Духовнаго, как БОГ? И се вся исполняет²⁷⁸!А́ще же что кому не удóбное, напиши, что не нáдобное. О Глубинá Премудрыя БЛА́ГОСТИ²⁷⁹! сотвóршїя нужное не трудным, а трудное не нужным²⁸⁰.Тако мой Господь сказа мнѣ: “Дух сладкїй, Дух Мирный, Дух Пророческїй, и не печатлѣю словес, да оправдится Премудрость Его от Чад Его”²⁸¹.ИЗРАИЛЬ. О Наемáн! Наеман! Дышеш Духом Параклитовым²⁸², с высоты силою Его облеченный. И что есть Дух Утѣшитель, если не чистое СЕРДЦЕ, от мрака грѣховнаго воззванное? Аки в солнцѣ СОЛНУШКО, Зѣница его, во вкус и прозорливость сїяющее.Сей есть живый СИЛОА́М²⁸³ и родная СОФЇ́А²⁸⁴, видящая ДВОЕ и глаголющая Странное²⁸⁵.НАЕМА́Н. Тѣмже, о Израилю, идуще новым святаго Духа путем: Ищите и Обрящете²⁸⁶. Се вся полезная суть возможна, и возможная – полезна.ѲА́РРА. Мнѣ бы хотѣлось быть оным Пáпою и сочетать во одной Ипóстаси Первосвященство и Царство²⁸⁷.МИХАИЛ. О славолюбный Зáра288! Куда тебе ДУХ воскриляет? Но притом приснопамятно будь сїе:“Кто, яко БОГ?”²⁸⁹ѲА́РРА. Развѣ же БОГ не хощет, чтоб мы были Богом²⁹⁰?МИХАИЛ. О Ѳарра! что радостнѣе святому ДУХУ, как тое, чтоб нам всѣм стать Богом²⁹¹?ѲА́РРА. О Михаил! Се ты странное воспѣл!МИХАИЛ. Если оно святому Духу прїятное, тогда во истину странное и преславное. Он един есть любопытная Осéлка, показующая чистое Злáто, нареченна Римски INDEX²⁹². И в сїю-то мѣть ударяет сїе Пáвлово Слово:“Докімáзете пáнта…”²⁹³“Вся испытайте, благая же прїемлите”²⁹⁴.Аще же гнушается ОНЫЙ ГО́ЛУБ, тогда оно бывает Мїрскóе, мóдное, и в таком смыслѣ óбщее, в какóм разумѣет Петр святый, глаголя сїе:“Господи, николиже ядóх скверно”²⁹⁵.Сквéрно, в Римском же лежит COMMUNE²⁹⁶, Е́ллински κοινὸν²⁹⁷, разумѣй COENUM²⁹⁸, сирѣчь Блáто, грязь, мéрзкое, мїрскóе…ѲА́РРА. Вить же славы искать Дух святый не запрещает?МИХ[АИЛ]. “Слава в студѣ их…”²⁹⁹ Видиш, что студная слава запрещается. За добрую же славу лучше желает Пáвел умрѣть, нежели еé испразнить³⁰⁰. Оная слава есть тѣнь, а сїя Финикс³⁰¹. Оную хватáют Псы на водѣ Сирéнской³⁰², Сїю же прїемлют Чáда Божїя во Авраáмлей Гáвани. Суетна слава, тщетная прибыль, сласть ядовита, се три суть, суть А́дскїя Горячки и Ехиднины³⁰³ Дщери, нечестивому сердцу во опаленїе. Но Сущая СЛАВА, истинная прибыль, СЛАСТЬ не притворна, се сїи суть Духа святаго Невѣсты, во обятїях своих чистую душу услаждающїя.ѲА́РРА. Угадал ли я, что по Правилу Израилскому пустая слава есть труднѣе истинныя?МИХ[АИЛ]. Тфу! Как же не труднѣе Псу схватить тѣнь, нежели истинный Кус³⁰⁴? Вот пред тобою Яблонь! Схвати мнѣ и подай тѣнь. Но самое тѣло Ея вдруг обнять можеш.ѲА́РРА. Не только, но и плод сорву. Се тебѣ с нея прекрасное Яблоко! Благовонное! Дарую тебѣ. В нем обрящешь столько яблочных Вертоградов, сколько во Все-вселéннѣй Коперникáнских Мїров. Вот тебѣ от мене награда! За твое доброе Слово!МИХ[АИЛ]. Если бы ты мнѣ Все-вселенну дарил по плоти, я бы отказался. И малыя Сторóнки, моея Мáтери Малороссїи³⁰⁵, и одной Ея Горы, не взял бы. Гдѣ мнѣ Еé дѣвать? Тѣлишко мое есть маленькая Кучка, но и та мнѣ скучна. Что есть плоть, если не Гора? Что Гора, если не Горесть? “КТО, ЯКО БОГ?”³⁰⁶Что сладчае и легчае, и вмѣстнѣе, как ДУХ? Сердце мое вкушает ЕГО без грусти, пьет без омерзѣнїя, вмѣщает без труда, носит без досады. Душа моя в Духа, а Дух в Сердце мое преобразился. Боже сéрдца моего³⁰⁷! О Часть моя всесладчайшая³⁰⁸! ТЫ Един мнѣ явил ДВОЕ: сѣнь и безвѣстную ТАЙНУ. ТЫ еси ТАЙНА моя, вся же плоть есть сѣнь и Закрóв твой³⁰⁹. Всяка плоть есть ризатвоя, сѣно и пепел, ТЫ же тѣло, Зéрно, Ѳимїáм, Стáкти и Касїа³¹⁰, пречистый, нетлѣнный, вѣчный. Все тебѣ подобно, и ты всему, но ничтоже есть тобою, и ты ничемже, кромѣ тебе. Ничтоже, якоже ТЫ³¹¹. “КТО, ЯКО БОГ?”³¹²О Ѳарра! Что плачеши? Чего ищешь в ПА́ПСТВѢ? Духа? Или Плóти? Дух сего Христá Божїя вдруг, как Мóлнїю, прїять можешь. Но Престóлы, Палáты, Колесницы, Сребро и Злато… все сїе есть плоть, гора, труд и горесть. Не прикасайся сему. Восходящее, высокое в нем и Божественное, Оное да будет твое. Сїе-то есть истинное Единство и Тóждество, и Легкость, и Нужностьбыть Причастником не плоти, но Духа. Протчее же все есть тѣнь, вода и бѣда… Хочеш ли быть Христóм? К чему ж тебѣ свышше соткáн Его Кафтáн? К чему плоть Его? Имѣешь собственную. Возми ты от стрáнника сего то, что сам тебѣ подносит. Вот ОНО!“ДУ́НУ, ПРЇИМИТЕ ДУХ СВЯТ”³¹³.Сим образом будешь Едино и тóжде с ним, якоже он со ОТЦЕМ твоим. Неужели ты Кафтáн и плоть дѣлаешь Христом? и хватáя на потокѣ тѣнь, умножаешь число не чад Божїих, но оных псов³¹⁴: “Отъяти хлѣб чадом и поврещи псом”³¹⁵. Ах! Блюдись от сих псов, от злых дѣлателей³¹⁶. Не дѣлай Благим зла, а плóти Богом. Уклонися от зла и сотвори Благо³¹⁷, и будешь вчислѣ Чад оных:“Елицы же прїяша Его, даде им область Чáды Б[ожїи] б[ыти]…”³¹⁸Хочешь ли быть Царем? На что ж тебѣ Елéй, вѣнец, скиптр, гвáрдїа? Сїя есть тѣнь и Мáска. Достáнь же себѣ свышше Сердце Царское. Сим образом будешь Едино с Царем твоим. Дух Правды, он-то есть Сердце Царéво³¹⁹. Правда утверждает Престолы сильных³²⁰ и обладает нарóдами. И что сильнѣе ЕЯ? Кто, яко ПРАВДА³²¹? Сей есть истинный Царь и Господь, Твердь и Крѣпость, Елей и МИЛОСТЬ. Сей Дух да царствует в тебѣ! и Милостїю Вышняго не подвижишся³²². На вот тебѣ Царя без Мáски!“ЦАРЬ УПОВАЕТ на ГОСПОДА”³²³.“Помáза нас БОГ ДУХОМ”³²⁴.“ДУХ ГОСПОДЕНЬ на мнѣ”³²⁵.Хочешь ли быть Пáвлом Ѳивéйским³²⁶? Антóнїем Египетским³²⁷? или Сáвою Освященным³²⁸? Лицемѣре! к чему ж тебѣ финикова Епанча Пáвлова? К чему Антóнїевска борода? а Сáвин Монастырь? Капишóн Пахóмїев³²⁹?.. Сей есть один только монáшескїй Маскарáд. Кая ж польза сею Мáскою сокрывать тебѣ мїрское твое сердце? Да явишися Человѣком? Уклонися от зла³³⁰. Оставь тѣнь. Стяжи себѣ Мужей оных Сердце. В то время, вдру[г], как молнїа, преобразишся во всѣх Их. Бѣгай молвы, объемли Уединенїе, люби Нищету, цѣлуй ЦѢЛОМУДРЕННОСТЬ, дружись со Терпеливостью, водворися со Смиренїем, ревнуй по Господѣ Вседержителѣ. Вот тебѣ Лучи Божественнаго Сéрдца их! Сїе И́го велми Благо и Легко есть³³¹. А наживать странный и Маскарáдный Гáбит³³², забродить в Нитрїйскїя Гóры³³³, жить между вóющими волками и Змїями, сїе не Бремя ли есть? Ей! не удобоносимое, тѣм что глупое и не нужное. Скажу:“Χαλεπὰ τὰ κακὰ”³³⁴.ѲА́РРА. А Елиссéй? не просит ли Епанчи от Илїи³³⁵?МИХ[АИЛ]. Епанча оная нѣсть мертвых, но живущих во ПредѣлахВѢЧНОСТИ. В ней все новое вмѣсто вéтоши. Чол ли ты у Исáїи Одежду Веселїя³³⁶? вот она!“Под сѣнїю Руки моея покрыю тя”³³⁷.Не Елиссéй ли просит? “Да будет Дух, иже в тебѣ, сугуб во мнѣ”³³⁸. Как же дал бы Он просящему вмѣсто Хлѣба Камень? Сей есть Дух Вѣры³³⁹, Дух сугуб, Дух, открывающїй ДВОЕ³⁴⁰, Дух, раздѣляющїй Їордáнскїя струи³⁴¹, Дух, Богоявляющїй сверх Сирéнских вод плáвающее и выникшее ЖЕЛѢЗО³⁴². Оно-то есть из-под-потопный Холм. Обитель вѣрныя Голубицы. Гáвань, Лóно и Кифа Авраáмля³⁴³. Спасенїе от Потопа. “Да возрадуется Душа моя во Господѣ. Облече бо мя в Ризу спасенїя…”³⁴⁴ Вот от потопа Епапча!Самый Ковчéг есть то нерукотворенная СКИ́НЇА³⁴⁵, златотканными вѣтрилами от дождéвных тучей покрывающая лучше, нежели Мáнтель³⁴⁶. На сїю-то СКИ́НЇЮ тóнко издалéча взирает Илїинá Шинéль, или Бурка, оттворившая Їордáнскую СУ́ШУ и спасшая Елиссéя от омочéнїя³⁴⁷. Желѣзо же тайно блистает на Твердь, на твердую, Матерую Землю и Сушу, а Сушатихо возвóдит нас на Аввакумовскїй оный СЇО́Н, сирѣчь Обсерватóрїум³⁴⁸ (Терéм):“На Стрáжѣ моей стáну и взыйду на КАМЕНЬ”³⁴⁹.Вот тебѣ ОДЕЖДА и НАДЕЖДА! Носи здоров! Она есть Дух сугуб, видящїй ДВО́Е³⁵⁰. А Илїину Бурку гдѣ тебѣ взять? Χαλεπὰ τὰ κακὰ³⁵¹.ѲА́РРА. Велми благодарю тебѣ за сїю РИ́ЗУ. А без нея чем бы я был в Буркѣ? вот чем! Лицемѣр, Лже-Илїá, пророчїй И́дол. Что же? Ковчег преиспóлнен есть всякїя животины. Хотѣлось бы мнѣ быть хорошенькою в нем коéю-то Птицею. Как думаешь?МИХ[АИЛ]. Ковчег, есть он Цер´ ковь Израилская. Люби Еé и молись. Аще дóбрѣ просиши, прїймеши³⁵². Проси во Имя Христово, все вдруг получиш. Не забывай никогда сего: “Χαλεπὰ τὰ κακὰ”³⁵³.ИЗРАИЛЬ. Слушай, Ѳáрра! не желаешь ли быть Кабанóм?ѲА́РРА. Пропадай он! я и велблюдом быть не хочу. Е́ленем быть? Я бы хотѣл, а лучше Птицею.Чиста Птица Голубица таков Дух имѣет:Буде мѣсто гдѣ не чисто, тамо не почїет.Развѣ трáвы и Дубравы, и сѣнь есть от Зноя:Там прїятно и прохладно Мѣсто Ей Покоя³⁵⁴.Так и Дух святый не почивает, развѣ в чистом Сердцѣ, при водѣ тихой и прозрачнѣй, живой и тайнѣй.“Вода Глубока, Совѣт в сердцѣ МУЖА…”³⁵⁵О Мире наш! Мужу и Лóно! Христе Їисусе! Явися людем твоим, во водах Сирéнских обуреваемым. Но растолкуй мнѣ, о Израилю, кое то есть Сердце и Дух, преображающїй Естество наше во вéпров?ИЗРАИЛЬ. Пес хватает тѣнь³⁵⁶, а Сердце, дóлняя мудрствующее, есть вепр. Не мыслит Горняя, развѣ точїю о Брашнѣ и чревѣ сердце Хáмское любомудрствует³⁵⁷. Если имѣеш Израилское Око, оглянься на Предѣлы Гергесéнскїя. Вот тебѣ великое стадо Свиннóе³⁵⁸! Провидиш ли, что, минуя Брег, всѣ утóпли во водах³⁵⁹? Что есть Брег, если не Господь мой? Сами просят, да прейдет проч от Предѣл их³⁶⁰. Блато и воду Сирéнскую возлюбили, паче СЛАВЫ БОЖЇЯ³⁶¹. Грязь любить, есть то быть вéпром.Ганяться за нею: есть то быть Псом³⁶², вкушать ея: есть то быть Змїем³⁶³. Хвалить еé: есть то воспѣвать лестныя Сирéнскїя пѣсеньки. Любомудрствовать о ней: есть то мучиться Легеóном бѣсов³⁶⁴. Не Земля ли раждает и Звѣри, и скоты, и гады, и мухи? Так-то и сердце земное преображает нас в разныя нечистыя Звѣри, скоты и Птицы. Чадами же Божїими творит чистое сердце, вышше всей тлѣни возлетѣвшее. Сердце златожаждное, любящее мудрствовать об одних кошельках, мѣшках и чемодáнах, есть сущїй велблюд, любящїй пить мутную воду³⁶⁵ и за вюками не могущїй пролѣзти сквозь тѣсную дверь во Предѣлы вѣчности³⁶⁶. Сердце есть Кóрень и существо. Всяк есть тѣм, чїé есть сердце в нем. Вóлчее сердце есть родный волк, хотя лице и не волчее. Если перейшла в нея сила, тогда Сталь точным Магнитом стáла. Но Рута Рутой перестала быть, как только с нея Спирт и силу вывесть. Сїе есть Сердце и Существо Травы. Афедрóн³⁶⁷ со всяким своим Лицем есть афедрóн. Но Храм Божїй всегда естьвмѣстилищем Святынѣ, хотя вид имѣет блудных домов. Женская плоть не мѣшает быть Мужем Мужескому Сердцу. Сердце, востекающее с Давидом на Горняя³⁶⁸, оставляющее велблюдам и Сирéнам со Чадами их мутныя и морскїя вóды, жаждущее Давидовскїя, утолившїя Самарянкѣ жажду, ОНЫЯ ВОДЫ³⁶⁹:“Кто мя напоит ВОДОЮ?..”³⁷⁰“Господи, дажд ми сїю воду…”³⁷¹Таково Сердце не О́лень ли есть? Дáром, что рогов не имѣет. Рóги и кожа Олéнья есть плоть и тѣнь. Надѣнь кожу его с рогами, без сердца его, и будешь Чучела его. Смѣшнá Пустошь, не только χαλεπὰ τὰ κακὰ³⁷².Сердце, трудолюбствующее с Мужем Руѳиным Воóзом³⁷³ на Гумнѣ Библéйном, очищающее от полóвы вѣчное ЗЕ́РНО святаго ДУХА на Хлѣб, СЕРДЦЕ Изрáилское укрѣпляющїй, скажи, не ВОЛ ли есть млатящїй? В любезной моей Унгáрїи³⁷⁴ волáми молотят. И что ж воспящает Лукѣ быть волóм³⁷⁵? Не думай, будьто до плотских волов вздорная сїя истина касается:“Волу молотящу да не заград[иши] Уст”³⁷⁶.Сердце, воцарившееся над Звѣрскими бѣшенствами и над волею своею, растерзающее всякую власть и Славу³⁷⁷, востающую на Бога, дерзающее в нищетѣ, в гоненїях, в болѣзнях, во смерти, не сей ли есть Скимен Львов Їуда от тѣх³⁷⁸: “Ярятся, аки Львóве”³⁷⁹. “Бѣгает нечестивый никомуже гонящу, Праведник же дерзает, аки Лев”380. Что ж мѣшает Мáрку быть львом³⁸¹? К таким-то Богосердéчным Скимнам, аки Лев, тако возревéт Господь: “Востани! и измлати их, Дщи Сїóня, яко рóги твоя положу (осную)желѣзны, и пáзнокти твоя положу мѣдяны, и истончиши Люди…“³⁸² Вот Рев! Львинаго Щенкá, от тридневнаго сна воскрешающїй, как написано:“Возлег почи, Кто воздвигнет Его?”³⁸³Сердце, выспр сверкающее, как молнїя, постигающее и низвергающее всякїя пернáтыя Мéчты и замысловатыя стихїйныя Думы: не СОКО́Л ли есть? Послушай Сокóльяго виска. “‘Аще вознесешися, якоже Орéл, и оттуду свергу тя’, – глаголет Господь”³⁸⁴.Сердце, парящее на пространство высоты небесныя, люблящее свѣт и вперяющее Зѣницу Очей во блеск полуденных Лучей, в самое Солнца Солнушко Оное: “В Солнцѣ положи селенїе свое”³⁸⁵, не благородный ли есть Орел с Напéрсником³⁸⁶? Ей, не от Рóда Он подлецóв сих: “Не вѣм Орла, паряща по воздуху. Глупцá, высокомудрствующа по стихїам”³⁸⁷.“Аще вознесеш[ися], яко Орел, и оттуду свергу тя…”³⁸⁸А не Гóрлица ли есть Сердце, люблящее Господа, по нему Единому ревнующее, святыя Надéжды Гнѣздо в нем обрѣтшее³⁸⁹? Послушай Гласа Ея. “Ревнуя поревновах по Господѣ Б[озѣ]…”³⁹⁰ “Жив Господь мой, жива и Душа моя”³⁹¹. А тот Глас не Ея ли есть? “Истáяла мя ревность моя…”³⁹² “Видѣх не разумѣвающїя, и истáях”³⁹³. На вот тебѣ Лик, или Хор, Гóрлиц! “Се вся оставихом и вслѣд тебе идохом”³⁹⁴.Знай, что Библїа есть Вдова, Гóрлица, ревнующая и воздыхающая во Пустынѣ о едином оном Мужѣ: “БОГ Любви есть…”³⁹⁵ У сея-то вдовицы не оскудѣвает Чвáнец Елéя³⁹⁶, сирѣчь Милости, Любви и Сладости, если посѣтит Ее Кто, Духа Пророческаго Дары имущїй. Кто благ? или кто мил, кромѣ Бога? Сей Един есть не оскудѣвающїй. “Вся преходят, Любви же – ни“³⁹⁷.Взглянь мнѣ, пожалуй, на Магдалéну. Библїи Сердце есть Сердцем Гóрлицы сея. При Елéйной ЛАМПА́ДѢ не спит, тужит и воздыхает. О чем? Что безсмертнаго Жениха умертвили, что в Библейной Его ЛАМПА́ДѢ ничего милаго и свѣтлаго не найшли нощныи враны сїи, кромѣ трупа гнилаго сего: “Воззрят нань, егоже прободоша”³⁹⁸. Что, кромѣ риз Его, не нашли в ризахЕго ни Смирны, ни Стáкты, ни Касїи³⁹⁹, сирѣчь одѣющагося оными ризами⁴⁰⁰. Плачет пустынолюбная Горлица сїя о буйных Дѣвах со Їеремїею, воспѣвая жалостную пѣсеньку оную: “Очи мои излїястѣ воду, яко оскудѣша добрыя Дѣвы”⁴⁰¹.Блаженны мы, о Ѳарра! яко Глас Гóрлицы слышан в маленькой Земéлькѣ нашей⁴⁰². Ах! Сколько тогда Гóрлиц было, когда говорил Павел: “Обручих вас Единому Мужу чистую Дѣву”⁴⁰³, и протчая. О обуялыя и бѣдныя Гóрлицы со Чвáнцем своим оныя!“Идите ко продающим”⁴⁰⁴ и протч[ая].Без милости Милаго, а без твоего же преподобїя нигдѣ не обрящеши онаго Преподобнаго МУЖА⁴⁰⁵:“Удиви Господь Преподобнаго своего”⁴⁰⁶.Напослѣдок, не Гóлуб ли тебѣ есть Сердце, видящее ДВОЕ? Сердце, узрѣвшее сверх непостоянности Потопных вод Исáїевскую Твердь, Брег и Гáвань оную:“Царя со Славою узрите, иОчи ваши узрят ЗЕМЛЮ издалеча”⁴⁰⁷.Сїе чистое Сердце, верх всея Дряни возлетѣвшее, есть Гóлуб чистый, есть Дух святый, Дух вѣдѣнїя, Дух благочестїя, Дух Премудрости, Дух Совѣта, Дух нетлѣнныя Славы⁴⁰⁸, Дух и КАМЕНЬ ВѢРЫ⁴⁰⁹.Вот почему Христос не рукосѣчною и Адамáнтовою Гáванью нарицает святаго ПЕТРА⁴¹⁰! По СЕРДЦУ ЕГО…⁴¹¹ѲА́РРА. О СЕРДЦЕ!.. Что ж ты стал? Ступай далѣе!ИЗРА[ИЛЬ]. Израиль далѣе сей Гáвани не ходит. Се ему Дом, Гнѣздо и Кущи! водруженныя не на пѣскѣ, но на КИ́ФѢ⁴¹². Конец потóпу, Рáдуга и МИР есть КИ́ФА, на ней он возсѣл.Inveni portum KЕ́PHAM. Caro, munde, valete!Sat me jactâstis. Nunc mihi Sancta quies⁴¹³.“Прощай стихїйный потоп! – вѣщает Нóева Голубица. – Я почїю на ХОЛМА́Х СВЯТЫХ, обрѣтши Оливныя Кущи”.ѲА́РРА. О Сердце Голубиное! и Сердечный Гóлуб! Сей есть истинный ЇОНА², А́дом изблевáн во третїи День на Брег Гор Кáвказких. Сей Голуб есть истинный Ame´ricus Columbus⁴¹⁴, обрѣтшїй новую Землю. Не хочется и мнѣ отсюду итить. О Наемáн! Наеман! Дай! ну! стáнем и мы со Израилем в сей Гáванѣ. Оснуéм себѣ Кущи на сей КИ́ФѢ. А! а! Любезный мой Аввакум! Се нынѣ разумѣю пѣсеньку твою: “На Стражѣ моей стану и взыйду на КАМЕНЬ”⁴¹⁵. Сюда-то взирало твое Пророчее Око? Сїю-то КИ́ФУ издали наблюдала бодрая Стража твоя? Сюда-то Пѣсня твоя и нас манила? Блаженно Око твое! прозорливѣе труб Звѣздозóрных. Блаженны поющїя нам уста твоя! Блажен и Сїóн твой, или Зоро-Терéм⁴¹⁶, Пирамида и Столп твой, из коего высоты простиралися Лучи Очей Голубиных. Не отемнѣют Очи твои, не истлѣют Уста твоя⁴¹⁷, и не падет СТОЛП твой во вѣки вѣков.Прощайте на вѣки! дурно-мудрыя⁴¹⁸ Дѣвы, сладкогласные Сирéны, с вашими тлѣнными Очима, с вашею старѣющеюся Младостью, с младенческим вашим Долголѣтїем и с вашею, рыданїя исполненною Гáванью. Пойте ваши пѣсни людем вашего рода. Не прикасается Израиль Гергесéям. Свои ему поют Пророки. Сам Господь ему, яко Лев, возревéт⁴¹⁹, и, яко вихр Духа,возсвищет в крилѣх своих⁴²⁰, и ужаснутся Чада вод…⁴²¹Радуйся, КЕ́ФО моя, ПЕ́ТРЕ мой⁴²², Гáвань моя! Гáвань Вѣры, Любви и Надежды! Вѣм тя, яко не плоть и кровь, но свышше рожден еси⁴²³. ТЫ мнѣ отверзаеши ВРАТА во Блаженное ЦАРСТВО свѣтлыя Страны. Пятнадесятое Лѣто плаваю по Морю сему и се достигох ко Пристанищу тихому, в Землю святую, юже мнѣ открыл Господь Бог мой. Радуйся Градо-Мáти! Цѣлую тя,ПРЕСТО́ЛЕ любезныя Страны, не имущїя на путех своих⁴²⁴ бѣдности и сокрушенїя, печали и воздыханїя⁴²⁵.Се тебѣ приношу благїй Дар от твоих же вертоградов⁴²⁶! Кóшницу Грóздїя, и Смóквей⁴²⁷, и Орѣхов со Хлѣбом Пáсхи, во свидѣтельство, яко Путем Праотцев моих внїйдох во обѣтованную ЗЕМЛЮ.
Примітки
¹Очевидно, під цим ім'ям виступає сам Сковорода – "Даниїл Мейнгард".²Як припускав Леонід Махновець, під цим іменем може виступати Яків Правицький, бо він тут наймолодший, до того ж каже, що в дитинстві співав пісню «Сирен лестный окіана…», тобто 14-у пісню «Саду…» Сковороди, написану в 1762 р., тоді, коли Правицький був його учнем [Махновець Л. Григорій Сковорода. Біографія. – Київ, 1972. – С. 236–237].³Очевидно, це мешканець Бабаїв, єврей-вихрест Наеман Петрович. Слід зазначити, що біблійне ім'я Наеман (Неєман) могло набувати й символічного сенсу, як-от у Симеона Полоцького: "…нам очиститися ими от проказы душевныя, якоже Неєман євріанин очистися водами іорданскими от проказы тѣлесныя" [Полоцький С. Вечеря душевная. – Москва, 1681. – Арк. 38 (зв.); див. також: Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 536; пор.: Ориген. Толкования к Евангелию от Иоанна // Ориген. О началах. – Санкт-Петербург, 2007. – С. 439].⁴Трохи неточна цитата з Книги Суддів 6: 23. Пор.: ми1ръ тебЁ, не бо1йсz, не ќмреши.⁵Книга Псалмів 5: 10.⁶У грецькій міфології сирени – це морські чудовиська, напівжінки-напівптахи, що мешкали на острові десь між Італією та Сицилією. Вони зваблювали мореплавців на погибель своїми чарівними голосами. Сирени – надзвичайно поширений бароковий образ світових зваб. (Використано примітку з Хоткевича замість Ушкалова).⁷Натяк на одну з пригод Одіссея (Улісса): щоб якось пропливти повз сирен, він заліпив воском вуха своїх супутників (Одіссея, XII, 47–49): “Ти ж поуз них пропливи, заліпивши супутникам вуха / Воском медяним розм’яклим, щоб часом вони не почули / Співу того” [Гомер. Одіссея / Переклад із старогрецької Бориса Тена. – Харків, 2004. – С. 261]. Перегодом цю пригоду часто тлумачили в алегоричному сенсі як уміння людини не піддаватися світовим спокусам. “…Сягнеш мудрості тоді, – писав, наприклад, Сенека в «Моральних листах до Луцілія» (ХХХІ, 2), – коли заткнеш вуха, і то не воском, що став у пригоді Уліссові та його супутникам: тут потрібна щільніша замазка” [Луцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. – Київ, 2005. – С. 122]. Починаючи з «Emblematum liber» (1531 р.) Андреа Альціаті (1492–1550), ця історія входить до репертуару емблематичної літератури [див.: Erdmann E. von. Unähnliche Ähnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722–1794). – Köln; Weimar; Wien, 2005. – S. 377]. На неї любили покликатися й українські барокові письменники. Скажімо, Іван Максимович у своєму «Театроні» писав таке: “Тѣм поучаєт Сократ: похоти плотскія, аки сирены морскія, должно преходити на образ Улисса, вложивши он в ушеса своя воск, безбѣдно прейде по водах их пѣнія” [Максимович І. Θέατρον, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. – Чернігів, 1708. – Арк. 115].⁸Парафраза Книги Псалмів 102 (103): 5. Пор.: ®áíîâBòñÿ Ýêw ™ðëÿ Díîñòü òâî½.⁹Парафраза Книги пророка Ісаї 8: 8–9. Пор.: ñú íhìè áãUú! Ðàçóìréòå, ‡çaöû. Пор.: “Пріидите вси языцы, уразумѣйте” [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. – Київ, 1739. – Арк. 110].¹⁰Парафраза Книги пророка Ісаї 8: 10. Пор.: ¢ ˜æå £ùå ñîâròú ñîâýùhåòå, ðàçîðBòú ãä$ü, ¢ ñëAâî, μæå £ùå âîçãëàãAëåòå, íå ïðåábäåòú âú âhñú, Ýêw ñú íhìè áãUú.¹¹Книга пророка Ісаї 8: 13.¹²Парафраза Книги пророка Ісаї 8: 13–14. Пор.: òAé ábäåòú òåá» âú ñòðhõú. W £ùå ábäåøè Þïîâhÿ íà íåã¨, ábäåòú òåá» âî ®ñùUNíiå.¹³Парафраза Книги пророка Ісаї 8: 14. Пор.: W £ùå ábäåøè Þïîâhÿ íà íåã¨, ábäåòú òåá» âî ®ñùUNíiå, ² íå Ýêîæå ® êhìåíü ïðåòûêhíiÿ ïðåòêíNøèñÿ, íèæ¿ Ýêw ® êhìåíü ïàäNíiÿ.¹⁴Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 8: 15. Пор.: ¢ ñîêðóøhòñÿ, ¢ ïðèáëBæàòñÿ, ¢ Ýòè ábäóòú ÷åëîâröû âú òâåðäaíè ñbùå.¹⁵Неточна цитата з Книги пророка Варуха 4: 4. Пор.: ÁëàæNíè ±ñìº, VèUëþ, Ýêw Þã¡äíàÿ áãUó íhìú ðàç¤ìíà ñbòü.¹⁶Сковорода має на думці слова: íå Ýêîæå ® êhìåíü ïðåòûêhíiÿ ïðåòêíNøèñÿ, íèæ¿ Ýêw ® êhìåíü ïàäNíiÿ (Книга пророка Ісаї 8: 14).¹⁷Парафраза Книги пророка Ісаї 8: 14. Пор.: W £ùå ábäåøè Þïîâhÿ íà íåã¨, ábäåòú òåá» âî ®ñùUNíiå.¹⁸Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 40: 31. Пор.: òåðïMùiè æå ãä$à ¢çìýíMòú êðrïîñòü, ®êðûëhòýþòú £êè =ðë©, ïîòåêbòú ¢ íå ÞòðóäMòñÿ, ïAéäóòú ¢ íå âçhë÷óòú.¹⁹Фразу íå ðàçóìrþ взято з Послання св. ап. Павла до римлян 7: 15.²⁰Можливо, це трохи неточна цитата з Книги Йова 13: 23. Пор.: íàó÷© ì½.²¹Книга пророка Ісаї 8: 13.²²Книга пророка Ісаї 40: 6.²³Парафраза Книги пророка Ісаї 40: 8. Пор.: ãëUãAëú æå áãUà íhøåãw ïðåáûâhåòú âî ârêè.²⁴Парафраза Книги пророка Ісаї 8: 13–14. Пор.: Ãä$à ñBëú, òî㨠®ñâÿòBòå, ¢ òAé ábäåòú òåá» âú ñòðhõú. W £ùå ábäåøè Þïîâhÿ íà íåã¨, ábäåòú òåá» âî ®ñùUNíiå.²⁵Парафраза Євангелії від св. Луки 6: 44. Пор.: ÂñMêî áî äðNâî t ïëîä¹ ñâîåã§ ïîçíàNòñÿ.²⁶Пор.: “Добре літати, але кепсько сідати”; “Літає добре, а сісти не вміє” [Франко, № 30072, 30073].²⁷П’ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 34: 7.²⁸Парафраза Книги пророка Ісаї 8: 15. Пор.: ¢ ïàäbòú, ¢ ñîêðóøhòñÿ, ¢ ïðèáëBæàòñÿ.²⁹Книга пророка Ісаї 13: 21.³⁰Парафраза Книги пророка Ісаї 49: 26. Пор.: £çú ãä$ü ¢çáhâèâûé ò½.³¹Парафраза Книги пророка Ісаї 28: 16. Пор.: ïîëàãhþ âî ®ñíîâhíiå ñi¡íó êhìåíü ìíîãîöríåíú, ¢çáðhíú, êðàåóãAëåíú.³²Книга пророка Ісаї 30: 15.³³Це – 4-а строфа 14-ої пісні «Саду божественных пѣсней».³⁴Це – варіант 7-ої строфи 14-ої пісні «Саду божественных пѣсней».³⁵У грецькій міфології сирени – це морські чудовиська, напівжінки-напівптахи, що мешкали на острові десь між Італією та Сицилією. Вони зваблювали мореплавців на погибель своїми чарівними голосами. Сирени – надзвичайно поширений бароковий образ світових зваб. (Використано примітку з Хоткевича замість Ушкалова).³⁶Очевидно, Сковорода має на думці згадувану в Біблії любов Божих синів до людських доньок: WñïîëBíè æå áMõó íà çåìë© âî äí‰ ™íû: ¢ ïîòAìú, ±ãä¹ âõîæähõó ñaíîâå áæUiè êú äùNðåìú ÷åëîâr÷eñêèìú, ¢ ðàæähõó ñåá»: òRè áMõó ¢ñïîëBíè, }æå t ârêà, ÷åëîâröû ¢ìåíBòiè (Перша книга Мойсеєва: Буття 6: 4).³⁷Фразу ïàäNíiå ¢ ñîêðóøNíiå взято з Книги пророка Ісаї 51: 19.³⁸Лоно Авраамове – одна з місцин потойбічного світу, “где души праведных людей в Старом Тестаментѣ умерших чекали приходу Христа Мессіи” [Слово к народу каѳоліческому. – Почаїв, 1765. – Арк. 36 (зв.)], або місцина, де перебувають душі померлих немовлят (“Храняй младенця, Господи, в нынѣшнѣм житіи, в будущом же вѣцѣ уготовавый им пространство Авраамово лоно” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 746]). Лоно Авраамове може виступати також як синонім до слова “рай”. Пор.: “…на лонѣ Авраамли ты Боже всели, прегрѣшеныя вся отпустив, яко милосерд” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 779; або: “…понесюн у пазуху Авраамови у царство небесноє” [Няговские поучения. Факсимильное воспроизведение текста по изданию А. Л. Петрова с вводной статьей Ласло Дэже / Под редакцией и с предисловием Андраша Золтана. – Ньиредьхаза, 2006. – С. 149; див. про це: Аверинцев С. Лоно Авраамове // Аверинцев С. Софія-Логос: Словник / Упорядник та автор передмови Костянтин Сігов; науковий редактор видання Марина Ткачук. 3-є вид. – Київ, 2007. – С. 132].³⁹Алегоричне тлумачення епізоду виходу богообраного народу з єгипетської неволі, коли Червоне море розступилося перед ізраїльтянами, а вояків фараона потопило (див.: Друга книга Мойсеєва: Вихід 14: 19–31).⁴⁰Див.: Євангелія від св. Матвія 7: 24–27.⁴¹Ковчег і потоп старі українські богослови тлумачили в цілій низці алегоричних стратегій. Так, Дмитро Туптало писав: “…Ковчег Ноєв в духовноє нам обученіє привести может, аллигорически (иносказателнѣ) того располагающа. Ноє образ єсть Христа, ковчег образ Церкве Христовы, потоп – гоненіє на Церковь. И инако: Ноє – Христос, ковчег – Пречистая Дѣва Богородица, пріємшая внутрь себе Христа, в ней вочеловѣчшася. Потоп – всеродная клятва, єюже погрузися весь мір… Паки инако: ковчег – человѣк, Ноє – душа, потоп – мір, во злѣ лежащ…” [Туптало Д. Лѣтопись // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. – Москва, 1842. – Ч. 4. – С. 269–270]. А ось як трактували Ноїв ковчег у набожній ліриці: “Витай, Христе наш, витай, утѣхо наша, / Витай, Спасителю, витай Откупителю. / Ти в Ноєвом ковчезѣ был фѣґурованій, / Жес мав принести покой пожаданій, / Як соцец голубица принесла оливный…” [Українсько-руський архів. Т. ІХ. Матеріяли до історії української пісні і вірші: Тексти й замітки / Вид. М. Возняк. – Львів, 1913. – С. 80].⁴²Сковорода має на думці слова: âñïëûâ¿ æåërçî (Четверта книга царств 6: 6).⁴³Книга Йова 22: 16.⁴⁴Книга пророка Ісаї 13: 21.⁴⁵Книга пророка Ісаї 57: 20.⁴⁶Книга пророка Ісаї 48: 22; 57: 21.⁴⁷Сковорода має на думці слова: W âî âðNìÿ ìíAãî ïò‰öû ¢ μæåâå, ñw⺠¢ âðhíîâå âîçãíýçäMòñÿ âú íNìú: ¢ âîçëîæhòú íhíü OEæå çåìëåìrðíî ïóñòaíè, ¢ =íîêåíòhvðè âñåëMòñÿ âú íNìú (Книга пророка Ісаї 34: 11).⁴⁸Сковорода має на думці слова: ÑêâNðíûõú æå ¢ áháièõú áhñíåé tðèöhéñÿ (Перше послання св. ап. Павла до Тимофія 4: 7).⁴⁹Сковорода має на думці слова: t ‡äbùàãw ‡äAìîå ¢çaäå, ¢ t êðrïêàãw ¢çaäå ñëhäêîå (Книга Суддів 14: 14).⁵⁰Книга пророка Осії 7: 11.⁵¹Книга пророка Михея 1: 8.⁵²Книга пророка Ісаї 48: 16.⁵³Книга пророка Ісаї 46: 12.⁵⁴Книга пророка Осії 7: 12–13.⁵⁵Парафраза Книги пророка Осії 11: 10. Пор.: Âñëräú ãä$à ˜ìàìú õîäBòè: Ýêw ëNâú âîçðåâNòú, ïîíNæå òAé âîçðåâNòú, ¢ Þæhñíóòñÿ ÷ˆäà âAäú.⁵⁶Сковорода має на думці слова: Ábäåøè áî £êè ïòBöû ïàðMùiÿ ïòåíNöú tMòûé (Книга пророка Ісаї 16: 2).⁵⁷Книга пророка Михея 1: 8.⁵⁸Книга пророка Михея 7: 17.⁵⁹Книга пророка Ісаї 16: 1.⁶⁰Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 3: 14. Пор.: ¢ çNìëþ ñírñè âñ° äí‰ æèâîò¹ òâîåã§.⁶¹Фраза £ããeëû ëdòûìè зринає в Книзі Псалмів 77 (78): 49.⁶²Фраза ärëàòåëiå sëaõú зринає в Книзі Притч Соломонових 14: 22.⁶³Фраза Záëàöû áåçâAäíè зринає в Соборному посланні св. ап. Іуди 12.⁶⁴Парафраза Соборного послання св. ап. Іуди 19. Пор.: òýëNñíè, äbõà íå ¢ìbùå.⁶⁵Пісня над піснями 2: 12.⁶⁶Трохи неточна цитата з Книги пророка Ісаї 60: 8. Пор.: ÊRè ñbòü, }æå Ýêw Záëàöû ëåòMòú, ¢ Ýêw ãAëóáiå ñî ïòeíöº êî ìí»;⁶⁷Неточна цитата з Книги Псалмів 17 (18): 12. Пор.: òåìí¹ âîä¹ âî Záëàöýõú âîçäbøíûõú.⁶⁸Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 20: 5. Пор.: Âîä¹ ãëóáîê¹ ñîâròú âú ñNðäöû ìbæà.⁶⁹Друга книга Мойсеєва: Вихід 19: 4.⁷⁰Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 24: 28. Пор.: ¢äræå áî £ùå ábäåòú òðbïú, òhìw ñîáåðbòñÿ =ðë©. Див. також: ¢äræå òrëî, òhìw ñîáåðbòñÿ ¢ =ðë© (Євангелія від св. Луки 17: 37).⁷¹Трохи неточна цитата з Дій св. апостолів 8: 39. Пор.: £ããUëú æå ãä$åíü âîñõBòè ôiëRïïà. Филип – один з перших дияконів Єрусалимської Церкви; його забрав на небеса янгол.⁷²Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 5: 24. Пор.: W Þãîä© ±í¡õú áãUó, ¢ íå ®áðýòhøåñÿ, çàí¿ ïðåëîæ© ±ã¨ áãUú. Єнох – син Яреда, патріарх допотопної доби, якого Бог забрав у Царство Небесне.⁷³Четверта книга царств 2: 11. Ілля – найбільший старозаповітний пророк; він вознісся в небо на вогненній колісниці.⁷⁴Друге послання св. ап. Павла до коринтян 12: 2.⁷⁵Послання св. ап. Павла до євреїв 4: 14.⁷⁶Неточна цитата з Книги пророка Даниїла 14: 36. Пор.: W Ýòú ±ã¨ £ããUëú ãä$åíü çà âNðõú ±ã§.⁷⁷Книга Псалмів 29 (30): 2.⁷⁸Євангелія від св. Івана 1: 14.⁷⁹Книга пророка Ісаї 53: 8; Дії св. апостолів 8: 33.⁸⁰Книга Псалмів 8: 2.⁸¹Очевидно, Сковорода має на думці слова Христа: äåðçhéòå: £çú μñìü, íå áAéòåñÿ (Євангелія від св. Матвія 14: 27).⁸²Євангелія від св. Івана 14: 1.⁸³Очевидно, Сковорода має на думці слова: ¢ ™÷è âhøè OEçðÿòú çNìëþ ¢çäàëN÷à (Книга пророка Ісаї 33: 17).⁸⁴Євангелія від св. Івана 14: 1.⁸⁵Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 54 (55): 7. Пор.: êò¨ ähñòú ì© êðèë…;⁸⁶Книга пророка Ісаї 33: 17.⁸⁷Книга пророка Ісаї 5: 1.⁸⁸Ідеться про онучку Ірода Великого й сестру Ірода Агрипи І-го, котра випросила в тетрарха Ірода Молодшого (Ірода Антипи) голову святого Івана Хрестителя (Євангелія від св. Марка 6: 17–28) [див. про це: Евсевий Памфил. Церковная история. – Санкт-Петербург, 2007. – С. 39–40]. Історія “Іродової плясавиці” в літературі старої України в моральному ключі тлумачилась так: “Да слезимо Іродіадѣ и о поревновавших оной. Многа бо и нынѣ такова пиршества бываєт, аще и не Іоанн убиваєтся, но Христовы уды, и много лютѣйше. Не главу бо просят на блюдѣ, но душа возлежащих, єгда бо рабов себѣ творят и в беззаконная желанія приводят, и блудницы заграждают, не главу отємлют, но душю закаляют, прелюбодѣйства сотворяюще… Аще не дщи Іродіяна близ єсть, но оною плясавый тогда діавол…” [Алфа і Омега. – Супрасль, 1788. – Арк. 207; пор.: Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. – Київ, 1971. – С. 102].⁸⁹Єлизавета – дружина священика Захарії, мати Івана Хрестителя.⁹⁰Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 589, 700.⁹¹Пор.: “Не красна челобитная складом, складна указом” [Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – Москва, 1956. – Т. IV. – С. 464, 700].⁹²Еврипід. Фінікіянки, 469. Пор.: “Ἁπλός ὁ μῦθος τῆς ἀληθείας έφυ” [див.: Еврипид. Трагедии: В 2 т. – Москва, 1999. – Т. 2. – С. 167]. Ця думка не раз лунала й пізніше. Наприклад, Сенека писав у «Моральних листах до Луцілія» (XL, 4): “…мова, звернена на пошуки правди, повинна бути простою, без окрас. Інша річ – привселюдні виступи: тут не дослухаєшся правди”. А трохи перегодом (L, 12) Сенека цитує Еврипіда: “Якщо, за словами знаменитого трагіка, ‘мова правди проста’, то не гоже її заплутувати” [Луцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. – Київ, 2005. – С. 139, 163]. Ця Еврипідова фраза стала крилатою. Її можна потрактувати, зокрема, словами Петра Лодія: “Философ должен употреблять слова в собственном их значеніи, а переносное знаменованіе оных предоставлять ораторам и піитам, потому что должность философа есть научать и убѣждать; переносныя же рѣченія болѣе увеселяют, нежели научают, ибо они сильно увлекают дух от обращенія вниманія на истину” [Лодій П. Логическія наставленія, руководствующія к познанію и различенію истиннаго от ложнаго. – Санкт-Петербург, 1815. – С. 184].⁹³Пор. із настановою «Номоканона»: “Пѣснь, многих в преисподняя земли низведе не точію міряны, но и священики, иже, умягчивши себе, удобнѣ в блуд и в иныя многія скверныя страсти низвергошася. Пѣснь убо мірским єсть, да людіє собираются в церковь. Да не убо с гласом вопієніа молитву творим, но со всякою кротостію и вниманієм ума” [Номоканон, си єст Законоправилник. – Київ, 1629. – С. 153].⁹⁴У курсах поетики зазначалося, що “слова поет, поема й поезія походять від грецького слова ποιέω, що означає ‘творити’ [facere] чи ‘вигадувати’ [fingere]” [Prokopowicz Th. De arte poetica libri III ad usum et institutionem studiosae iuventutis roxolanae. Dictati Kioviae in orthodoxa Academia Mohileana. Anno Domini 1705. – Mohiloviae, 1786. – P. 13].⁹⁵Сковорода має на думці слова: TâNðçøè æå, âBäèòú =òðî÷¹ ïëh÷óùååñÿ âú êîâ÷Næöý, ¢ ïîùàä» Û äùNðü ôàðà¡íÿ, ¢ ðå÷¿: t äýòNé ±âðNéñêèõú ñi¿ (Друга книга Мойсеєва: Вихід 2: 6).⁹⁶Книга Псалмів 103 (104): 4; Послання св. ап. Павла до євреїв 1: 7.⁹⁷Книга Псалмів 142 (143): 5.⁹⁸Можливо, це парафраза Книги пророка Ісаї 49: 18; 60: 4. Пор.: Âîçâåä© Zêðåñòú ™÷è òâî©.⁹⁹Книга пророка Ісаї 38: 14.¹⁰⁰Орфей (гр. Ὀρφεύς) – легендарний співець і поет. Його гра на арфі годна була зачаровувати все живе й неживе, навіть морські хвилі. Про магічну дію Орфеєвої музики йдеться в поезії Горація (Оди, І, 24; Про поетичне мистецтво, 302) [див.: Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. – Київ, 1982. – С. 34, 223], у «Метаморфозах» Овідія (Х, 88–146) [див.: Публій Овідій Назон. Метаморфози / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. – Київ, 1985. – С. 175–176], у «Георгіках» Вергілія (IV, 511–512) [Зеров М. Твори: У 2 т. – Київ, 1990. – Т. 1. – С. 206], в «Аргонавтиці» Аполлонія Родоського (Аргонавтика І, 23–27) [див.: Аполлоний Родосский. Аргонавтика / Перевод, введение и примечания Г. Церетели. – Тбилиси, 1964. – С. 5]. Зрештою, про це часто писали й перегодом, наприклад, Боецій («Розрада від філософії» ІІІ. М12) [див.: Боецій С. Розрада від філософії / Пер. з лат. А. Содомори; передм. В. Кондзьолки. – Київ, 2002. – С. 99]. В українській літературі перша згадка про Орфея зринає в перекладній хроніці Іоана Малали [див.: Чижевський Д. Антична література в старій Україні // Чижевський Д. Філософські твори: У 4 т. – Київ, 2005. – Т. 2. – С. 46]. За часів бароко про Орфея, чия музика зрушувала з місця скелі й вела за собою звірів, писали, наприклад, Софроній Почаський [див.: Почаський С. Εὐχαριστήριον, албо Вдяч- ность ясне превелебнѣйшому в Христѣ єго милости господину отцу кир Петру Могилѣ // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в XVI–XVIII в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. – Київ, 1924. – С. 296], Афанасій Миславський [див.: Миславський А. Присвята кн. Д. М. Голіцину книги «Алфавит духовный» 1713 року // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в XVI–XVIII в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. – Київ, 1924. – С. 501] та інші. Образ Орфея-співця міг на ту пору символізувати навіть Христа, як, приміром, в одному з казань Антонія Радивиловського: “Змышляют поетове, же Орфеус мовою своєю змягчал тигрисов и лвов. Христос Спаситель азаж не змягчал мовою своєю лвов и тигрисов? Змягчал” [Радивиловський А. Огородок Маріи Богородицы. – Київ, 1676. – С. 43].¹⁰¹Сковорода має на думці слова: ññhøà ìNäú ¢³ êhìåíå (П’ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 32: 13).¹⁰²Очевидно, Сковорода має на думці слова: sìRÿ âîçì© âú ðbêó òâî¼ (Друга книга Мойсеєва: Вихід 7: 15).¹⁰³Книга Псалмів 109 (110): 7.¹⁰⁴Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 50: 4. Пор.: ãä$ü äàNòú ìí» [çaêú.¹⁰⁵Митрофан Довгалевський писав про символ таке: “…символ визначається як фігурне зображення, що яскраво, однією рисою передає характер і життя речі, яка мислить, на основі її подібності до речі, яка не мислить” [Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). – Київ, 1973. – С. 237–238]. На відміну від емблеми, символ мав замість епіграми короткий підпис [див.: Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – Київ, 1983. – С. 178]. Як правило, символи поділяли на дві групи: піфагорійські та єгипетські. Піфагорійські символи окреслювали як “уславлені афоризми, втілені в метафоричні висловлювання”, а єгипетські – як “вирізьблені знаки або малюнки, створені єгиптянами для таємних священнодійств” [Крекотень В. І. Київська поетика 1637 року // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI–XVIII ст. – Київ, 1981. – С. 139].¹⁰⁶Це – емблематичний образ «Ластовица над морем лѣтающая» (підпис: “Ищет индѣ себѣ пребыванія для зимы. Alio hybernaculum”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт- Петербург, 1788. – С. 78–79].¹⁰⁷Книга пророка Ісаї 38: 14.¹⁰⁸Парафраза Книги пророка Аввакума 2: 1. Пор.: Íà ñòðhæè ìîNé ñòhíó, ¢ âçaäó íà êhìåíü, ¢ ïîñìîòð¼ μæå âBäýòè.¹⁰⁹Очевидно, Сковорода має на думці слова: ¢ âîççðMòú íà ñi¡íú ™÷è íhøè (Книга пророка Михея 4: 11).¹¹⁰Сковорода подає тут опис 43-ї емблеми зі збірника Германа Гуго «Рiа desideria» (Антверпен, 1624) (між сторінками 378–379) [див. про це: Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. – Харків, 2004. – С. 248].¹¹¹Трохи неточна цитата з Апокаліпсису 12: 14. Пор.: W äàíˆ áaøà æåí» äâ¹ êðèëˆ =ðë¹ âåëBêàãw.¹¹²Сковорода має на думці слова: W ¢ñïóñò© sìRé çà æåíAþ ¢³ OEñòú ñâîBõú âAäó Ýêw ðýê¾, äà „ âú ðýö» ïîòîïBòú (Апокаліпсис 12: 15).¹¹³Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 54 (55): 7. Пор.: êò¨ ähñòú ì© êðèë…;¹¹⁴Книга пророка Ісаї 38: 14.¹¹⁵Неточна цитата з Книги пророка Захарії 4: 6. Пор.: íå âú ñBëý âåëBöýé, íè âú êðrïîñòè, íî âú äñUý ìîNìú, ãëUåòú ãä$ü âñåäåðæBòåëü.¹¹⁶Книга пророка Захарії 9: 9. Див. також: Ðhäóéñÿ, äù© ñi¡íîâà, sýë§, ïðîïîâräóé, äù© Våð$ëBìîâà (Книга пророка Софонії 3: 14).¹¹⁷Парафраза Першого послання св. ап. Павла до коринтян 2: 13. Пор.: Šæå ¢ ãëàãAëåìú íå âú íàó÷Níûõú ÷åëîâr÷åñêiÿ ïðåìbäðîñòè ñëîâåñrõú, íî âú íàó÷Níûõú äõUà ñòUhãw.¹¹⁸Неточна цитата з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 12: 3–5. Пор.: W ârìú òàêîâ¹ ÷åëîârêà… < òàêîârìú ïîõâàëdñÿ.¹¹⁹Книга Псалмів 54 (55): 7.¹²⁰Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 2: 10. Пор.: ñN áî, áëUãîâýñòâbþ âhìú ðhäîñòü âNëiþ.¹²¹Євангелія від св. Матвія 28: 6; Євангелія від св. Марка 16: 6; Євангелія від св. Луки 24: 6.¹²²Євангелія від св. Матвія 28: 7.¹²³Сковорода має на думці підпис під емблемою «Ластовица над морем лѣтающая»: “Ищет индѣ себѣ пребыванія для зимы. Alio hybernaculum”.¹²⁴Книга пророка Ісаї 38: 14.¹²⁵Книга пророка Ісаї 38: 14.¹²⁶Парафраза Першого послання св. ап. Павла до коринтян 15: 47. Пор.: âòîðaé ÷ëUârêú ãä$ü ñú íáUñ¿.¹²⁷Книга пророка Ісаї 38: 14.¹²⁸Очевидно, це парафраза Книги пророка Ісаї 38: 19. Пор.: ÆèâRè æå âîçáëàãîñëîâMòú ò½.¹²⁹Книга пророка Ісаї 38: 14.¹³⁰Парафраза Книги пророка Ісаї 38: 14. Пор.: ¢ Ýêw ãAëóáü, òhêw ïîó÷bñÿ.¹³¹Книга пророка Ісаї 38: 19.¹³²Друге послання св. ап. Павла до коринтян 5: 16.¹³³Це – 482-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata», що має назву «Голуб на горѣ, окруженной морем» (підпис: “Опочиваю на постоянствѣ. In constantia quiesco” [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 122–123].¹³⁴Сковорода дуже любив цю старовинну латинську епіграму [про її генезу див.: Циганок О. “Inveni portum…”: форми сприйняття однієї античної епіграми у творчості Григорія Сковороди // Циганок О. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві XVI–XVIII ст. – Київ, 1999. – С. 74–86]. До речі, ця епіграма була добре відома в українській літературі й до Сковороди. Наприклад, вона є в курсі поетики Митрофана Довгалевського.¹³⁵Книга Псалмів 76 (77): 6.¹³⁶Книга Псалмів 39 (40): 3.¹³⁷Книга Псалмів 60 (61): 3.¹³⁸Парафраза Книги Псалмів 17 (18): 3. Пор.: ãä$ü ÞòâåðæäNíiå ìî¿, ¢ ïðèáræèùå ìî¿. Див. також: ãä$è, êhìåíþ ìAé ¢ ÞòâåðæäNíiå ìî¿ (Друга книга царств 22: 2).¹³⁹Послання св. ап. Павла до филип’ян 3: 14.¹⁴⁰Послання св. ап. Павла до филип’ян 3: 11.¹⁴¹Друге послання св. ап. Павла до коринтян 5: 16.¹⁴²Ім’я Йона (євр. yônâ) означає “голуб” [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. – Peabody, Mass., 1999. – P. 401]. “Голубиця” – перше значення імені Йона, що його фіксують і старі українські словники. Див., наприклад: “Іона: голубица, пустошачій або помножаючій, множачій, прикладаючій” [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. – Київ, 1627. – Ст. 417]. Як стверджував свого часу Віктор Іваницький, пояс- нення єврейських імен Сковорода міг брати з додатка до Єлизаветинської Біблії [див.: Іваницький В. Жидівська мова у Г. С. Сковороди // Збірник праць Жидівської історико- археографічної комісії Всеукраїнської Академії наук. – Київ, 1928. – Кн. 1. – С. 98–104 (Збірник історико-філологічного відділу Української Академії наук, № 73)]. Зрештою, це була узвичаєна практика. Пригадаймо, що писав із цього приводу Феофан Прокопович: “Значення власних імен з єврейської мови матимеш з тих пояснень, що даються у Святому Письмі…” [Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософ- ські твори: У 3 т. – Київ, 1979. – Т. 1. – С. 167].¹⁴³Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 16: 17–18. Пор.: áëUæNíú ±ñ©, ñRìwíå, âhðú V¡íà, Ýêw ïëAòü ¢ êðAâü íå ‡â© òåá», íî =öUú ìAé, ˜æå íà íáUñrõú… òº ±ñ© ïNòðú, ¢ íà ñNìú êhìåíè ñîçBæäó öðUêîâü ìî¼.¹⁴⁴Сковорода має на думці слова: êhìåíü æå ïîðàçBâûé òrëî áañòü ãîð¹ âåëBêà ¢ íàïAëíè âñ¼ çNìëþ (Книга пророка Даниїла 2: 35).¹⁴⁵Ідеться про візію “нового Єрусалима”. Пор.: W £çú Vwhííú âBäýõú ãðhäú ñòUaé, Våð$ëBìú íAâú ñõîäMùü t áãUà ñú íåáåñ¿ (Апокаліпсис 21: 2).¹⁴⁶Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 6. Пор.: W ðå÷¿ áãUú: äà ábäåòú òâNðäü ïîñðåä» âîäº, ¢ äà ábäåòú ðàçëó÷hþùè ïîñðåä» âîäº ¢ âîäº.¹⁴⁷Сковорода має на думці слова: Ïhêè ïîäAáíî μñòü öð$òâiå íá$íîå ÷åëîârêó êóïö¾, ˜ùóùó äAáðûõú áBñåðåé, ˜æå ®áðròú ±äBíú ìíîãîöríåíú áBñåðú, øNäú ïðîäàä¿ âñ°, ±ë‰êà ¢ìMøå, ¢ êóï© ±ã¨ (Євангелія від св. Матвія 13: 45–46).¹⁴⁸Сковорода має на думці слова: Wë© êhÿ æåí¹ ¢ìbùè äNñÿòü äðhõìú, £ùå ïîãóáBòú äðhõìó ±äBíó, íå âæèãhåòú ëè ñâýòBëíèêà, ¢ ïîìåòNòú õðhìèíó, ¢ ˜ùåòú ïðèëræíw, äAíäåæå ®áðMùåòú; ¢ ®áðròøè ñîçûâhåòú äðóã‰íè ¢ ñîñräû, ãëàãAëþùè: ðhäóéòåñÿ ñî ìíAþ, Ýêw ®áðýòAõú äðhõìó ïîãBáøóþ (Євангелія від св. Луки 15: 8–9).¹⁴⁹Фразу ïðàâîë¤÷íûÿ ñòðrëû ì¡ëíièíû взято з Книги Премудрості Соломонової 5: 21.¹⁵⁰Пор.: “Летала высоко, а села недалеко” [Пословицы русского народа / Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 733].¹⁵¹У міфах про Троянську війну (див. «Енеїду» Вергілія ІІ, 1–268) сказано, що на десятий рік облоги Трої ахейці здобули місто, сховавшись усередині спорудженого за порадою Одіссея величезного дерев’яного коня, якого троянці сприйняли за дарунок і власноруч затягли до міста. Отож, “троянський кінь” (equus trojanus) означає “підступний намір”. Окрім того, це – емблематичний образ. Див., наприклад, 174-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata», що має назву «Троянскій конь» (підпис: “Под видом вѣры. Под предлогом благочестія. Specie religionis”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Пе- тербург, 1788. – С. 44–45]. Однак Сковорода абстрагується тут від цього значення.¹⁵²Книга Псалмів 61 (62): 12.¹⁵³Імперіал – російська золота монета вартістю п’ять (“пятирублевый империал”) або десять (“десятирублевый империал”) рублів. Чеканилася з 1755 р.¹⁵⁴Тобто Христос. “Новим (другим) Адамом” називають Христа. Див., наприклад, у книзі «Алфа і Омега»: “…Новый Адам Христос есть…” [Алфа і Омега. – Супрасль, 1788. – Арк. 610 (зв.); пор.: Сакович К. Трактат про душу // Пам’ятки братських шкіл на Україні. Кінець XVI – початок XVII ст. – Київ, 1988. – С. 482; Винницький І. Катихисіс, албо Наука христіанскія. – Унів, 1685. – Арк. 17; Туптало Д. Поученіє о четвероконечном крестѣ // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. – Москва, 1842. – Ч. 3. – С. 469].¹⁵⁵Пісня над піснями 4: 11.¹⁵⁶Натяк на одну з пригод Одіссея (Улісса): щоб якось пропливти повз сирен, він заліпив воском вуха своїх супутників (Одіссея, XII, 47–49): “Ти ж поуз них пропливи, заліпивши супутникам вуха / Воском медяним розм’яклим, щоб часом вони не почули / Співу того” [Гомер. Одіссея / Переклад із старогрецької Бориса Тена. – Харків, 2004. – С. 261]. Перегодом цю пригоду часто тлумачили в алегоричному сенсі як уміння людини не піддаватися світовим спокусам. “…Сягнеш мудрості тоді, – писав, наприклад, Сенека в «Моральних листах до Луцілія» (ХХХІ, 2), – коли заткнеш вуха, і то не воском, що став у пригоді Уліссові та його супутникам: тут потрібна щільніша замазка” [Луцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. – Київ, 2005. – С. 122]. Починаючи з «Emblematum liber» (1531 р.) Андреа Альціаті (1492–1550), ця історія входить до репертуару емблематичної літератури [див.: Erdmann E. von. Unähnliche Ähnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722–1794). – Köln; Weimar; Wien, 2005. – S. 377]. На неї любили покликатися й українські барокові письменники. Скажімо, Іван Максимович у своєму «Театроні» писав таке: “Тѣм поучаєт Сократ: похоти плотскія, аки сирены морскія, должно преходити на образ Улисса, вложивши он в ушеса своя воск, безбѣдно прейде по водах их пѣнія” [Максимович І. Θέατρον, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. – Чернігів, 1708. – Арк. 115].¹⁵⁷Трохи неточна цитата з Книги пророка Єремії 8: 7. Пор.: >ðwäRà íà íåáåñ© ïîçí¹ âðNìÿ ñâî¿.¹⁵⁸Гр. πελαργός.¹⁵⁹Лат. сiconia.¹⁶⁰Пол. bocian.¹⁶¹На Україні цей птах має понад півсотні імен. Приміром, Василь Голобородько у своїй поезійній книзі «Українські птахи в українському краєвиді» подає такі: астер, бацан, боцан, боцок, боцюн, боцюра, боцян, боцьок, бочан, бузок, бузян, бузько, бузьок, бусань, бусев, бусел, бусель, бусень, бусик, бусил, бусиль, бусіль, бусля, бусок, бусол, буська, бусько, бусьок, бусьол, буцел, буциль, буцоль, бучак, бушель, бушла, бушля, веселик, гастір, гарист, гайстер, гагув, гагів, ґлекотень, ґова, ґованя, ґовля, ґовня, ґовря, ґов’я, ґоя, жабоїд, клекотень, кліконь, лелека, неклійка, чорногуз [див.: Голобородько В. Українські птахи в українському краєвиді. – Харків, 2002. – С. 99–166]. Зазначмо, що Сковорода обирає саме те ім’я птаха, яке поширене на його рідній Полтавщині.¹⁶²Очевидно, Сковорода має на думці слова: Âî âñMêié ïbòü ïóñòaíè ïðièäAøà ®ïóñòîøhþùiè, Ýêw ìN÷ü ãä$åíü ïîMñòú t êðhÿ çåìë© ähæå äî êðhÿ ±½: írñòü ìBðà âñMöýé ïëAòè (Книга пророка Єремії 12: 12).¹⁶³Мабуть, Сковорода має на думці слова: ÏðîñBøà, ¢ ïðièäAøà êðhñòeëè, ¢ õëráà íåáNñíàãw íàñaòè ƒ (Книга Псалмів 104 (105): 40).¹⁶⁴Див. емблематичний малюнок «Аиста, или буселя, гнѣздо на церквѣ» (підпис: “Здѣ безопаснѣе. Hic augusta”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 32–33].¹⁶⁵Див. емблематичний малюнок «Аист, или бусел, пожирающая змію» з таким підписом: “Желал бы я всѣх их перегубить. Consicere est aninus” [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 72–73].¹⁶⁶Див. емблематичний малюнок «Аист, или Бусел-птица, на себѣ носящая другую» (підпис: “Совершенное благочестіе помогает своим родителям в их нуждѣ. Pietas augusta”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 26–27].¹⁶⁷Нім. die Kirche – ‘церква’.¹⁶⁸Книга Псалмів 83 (84): 2.¹⁶⁹Книга Псалмів 83 (84): 4.¹⁷⁰Книга Псалмів 103 (104): 17.¹⁷¹Книга Псалмів 103 (104): 17.¹⁷²Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 83 (84): 5. Пор.: ÁëUæNíè æèâbùiè âú äîì¾ òâîNìú.¹⁷³Книга Псалмів 26 (27): 4.¹⁷⁴Євангелія від св. Івана 5: 14.¹⁷⁵Дії св. апостолів 1: 13.¹⁷⁶Парафраза Дій св. апостолів 1: 13–14. Пор.: ¢ ²íäðNé, ôiëRïïú ¢ fwì¹, âàðfîëîìNé ¢ ìàòfNé, Vhêwâú ²ëôNîâú ¢ ñRìwíú çèë¡òú ¢ Vbäà Vhêwâëü: ñRè âñ© áMõó òåðïMùå ±äèíîäbøíw âú ìîëBòâý ¢ ìîëNíiè.¹⁷⁷Дії св. апостолів 2: 2.¹⁷⁸Дії св. апостолів 2: 4.¹⁷⁹Книга пророка Єремії 8: 7.¹⁸⁰Сковорода має на думці слова: Âñ…ìú âðNìÿ ¢ âðNìÿ âñMöýé âNùè ïî& íåáåñNìú (Книга Екклезіястова 3: 1).¹⁸¹Пісня над піснями 2: 11–12.¹⁸²Книга Псалмів 22 (23): 1.¹⁸³Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 16: 3. Пор.: ëèö¿ OEáw íåáåñ¿ Þìråòå ðàçñóæähòè.¹⁸⁴Євангелія від св. Луки 6: 25.¹⁸⁵Мабуть, Сковорода має на думці слова: äàäNñÿ }ìú äî âðNìåíå ¢ âðNìåíå (Книга пророка Даниїла 7: 12).¹⁸⁶Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 5.¹⁸⁷Парафраза Книги Екклезіястової 3: 4. Пор.: âðNìÿ ïëhêàòè ¢ âðNìÿ ñìýMòèñÿ.¹⁸⁸Парафраза Книги Псалмів 58 (59): 7. Пор.: ÂîçâðàòMòñÿ íà âN÷åðú, ¢ âçhë÷óòú.¹⁸⁹Книга пророка Ісаї 57: 20.¹⁹⁰Парафраза приказок: “В Луцку все не по-людску: навколо вода, в середине беда”; “Кременец – венец: кругом вода, а в середине беда” [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 344].¹⁹¹Євангелія від св. Луки 6: 25.¹⁹²Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 17: 4 та Євангелії від св. Луки 9: 33. Пор.: äîáð¨ μñòü íhìú çä» áaòè.¹⁹³Євангелія від св. Луки 9: 33.¹⁹⁴Очевидно, Сковорода має на думці слова: ¢ äbõú ±äBíú âî âñrõú (Книга Екклезіястова 3: 19).¹⁹⁵Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 9: 32. Пор.: Þábæäøåñÿ æå âBäýøà ñëhâó ±ã§.¹⁹⁶Євангелія від св. Луки 9: 36.¹⁹⁷Парафраза Послання св. ап. Павла до ефесян 1: 23. Пор.: Ýæå μñòü… âñM÷eñêàÿ âî âñrõú. Див. також: äà ábäåòú áãUú âñM÷eñêàÿ âî âñrõú (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 15: 28).¹⁹⁸Неточна цитата з Книги Псалмів 72 (73): 25. Пор.: ×òA áî ì© μñòü íà íáUñ©; ¢ t òåᥠ÷ò¨ âîñõîòrõú íà çåìë©;¹⁹⁹Парафраза Книги Ісуса Навина 22: 22. Пор.: ãä$ü ñhìú ârñòü, ¢ VèUëü ñhìú ïîçíhåòú.²⁰⁰Євангелія від св. Івана 14: 9.²⁰¹Євангелія від св. Івана 13: 36.²⁰²Євангелія від св. Івана 13: 38.²⁰³Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 17: 3. Пор.: ñN æå μñòü æèâAòú âr÷íûé, äà çíhþòú òåá¿ ±äBíàãî ˜ñòèííàãî áãUà, ¢ ±ãAæå ïîñëhëú ±ñ© VèUñú õð$ò¹.²⁰⁴Книга пророка Ісаї 61: 1.²⁰⁵Книга пророка Ісаї 61: 2.²⁰⁶Друге послання св. ап. Павла до коринтян 6: 2.²⁰⁷Автором цієї фрази вважають Піттака. Принаймні так свідчив славетний римський поет і ритор Авзоній (310–392 рр.) у «Ludus septem sapientium» [див.: Авсоний. Стихотворения. – Москва, 1993. – С. 68]. Варто зазначити, що творчість Авзонія була добре відома вихованцям Києво-Могилянської академії. Наприклад, Дмитро Туптало цитував його «Книгу еклог» (І, 10) в одному зі своїх листів [див.: Федотова М. А. Эпистолярное наследие Димитрия Ростовского. Исследования и тексты. – Москва, 2005. – С. 161–162].²⁰⁸Див.: Цимбалюк Ю., Кобів Й., Смурова Л., Латун Л. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. – Вінниця, 2003. – С. 236].²⁰⁹Книга пророка Єремії 8: 7.²¹⁰Сковорода має на думці слова: òhìw ïò‰öû âîãíýçäMòñÿ, ±ðwäRåâî æèëBùå ïðåäâîäBòåëñòâóåòú ˜ìè (Книга Псалмів 103 (104): 17).²¹¹Очевидно, це парафраза Послання св. ап. Павла до филип’ян 3: 20. Пор.: Íhøå áî æèòi¿ íà íáUñrõú μñòü.²¹²Книга Премудрості Соломонової 3: 1.²¹³Книга Псалмів 72 (73): 26.²¹⁴Книга Псалмів 118 (119): 109.²¹⁵Неточна цитата з Пісні над піснями 2: 3. Пор.: ïî& ñríü ±ã§ âîñõîòrõú ¢ ñýäAõú.²¹⁶Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 8: 56. Пор.: ²âðàhìú =òNöú âhøú ðhäú áû áaëú, äàẠâBäýëú äNíü ìAé: ¢ âBäý ¢ âîçðhäîâàñÿ.²¹⁷Євангелія від св. Луки 24: 31.²¹⁸Неточна цитата з Книги пророка Єремії 8: 7. Пор.: >ðwäRà íà íåáåñ© ïîçí¹ âðNìÿ ñâî¿, ãAðëèöà ¢ ëhñòîâèöà ñNëíàÿ, âðháiå ñîõðàíBøà âðåìåí¹ âõAäwâú ñâîBõú: ëdäiå æå ìî© ñRè íå ïîçíhøà ñóäNáú ãä$íèõú.²¹⁹Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 12: 43. Пор.: âîçëþáBøà áî ïh÷å ñëhâó ÷åëîâr÷åñêóþ, íNæå ñëhâó áæUiþ.²²⁰Парафраза Книги пророка Ісаї 44: 18. Пор.: ®òåìírøà ™÷è ˜õú μæå âBäýòè ¢ ðàçóìròè.²²¹Книга пророка Ісаї 22: 13.²²²Памва Беринда у своєму лексиконі тлумачив це слово так: “Нощный вран: слѣповорон, птица си плачлива єст и на нырищех и на здѣх ту любит сѣдати” [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. – Київ, 1627. – Ст. 148].²²³Неточна цитата з Книги Псалмів 56 (57): 9. Пор.: Âîñòhíè, ñëhâà ìî½, âîñòhíè, pàëòBðþ ¢ ãbñëè: âîñòhíó ðhíw.²²⁴Парафраза Книги Псалмів 103 (104): 20–22. Пор.: ÏîëîæBëú ±ñ© òì¾, ¢ áañòü íAùü, âú íNéæå ïðAéäóòú âñ© sârðiå äóáðhâíiè, ñê‚ìíè ðûêhþùiè âîñõBòèòè ¢ âçûñêhòè t áãUà ïBùó ñåá». Âîçñi½ ñAëíöå, ¢ ñîáðhøàñÿ, ¢ âú ëAæàõú ñâîBõú ëMãóòú.²²⁵Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 1: 29–30. Пор.: Âî OEòðié (æå) âBäý Vwhííú VèUñà ãðÿäbùà êú ñåá» ¢ ãëàãAëà: ñ¿, £ãíåöú áæUié, âçNìëÿé ãðýõ© ìRðà: ñNé μñòü, ® íNìæå £çú ðrõú.²²⁶Парафраза Євангелії від св. Матвія 5: 14. Пор.: º ±ñò¿ ñâròú ìRðà.²²⁷Перша книга Мойсеєва: Буття 49: 27.²²⁸Сковорода має на думці слова: ñóäi‰ ±ã§ Ýêw âAëöû ²ðàâRéñòiè, íå ®ñòàâëMõó íà OEòðî (Книга пророка Софонії 3: 3).²²⁹Очевидно, це парафраза Книги Псалмів 36 (37): 28. Пор.: ñrìÿ íå÷åñòBâûõú ïîòðåáBòñÿ.²³⁰Перше значення імені Йосиф – “помноженє” [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. – Київ, 1627. – Ст. 417]. Йосиф Прекрасний – одинадцятий (і улюблений) син Якова, один з головних прообразів Ісуса Христа. В українській бароковій літературі образ Йосифа, мабуть, найліпше змалював Лаврентій Горка у своїй драмі «Іосиф патріарха» (1707–1708 рр.).²³¹Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 42: 25–28.²³²Парафраза Книги Притч Соломонових 9: 11. Пор.: ¢ ïðèëîæhòñÿ òåá» ë…òà æèâîò¹ òâîåã§.²³³Сковорода має на думці звернені до Єзекії слова Бога: ¢ ïðèëîæ¾ êú ëròwìú òâî‰ìú ëròú ïÿòüíhäåñÿòü (Четверта книга царств 20: 6).²³⁴“Ювілейний рік” (лат.) – рік звільнення, відпущення; кожен п’ятдесятий рік.²³⁵Парафраза Книги пророка Ісаї 61: 2. Пор.: íàðåù© ëròî ãä$íå ïðiMòíî ¢ äNíü âîçäàMíiÿ.²³⁶Сковорода має на думці слова: ¢ ®áðròå ÷høó âî âðNòèùè âåíiàìRíè (Перша книга Мойсеєва: Буття 44: 12).²³⁷Парафраза Книги пророка Ісаї 60: 17. Пор.: W âìrñòw ìräè ïðèíåñ¾ ò© çëhòî, ¢ âìrñòw æåërçà ïðèíåñ¾ ò© ñðåáð¨, ¢ âìrñòw äðåâNñú ïðèíåñ¾ ò© ìräü, ¢ âìrñòw êhìåíiÿ æåërçî.²³⁸Парафраза Книги Притч Соломонових: або 3: 8 (пор.: ¢çöýëNíiå ábäåòú òrëó òâîåì¾ ¢ Þâðà÷åâhíiå êîñòNìú òâî‰ìú), або 3: 22 (пор.: ¢çöýëNíiå ïëAòåìú òâî‰ìú ¢ Þâðà÷åâhíiå êîñòNìú).²³⁹Лоно Авраамове – одна з місцин потойбічного світу, “где души праведных людей в Старом Тестаментѣ умерших чекали приходу Христа Мессіи” [Слово к народу каѳоліческому. – Почаїв, 1765. – Арк. 36 (зв.)], або місцина, де перебувають душі померлих немовлят (“Храняй младенця, Господи, в нынѣшнѣм житіи, в будущом же вѣцѣ уготовавый им пространство Авраамово лоно” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 746]). Лоно Авраамове може виступати також як синонім до слова “рай”. Пор.: “…на лонѣ Авраамли ты Боже всели, прегрѣшеныя вся отпустив, яко милосерд” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 779; або: “…понесюн у пазуху Авраамови у царство небесноє” [Няговские поучения. Факсимильное воспроизведение текста по изданию А. Л. Петрова с вводной статьей Ласло Дэже / Под редакцией и с предисловием Андраша Золтана. – Ньиредьхаза, 2006. – С. 149; див. про це: Аверинцев С. Лоно Авраамове // Аверинцев С. Софія-Логос: Словник / Упорядник та автор передмови Костянтин Сігов; науковий редактор видання Марина Ткачук. 3-є вид. – Київ, 2007. – С. 132].²⁴⁰Сковорода має на думці слова: òâNðäü ïîñðåä» âîäº (Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 6).²⁴¹Говорячи про спосіб поєднання видимої та невидимої природ, Сковорода послуговується формулою христологічного догмата. Вперше на цю обставину вказав Дмитро Чижевський [див.: Tschižewskij D. Skovoroda, ein ukrainischer Philosoph (1722–1794) (Zur Geschichte der “dialektischen Methode”) // Der russische Gedanke. – 1929. – Hft. II. – S. 168].²⁴²Сковорода має на думці слова: ñråòñÿ òrëî äóøNâíîå, âîñòàNòú òrëî äóõAâíîå. šñòü òrëî äóøNâíîå, ¢ μñòü òrëî äóõAâíîå (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 15:44).²⁴³Перше соборне послання св. ап. Івана 4: 2.²⁴⁴Перше соборне послання св. ап. Івана 3: 2.²⁴⁵Трохи неточна цитата з Першого соборного послання св. ап. Івана 3: 3. Пор.: W âñMêú ¢ìrÿé íàäNæäó ñi¼ íhíü, ®÷èùhåòú ñåá¿, Ýêîæå ™íú ÷Bñòú μñòü.²⁴⁶Парафраза Книги Притч Соломонових 3: 8, 22. Пор.: Þâðà÷åâhíiå êîñòNìú òâî‰ìú.²⁴⁷Схожі вислови Сковорода подає по-латинському у вірші, вміщеному в листі до Якова Правицького від 3 жовтня 1785 р.: “Omnia praetereunt, sed Amor post omnia durat. / Omnia praetereunt, haud Deus, haud et Amor”. В амстердамській збірці «Symbola et emblemata» під № 733 міститься емблема «Купидон окруженный зміею, т. е. в вѣчности» (підпис: “Любовь вѣчна, безпредѣльна. Любовь всегда пребывает. Amor perpetuo durat”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 184–185]. Пор. також слова з молитви: “истинная же любовь точію николиже умерщвляєтся” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 788].²⁴⁸Книга пророка Ісаї 8: 13.²⁴⁹Неточна цитата з Книги Псалмів 111 (112): 6. Пор.: Âú ïhìÿòü âr÷íóþ ábäåòú ïðâ*íèêú.²⁵⁰Книга Псалмів 102 (103): 5.²⁵¹Сковородинське “солнушко” (“сонушко”) – відповідник “розумного сонця” (νοοσύνθετον ἄστρον) Діонісія Ареопагітського. Інок Ісая свого часу перекладав цю фразу по-слов’янському словами “умосоставная звѣзда”, “единая заря”, “вѣчное свѣтило” тощо [див.: Творения Дионисия Ареопагита: Рукопис Харківської державної наукової бібліо- теки ім. В. Г. Короленка. – № 819168-С-2. – Ост. чверть XV ст.].²⁵²Книга Псалмів 101 (102): 28.²⁵³Неточна цитата з Книги Псалмів 103 (104): 2. Пор.: ®äýMéñÿ ñâròîìú Ýêw ðBçîþ.²⁵⁴Друга книга Мойсеєва: Вихід 19: 4.²⁵⁵Парафраза Євангелії від св. Івана 1: 14. Пор.: âBäýõîìú ñëhâó ±ã§.²⁵⁶Сковорода має на думці слова: t OEñòú ëüâAâûõú ¢³½ ñNé ìNäú (Книга Суддів 14: 9).²⁵⁷Очевидно, Сковорода має на думці слова: ¢ ñâròú âî òì» ñâròèòñÿ (Євангелія від св. Івана 1: 5).²⁵⁸Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 24: 28. Пор.: ¢äræå áî £ùå ábäåòú òðbïú, òhìw ñîáåðbòñÿ =ðë©. Див. також: ¢äræå òrëî, òhìw ñîáåðbòñÿ ¢ =ðë© (Євангелія від св. Луки 17: 37).²⁵⁹Пор.: “На коні їде, і коня шукає” [Номис, № 6618; Франко, № 14784]; “На коне сидит, а коня ищет” [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 578].²⁶⁰Цю приказку подає у своїх «Адагіях» (І. 5. 3) Еразм Роттердамський, покликаючись на Теренція. Існує й трохи інакша її форма: “Ita fugias, ne praeter casam” [Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. – Москва, 2006. – C. 184].²⁶¹Очевидно, Сковорода створив цей вираз, спираючись на народні приказки: “Від лиха не втечеш”; “Від лихого поли ріж, а втікай” [Франко, № 16525, 16527] тощо.²⁶²Можливо, Сковорода має на думці слова: öð$òâiå áæUiå âíbòðü âhñú μñòü (Євангелія від св. Луки 17: 21).²⁶³Дії св. апостолів 4: 11.²⁶⁴Схожі вислови Сковорода подає по-латинському у вірші, вміщеному в листі до Якова Правицького від 3 жовтня 1785 р.: “Omnia praetereunt, sed Amor post omnia durat. / Omnia praetereunt, haud Deus, haud et Amor”. В амстердамській збірці «Symbola et emblemata» під № 733 міститься емблема «Купидон окруженный зміею, т. е. в вѣчности» (підпис: “Любовь вѣчна, безпредѣльна. Любовь всегда пребывает. Amor perpetuo durat”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 184–185]. Пор. також слова з молитви: “истинная же любовь точію николиже умерщвляєтся” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 788].²⁶⁵Вислів “χαλεπὰ τὰ καλά” є, наприклад, у Платоновому «Гіппії більшому» (304е; у перекладі Уляни Головач: “Прекрасне – річ складна” [Платон. Діалоги. – Київ, 1995. – С. 107]) та в «Державі» (435c, 497d; у перекладі Дзвінки Коваль: “Прекрасне – важке” [Платон. Держава. – Київ, 2000. – С. 125, 192]). Схожу сентенцію Діоген Лаерцій при- писував Піттакові (І, 76) [див.: Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – Москва, 1979. – С. 63]. Серед старих українських письменників у формі “τα χαλεπὰ καλά” (“добрая неудобна суть”) це прислів’я згадували, зокрема, Тарасій Земка [див.: Земка Т. Друга передмова до тлумачень св. Андрія, архієпископа Кесарії Каппадокійської, на Апокаліпсис св. Івана Богослова // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в XVI–XVIII в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. – Київ, 1924. – С. 140; пор.: Радивиловський А. Огородок Маріи Богородицы. – Київ, 1676. – С. 311], Стефан Калиновський [див.: Калиновский С. Десять книг Аристотеля к Никомаху, то есть Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII – первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ. статья и прим. М. В. Кашубы. – Киев, 1987. – С. 176].²⁶⁶Парафраза Книги Йова 29: 10. Пор.: [çaêú ˜õú ïðèëüï¿ ãîðòhíè ˜õú.²⁶⁷Книга Псалмів 30 (31): 19.²⁶⁸Параклит (гр. Παράκλητος) – назва Святого Духа (див.: Євангелія від св. Івана 14: 26; 15: 26; 16: 7). По-слов’янському слово Параклит тлумачиться як “Утѣшитель або призваный” [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. – Київ, 1627. – Ст. 442]. Оріген (Про першооснови, II, VII, 4) пояснював це слово так: “…Параклит означає Втішитель. Адже той, хто вдостоївся участі у Святому Дусі, той, пізнавши невимовні таємниці, поза сумнівом, одержує втіху й сердечну радість. Коли, за вказівкою Святого Духа, він пізнає основу всього, що відбувається, – тобто чому та як це відбувається, – то, звісно, його ду- шу вже ніщо не буде непокоїти, і вона не прийме в себе жодної печалі…” [Ориген. О на- чалах. – Санкт-Петербург, 2007. – С. 146–147].²⁶⁹Сковорода має на думці слова: W ¢ñïóñò© sìRé çà æåíAþ ¢³ OEñòú ñâîBõú âAäó Ýêw ðýê¾, äà „ âú ðýö» ïîòîïBòú (Апокаліпсис 12: 15).²⁷⁰Парафраза Апокаліпсису 3: 16. Пор.: Òhêw, Ýêw ®‹óìîðNíú ±ñ©, ¢ íè òNïëú íè ñòóäNíú, ¢çáëåâhòè ò½ t OEñòú ìîBõú ˜ìàìú.²⁷¹Трохи неточна цитата з Апокаліпсису 22: 20. Пор.: šé, ãðÿä© ãä$è VèUñå.²⁷²Апокаліпсис 22: 20.²⁷³Сковорода має на думці звернені до Петра слова Христа: ¢ ähìú ò© êëþ÷‰ öð$òâà íá$íàãw (Євангелія від св. Матвія 16: 19). Пор.: “Владыко многомилостиве, Господи Іисусе Христе, Боже наш, верховному твоєму апостолу Петру и прочіим апостолом твоим ключа Царствія Небеснаго вручивый…” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 355].²⁷⁴“Важко бути злим” (гр.).²⁷⁵Фраза òìhìè òNìú зринає в Книзі Псалмів 67 (68): 18 та в Книзі Ісуса, сина Сирахового 23: 27.²⁷⁶Пісня над піснями 8: 6.²⁷⁷Парафраза Книги пророка Єремії 17: 1. Пор.: Ãðrõú Vbäèíú íàïBñàíú μñòü ïèñhëîìú æåërçíûìú íà íAãòè ²äàìhíòîâý.²⁷⁸Очевидно, Сковорода має на думці слова: ¢ñïîëíNíiå ¢ñïîëíMþùàãw âñM÷eñêàÿ âî âñrõú (Послання св. ап. Павла до ефесян 1: 23).²⁷⁹Парафраза Послання св. ап. Павла до римлян 11: 33. Пор.: Q, ãëóáèí¹ áîãhòñòâà ¢ ïðåìbäðîñòè ¢ ðhçóìà áæUiÿ!²⁸⁰У діалозі «Брань архистратига Михаила со Сатаною» Сковорода подає цю сентенцію по-грецькому: “Χάρις τῇ μακαρίᾳ Φύσει. ὅτι τα ἀναγκαῖα ἐποίησεν εὐπόριστα. τὰ δε δυσπόριστα, οὐκ ἀναγκαῖα”. Схожі слова є в третьому листі Епікура до Менекея (130, 8–9) [пор.: Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – Москва, 1979. – С. 435]. На думку Амфіана Лебедєва, Сковорода цитував Епікура за Климентом Олександрійським (Cant., X; De virtute, 785–795; Stromata, IV, 23) [див.: Лебедев А. Г. С. Сковорода как богослов // Вопросы философии и психологии. – 1895. – 196 Кн. 27 (2). – С. 172; пор.: Tschižewskij D. Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker. – München, 1974. – S. 175, 180].²⁸¹Друга частина цитати – це парафраза Євангелії від св. Матвія 11: 19. Пор.: W ®ïðàâäBñÿ ïðåìbäðîñòü t ÷ˆäú ñâîBõú.²⁸²Параклит (гр. Παράκλητος) – назва Святого Духа (див.: Євангелія від св. Івана 14: 26; 15: 26; 16: 7). По-слов’янському слово Параклит тлумачиться як “Утѣшитель або призваный” [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. – Київ, 1627. – Ст. 442]. Оріген (Про першооснови, II, VII, 4) пояснював це слово так: “…Параклит означає Втішитель. Адже той, хто вдостоївся участі у Святому Дусі, той, пізнавши невимовні таємниці, поза сумнівом, одержує втіху й сердечну радість. Коли, за вказівкою Святого Духа, він пізнає основу всього, що відбувається, – тобто чому та як це відбувається, – то, звісно, його ду- шу вже ніщо не буде непокоїти, і вона не прийме в себе жодної печалі…” [Ориген. О на- чалах. – Санкт-Петербург, 2007. – С. 146–147].²⁸³Сковорода має на думці чудо уздоровлення сліпого, коли Христос ñîòâîð© áðNíiå t ïëþíîâNíiÿ, ¢ ïîìhçà ™÷è áðNíiåìú ñëýïAìó, ¢ ðå÷¿ ±ì¾: ¢ä©, Þìaéñÿ âú êóïrëè ñiëwhìñòý, μæå ñêàçhåòñÿ ïAñëàíú. Cäå ¬áî ¢ Þìañÿ, ¢ ïðiBäå âBäÿ (Євангелія від св. Івана 9: 6–7). Про “купель Силоамскую” ідеться також у молитовних текстах [див., наприклад: Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 208 (друга пагін.)].²⁸⁴Софія (гр. σοφία) – мудрість, знання. Слово σοφία попервах означало майстерне володіння якимось ремеслом або мистецтвом. Одначе з плином часу зміст цього слова змінюється: вже в Платоновому діалозі «Гіппій більший» (283а–b) мудрість “нинішніх” людей протиставлена мудрості людей “давніх” [див.: Платон. Діалоги. – Київ, 1995. – С. 82], а в Арістотелевій «Метафізиці» (І, 1, 982а) мудрість (σοφία) окреслено як “знання про первні та причини”.²⁸⁵Очевидно, Сковорода має на думці слова: ñòðˆííà áî í…êàÿ âëàãhåøè âî Þøåñ¹ íˆøà (Дії св. апостолів 17: 20).²⁸⁶Євангелія від св. Матвія 7: 7; Євангелія від св. Луки 11: 9.²⁸⁷Папи римські інколи поєднували вищу церковну та світську владу.²⁸⁸Зара – син Юди й Тамари (див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 38: 27–30).²⁸⁹Неточна цитата з Книги Псалмів 112 (113): 5. Пор.: Êò¨ Ýêw ãä$ü áãUú íhøú;²⁹⁰Ідеться про уподібнення людини до Бога, тобто про обоження (теозис чи теомімезіс) [див. про це: Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. – Харків, 2004. – С. 162–166]. Старі українські богослови зазвичай мали на думці благодатне “обоження”. Див. прим. 45 до діалогу «Сѵмфоніа, нареченная Книга Асхань». Тим часом Сковорода схильний говорити про “іпостатичну” причетність людини до Божого єства.²⁹¹Очевидно, Сковорода має на думці Книгу Псалмів 81 (82): 6. Пор.: “çú ðrõú: áAçè ±ñò¿, ¢ ñaíîâå âaøíÿãw âñ©.²⁹²Одне зі значень лат. index – ‘пробний камінь’.²⁹³Неточна цитата з Першого послання св. ап. Павла до солунян 5: 21. Пор.: “πάντα δὲ δοκιμάζετε”.²⁹⁴Так Сковорода переклав фразу: “πάντα δὲ δοκιμάζετε, τὸ καλὸν κατέχετε” (Перше послання св. ап. Павла до солунян 5: 21). У Єлизаветинській Біблії цей вірш подано так: Âñ° æå ¢ñêóøhþùå, ä¡áðàÿ äåðæBòå.²⁹⁵Неточна цитата з Дій св. апостолів 10: 14. Пор.: ãä$è, Ýêw íèêîëBæå ‡äAõú âñMêî ñêâNðíî.²⁹⁶Пор. у Вульгаті: “numquam manducavi omne commune” (Дії св. апостолів 10: 14).²⁹⁷Пор. у Септуагінті: “οὐδέποτε ἔφαγον πᾶν κοινὸν” (Дії св. апостолів 10: 14).²⁹⁸У Новому Заповіті (див., наприклад: Дії св. апостолів 10: 14) κοινός могло означати ‘підлий, нечистий’. Його латинським відповідником виступало слово coenum – ‘багно, болото’.²⁹⁹Послання св. ап. Павла до филип’ян 3: 19.³⁰⁰Сковорода має на думці слова: äAáðýå áî ìí» ïh÷å ÞìðNòè, íNæåëè ïîõâàë¾ ìî¼ êò¨ äà ¢ñïðàçäíBòú (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 9: 15).³⁰¹Фенікс (лат. phoenix) – міфічний чарівний птах, що мав здатність воскресати з попелу. Феофан Прокопович писав: “…цей птах є казковим, або напевно символічним чи ієрогліфічним. І дійсно, єгиптяни, які створили культ сонця і йому найбільше по- клонялись, уявляли собі його немов птаха, який сходить і заходить в Геліополісі, місті сонця. Його ж вони уявляли як одинокого фенікса, бо й сонце є одне. Тому, за свідченням Лактанція, Клавдіана, Овідія та інших, фенікс називається сонячним птахом” [Про- копович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 307]. У християнській традиції фенікс зазвичай символізував Христа. Скажімо, Іван Величковський писав: “Умне феникс, Христе, Отче царю чисте, / Шествуй щедротами, Матерє молбами” [Величковський І. Твори. – Київ, 1972. – С. 122]. Образ фенікса був популярний також в емблематичній літературі. Скажімо, він є на малюнках № 57, 135, 320 та 649 зі збірки «Symbola et emblemata» [див.: Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 16–17, 34–35, 80–81, 164–165]. У всякому разі, образ фенікса належав до сталих виражальних засобів української барокової літератури. Це засвідчує хоч би низка творів, у чиїх назвах фігурує слово фенікс, наприклад, «Тричі воскреслий фенікс» Якова Суші чи «Воскреслий фенікс» Лаврентія Крщоновича. Звер- талися до нього й барокові проповідники [див., зокрема: Радивиловський А. Огородок Маріи Богородицы. – Київ, 1676. – С. 209 і деінде].³⁰²Сковорода має на думці байку «Про собачу зажерливість». Див.: прим. 161 до діалогу «Наркісс».³⁰³Єхидна (гр. ἔχιδνα) – згідно з грецькою міфологією, страшна почвара, напівжінка- напівзмія. За словником Памви Беринди, слово єхідна означає “ящорка” й потрактоване так: “Сей звѣр, растлѣвающ рождшую и прогризающ чрево єя, сице глаголется ‘происходити на свѣт’” [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. – Київ, 1627. – Ст. 403]. Єхидна входила до кола емблематичних образів. Наприклад, у збірці «Symbola et emblemata» є малюнок «Пресмыкающаяся Ехидна, мечем обезглавленая» з підписом: “Уповаю, доколѣ живу и дышу. Dum spiro, spero” [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 4–5].³⁰⁴Сковорода натякає тут на Федрову байку про собачу зажерливість: “Якось Собака з м’ясом через річку плив / І раптом одсвіт у воді побачив свій, / Але подумав, що то інший пес пливе, / І здобич в нього вирішив забрать. Проте, / Відкривши рота, він позбувся вмить свого / І бажаного осягнути теж не зміг” [Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад та примітки Володимира Литвинова. – Київ, 1986. – С. 29]. Ця байка була добре відома в літературі старої України. Наприклад, Феофан Прокопович писав: “І я думаю, що не може бути очевиднішої глупоти, ніж вважати, що ти знаєш те, чого знати не можна; таке старанне шукання подібне вчинку того собаки, який, переслідуючи у воді тінь м’яса, втратив справжнє м’ясо” [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Проко- пович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 313]. Зрештою, сюжет про собаку (чи лиса) та відображення м’яса у воді є й у східнослов’янському фольклорі [див.: Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка / Составители: Л. Г. Бараг, И. П. Березовский, К. П. Кабашников, Н. В. Новиков. – Ленинград, 1979. – С. 56 (34А)].³⁰⁵Сам Сковорода називав Малоросію, тобто Гетьманщину, “матір’ю”. Див. його лист до Михайла Ковалинського від 26 вересня 1790 р.³⁰⁶Неточна цитата з Книги Псалмів 112 (113): 5. Пор.: Êò¨ Ýêw ãä$ü áãUú íhøú;³⁰⁷Книга Псалмів 72 (73): 26.³⁰⁸Парафраза Книги Псалмів 72 (73): 26. Пор.: ¢ ÷hñòü ìî½, áæUå, âî ârêú.³⁰⁹Очевидно, це парафраза Другої книги царств 22: 12 та Книги Псалмів 17 (18): 12. Пор.: ¢ ïîëîæ© òì¾ çàêðAâú ñâAé.³¹⁰Парафраза Книги Псалмів 44 (45): 9. Пор.: Ñì‚ðíà ¢ ñòhêòè ¢ êàñRà t ðBçú òâîBõú.³¹¹Очевидно, це парафраза Другої книги царств 7: 22. Пор.: írñòü áî ˜íú Ýêîæå òº.³¹²Неточна цитата з Книги Псалмів 112 (113): 5. Пор.: Êò¨ Ýêw ãä$ü áãUú íhøú;³¹³Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 20: 22. Пор.: W ñi¿ ðNêú, äbíó ¢ ãëUà }ìú: ïðièìBòå äõUú ñòUú.³¹⁴Сковорода натякає тут на Федрову байку про собачу зажерливість: “Якось Собака з м’ясом через річку плив / І раптом одсвіт у воді побачив свій, / Але подумав, що то інший пес пливе, / І здобич в нього вирішив забрать. Проте, / Відкривши рота, він позбувся вмить свого / І бажаного осягнути теж не зміг” [Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад та примітки Володимира Литвинова. – Київ, 1986. – С. 29]. Ця байка була добре відома в літературі старої України. Наприклад, Феофан Прокопович писав: “І я думаю, що не може бути очевиднішої глупоти, ніж вважати, що ти знаєш те, чого знати не можна; таке старанне шукання подібне вчинку того собаки, який, переслідуючи у воді тінь м’яса, втратив справжнє м’ясо” [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Проко- пович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 313]. Зрештою, сюжет про собаку (чи лиса) та відображення м’яса у воді є й у східнослов’янському фольклорі [див.: Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка / Составители: Л. Г. Бараг, И. П. Березовский, К. П. Кабашников, Н. В. Новиков. – Ленинград, 1979. – С. 56 (34А)].³¹⁵Євангелія від св. Матвія 15: 26; Євангелія від св. Марка 7: 27.³¹⁶Фраза ärëàòåëiå sëaõú зринає в Книзі Притч Соломонових 14: 22.³¹⁷Книга Псалмів 33 (34): 15. Пор. зі словами молитви: “єже по исповѣданіи сем уклонитися от зла и помощію Божією творити благоє” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 351].³¹⁸Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Івана 1: 12. Пор.: >ëBöû æå ïðiMøà ±ã¨, äàä¿ }ìú Záëàñòü ÷häwìú áæUièìú áaòè.³¹⁹Цікаві міркування на тему “духа правди” в царя подав свого часу Семен Климовський у своїй дидактичній поемі «О правосудію началствующих, правдѣ и бодрости их». Див., наприклад: “Бог мирствует с правдою, что правда требует, / то и Бог благоволит и с нею дѣйствует, / правда же со Богом мир содержит сладчайший, / не пребудет без Бога а ни час кратчайший; / Бог с правдою, правда з Богом живет во вся вѣки: / сим мѣрилом казнь приемлют злобни человѣки” [Барокова поезія Слобожанщини / Упорядкування, передмова, примітки та коментарі Леоніда Ушкалова. – Харків, 2002. – С. 103].³²⁰Фразу ïðåñòAëû ñBëüíûõú узято з Книги Премудрості Соломонової 5: 24.³²¹Парафраза Книги Псалмів 112 (113): 5. Пор.: Êò¨ Ýêw ãä$ü áãUú íhøú; Це означає, що Сковорода ототожнював Правду з Богом, так само, як, приміром, Лазар Баранович (“Chrystus iest prawda…” [Baranowicz Ł. Lutnia Apollinowa. – Kiiów, 1671. – S. 130]) або навідомий автор славетної лірницької пісні «Про Правду і Кривду»: “Бо сам Господь – Правда, і смирить гординю, / Сокрушить Неправду, вознесе святиню” [Драгоманов М. Політичні пісні українського народу. – Женева, 1885. – Ч. ІІ. – С. 213].³²²Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 20 (21): 8. Пор.: ¢ ìë$òiþ âaøíÿãw í ïîäâBæèòñÿ.³²³Книга Псалмів 20 (21): 8.³²⁴Парафраза Дій св. апостолів 10: 38. Пор.: ïîìhçà ±ã¨ áãUú äõUîìú.³²⁵Книга пророка Ісаї 61: 1; Євангелія від св. Луки 4: 18.³²⁶Павло Фівейський (228–341 рр.) – перший єгипетський пустельник, найбільш ша- нований преподобний у православній традиції. Недаром його ім’я названо першим у молитві до преподобних: “Преподобніи и богоносніи отци наши, Павле Ѳивейскій, Антоніє Великій, Ѳеодосіє, Євѳіміє, Макаріє, Аѳанасіє, Аѳонскій, Савво Освященный…” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 324 (третя пагін.)].³²⁷Преподобний Антоній Єгипетський (Великий) (251–356 рр.) – уславлений затворник, зверхник перших чернечих спільнот.³²⁸Преподобний Сава Освящений (439–532 рр.) – засновник кількох монастирів у Палестині, з-поміж яких і славетна Велика лавра.³²⁹Ідеться про Пахомія Великого (бл. 292–347 рр.) – фундатора єгипетського кіновіального, тобто спільножительного, чернецтва.³³⁰Книга Псалмів 33 (34): 15.³³¹Парафраза Євангелії від св. Матвія 11: 30. Пор.: ˜ãî áî ìî¿ áëUãî, ¢ áðNìÿ ìî¿ ëåãê¨ μñòü.³³²Від лат. habitus – ‘зовнішність, вигляд, образ’.³³³Нітрійські гори, або Нітрійська пустеля, – солончаковий скелястий степ на західному березі Нілу, де, починаючи з ІІ ст., мешкали пустельники.³³⁴“Важко бути злим” (гр.).³³⁵Сковорода має на думці слова: ¢ âç½ ìBëwòü ¢ëií¾ ±ëiññNé ïhäøóþ âåðõ¾ ±ã§ (Четверта книга царств 2: 13).³³⁶Сковорода має на думці слова: ®áëå÷N áî ì½ âú ðBçó ñï$íiÿ ¢ =äNæäåþ âåñNëiÿ (®ärÿ ì½) (Книга пророка Ісаї 61: 10).³³⁷Книга пророка Ісаї 51: 16.³³⁸Неточна цитата з Четвертої книги царств 2: 9. Пор.: äà ábäåòú ¬áî äõUú, ˜æå âú òåá», ñóãbáú âî ìí».³³⁹Фразу äõUú ârðû взято з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 4: 13.³⁴⁰Сковорода має на думці слова: W ðå÷¿ ±ëiññNé: äà ábäåòú ¬áî äõUú, ˜æå âú òåá», ñóãbáú âî ìí» (Четверта книга царств 2: 9).³⁴¹Сковорода має на думці слова: W ïðiMòú ¢ëi¹ ìBëwòü ñâî¼, ¢ ñâBòú „, ¢ Þähðè μþ âú âAäó, ¢ ðàçñòóïBñÿ âîä¹ ñdäó ¢ ñdäó: ¢ ïðîèäAñòà ™áà ïî ñbõó (Четверта книга царств 2: 8).³⁴²Сковорода має на думці слова: ¢ âñïëûâ¿ æåërçî (Четверта книга царств 6: 6).³⁴³Лоно Авраамове – одна з місцин потойбічного світу, “где души праведных людей в Старом Тестаментѣ умерших чекали приходу Христа Мессіи” [Слово к народу каѳоліческому. – Почаїв, 1765. – Арк. 36 (зв.)], або місцина, де перебувають душі померлих немовлят (“Храняй младенця, Господи, в нынѣшнѣм житіи, в будущом же вѣцѣ уготовавый им пространство Авраамово лоно” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 746]). Лоно Авраамове може виступати також як синонім до слова “рай”. Пор.: “…на лонѣ Авраамли ты Боже всели, прегрѣшеныя вся отпустив, яко милосерд” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 779; або: “…понесюн у пазуху Авраамови у царство небесноє” [Няговские поучения. Факсимильное воспроизведение текста по изданию А. Л. Петрова с вводной статьей Ласло Дэже / Под редакцией и с предисловием Андраша Золтана. – Ньиредьхаза, 2006. – С. 149; див. про це: Аверинцев С. Лоно Авраамове // Аверинцев С. Софія-Логос: Словник / Упорядник та автор передмови Костянтин Сігов; науковий редактор видання Марина Ткачук. 3-є вид. – Київ, 2007. – С. 132].³⁴⁴Книга пророка Ісаї 61: 10.³⁴⁵Скинія (гр. σκηνή) – переносне святилище, що його мав богообраний народ до побудови Єрусалимського храму.³⁴⁶Лат. mantellum – ‘покривало, плащ’.³⁴⁷Сковорода має на думці слова: W ïðiMòú (±ëiññNé) ìBëwòü ¢ëièí¾, Ýæå ïàä¿ âåðõ¾ ±ã§, ¢ Þähðè âú âAäó, ¢ íå ðàçñòóïBñÿ âîä¹. W ðå÷¿: ãä» áãUú ¢ëiBíú ²ôô§; W Þähðè ±ëiññNé âAäû (âòîðBöåþ), ¢ ðàçñòóïBøàñÿ ñdäó ¢ ñdäó, ¢ ïðNéäå ±ëiññNé ïî ñbõó (Четверта книга царств 2: 14).³⁴⁸Транслітерація середньовічного лат. observatorium – ‘споглядальна вежа’.³⁴⁹Книга пророка Аввакума 2: 1.³⁵⁰Сковорода має на думці слова: W ðå÷¿ ±ëiññNé: äà ábäåòú ¬áî äõUú, ˜æå âú òåá», ñóãbáú âî ìí» (Четверта книга царств 2: 9).³⁵¹“Важко бути злим” (гр.).³⁵²Парафраза Євангелії від св. Івана 11: 22. Пор.: £ùå ïðAñèøè t áãUà, ähñòú òåá» áãUú.³⁵³“Важко бути злим” (гр.).³⁵⁴Сковорода цитує в трохи зміненому вигляді леонівські вірші з поетики свого професора богослів’я в Києво-Могилянській академії Георгія Кониського (1717–1795). Пор.: “Чиста птица Голубица Таков нрав имѣєт: / Буде мѣсто Где нечисто, Тамо не почиєт. / Но где травы и дубравы и сѣнь єсть от зноя – / То прилично, То обычно Мѣсто єй покоя” [Волинський П. Основи теорії літератури. Вступ до літературознавства. – Київ, 1962. – С. 183].³⁵⁵Трохи неточна цитата з Книги Притч Соломонових 20: 5. Пор.: Âîä¹ ãëóáîê¹ ñîâròú âú ñNðäöû ìbæà.³⁵⁶Сковорода натякає тут на Федрову байку про собачу зажерливість: “Якось Собака з м’ясом через річку плив / І раптом одсвіт у воді побачив свій, / Але подумав, що то інший пес пливе, / І здобич в нього вирішив забрать. Проте, / Відкривши рота, він позбувся вмить свого / І бажаного осягнути теж не зміг” [Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад та примітки Володимира Литвинова. – Київ, 1986. – С. 29]. Ця байка була добре відома в літературі старої України. Наприклад, Феофан Прокопович писав: “І я думаю, що не може бути очевиднішої глупоти, ніж вважати, що ти знаєш те, чого знати не можна; таке старанне шукання подібне вчинку того собаки, який, переслідуючи у воді тінь м’яса, втратив справжнє м’ясо” [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Проко- пович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 313]. Зрештою, сюжет про собаку (чи лиса) та відображення м’яса у воді є й у східнослов’янському фольклорі [див.: Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка / Составители: Л. Г. Бараг, И. П. Березовский, К. П. Кабашников, Н. В. Новиков. – Ленинград, 1979. – С. 56 (34А)].³⁵⁷Можливо, це парафраза Книги Ісуса, сина Сирахового 30: 27. Пор.: Ñâròëî ñNðäöå ¢ áëhãî ® áðhøíý ¢ ® Ýäè ñâîNé ïîïå÷Nòñÿ.³⁵⁸Сковорода має на думці слова: ÁMøå æå äàëN÷å t íå¼ ñòhäî ñâèíRé ìíAãî ïàñAìî (Євангелія від св. Матвія 8: 30). Див. також: Євангелія від св. Марка 5: 11; Євангелія від св. Луки 8: 32.³⁵⁹Сковорода має на думці слова: ¢ ñ¿, (£áiå) ÞñòðåìBñÿ ñòhäî âñ¿ ïî áðNãó âú ìAðå, ¢ ÞòîïAøà âú âîähõú (Євангелія від св. Матвія 8: 32). Див. також: Євангелія від св. Марка 5: 13; Євангелія від св. Луки 8: 33.³⁶⁰Сковорода має на думці слова: W ñ¿, âNñü ãðhäú ¢çaäå âú ñðròåíiå VèUñîâè: ¢ âBäýâøå ±ã¨, ìîëBøà, Ýêw äàẠïðåøNëú t ïðåä…ëú ˜õú (Євангелія від св. Матвія 8: 34).³⁶¹Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Івана 12: 43. Пор.: âîçëþáBøà áî ïh÷å ñëhâó ÷åëîâr÷åñêóþ, íNæå ñëhâó áæUiþ.³⁶²Сковорода натякає тут на Федрову байку про собачу зажерливість: “Якось Собака з м’ясом через річку плив / І раптом одсвіт у воді побачив свій, / Але подумав, що то інший пес пливе, / І здобич в нього вирішив забрать. Проте, / Відкривши рота, він позбувся вмить свого / І бажаного осягнути теж не зміг” [Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад та примітки Володимира Литвинова. – Київ, 1986. – С. 29]. Ця байка була добре відома в літературі старої України. Наприклад, Феофан Прокопович писав: “І я думаю, що не може бути очевиднішої глупоти, ніж вважати, що ти знаєш те, чого знати не можна; таке старанне шукання подібне вчинку того собаки, який, переслідуючи у воді тінь м’яса, втратив справжнє м’ясо” [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Проко- пович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 313]. Зрештою, сюжет про собаку (чи лиса) та відображення м’яса у воді є й у східнослов’янському фольклорі [див.: Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка / Составители: Л. Г. Бараг, И. П. Березовский, К. П. Кабашников, Н. В. Новиков. – Ленинград, 1979. – С. 56 (34А)].³⁶³Сковорода має на думці слова: ¢ çNìëþ ñírñè âñ° äí‰ æèâîò¹ òâîåã§ (Перша книга Мойсеєва: Буття 3: 14).³⁶⁴Сковорода має на думці слова диявола: ëåãå¡íú ˜ìÿ ìí», Ýêw ìíAçè ±ñìº (Євангелія від св. Марка 5: 9; див. також: Євангелія від св. Луки 8: 30).³⁶⁵Про це писали, зокрема, Арістотель (Історія тварин, 595b-596a) та Пліній Старший у своїй «Природознавчій історії» (VIII, 26). Так само зображували верблюда й у ренесансно- барокових емблематичних збірниках. Див., наприклад, 423-ій малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Верблюд своею ногою мѣшает воду» (підпис: “Мутная вода меня услаждает. Люблю пить мутную воду. Turbata delectat”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 106–107].³⁶⁶Сковорода має на думці слова: ÞäAáýå μñòü âåëábäó ñêâîç» ¢ãëèí… OEøû ïðîèò©, íNæå áîãhòó âú öð$òâiå áæUiå âíBòè (Євангелія від св. Матвія 19: 24).³⁶⁷Гр. ἀφεδρών – ‘нужник’.³⁶⁸Очевидно, Сковорода має на думці слова: Ýêw ðîñ¹ ²åðì¡íñêàÿ ñõîäMùàÿ íà ãAðû ñiKíñêiÿ (Книга Псалмів 132 (133): 3).³⁶⁹Див. розмову Ісуса із самарянкою про живу воду в Євангелії від св. Івана 4: 10–15.³⁷⁰Неточна цитата з Другої книги царств 23: 15. Пор.: êò¨ íàïîBòú ì½ âîäAþ;³⁷¹Євангелія від св. Івана 4: 15.³⁷²“Важко бути злим” (гр.).³⁷³Див.: Книга Рут 2: 1–18.³⁷⁴Сковорода добре знав звичаї та обичаї Угорщини, оскільки перебував там п’ять років у складі Токайської комісії.³⁷⁵У християнській традиції, зокрема іконографічній, віл є символом євангеліста Луки. Пор., наприклад, поезію Івана Величковського: “Луки благовѣстіє от жреца начася, / того ради вол жремій при нем написася” [Величковський І. Твори. – Київ, 1972. – С. 105].³⁷⁶Парафраза Першого послання св. ап. Павла до коринтян 9: 9. Пор.: äà íå çàãðàäBøè Þñòí¾ âîë¹ ìîëîòMùà.³⁷⁷Парафраза Першого послання св. ап. Павла до коринтян 15: 24. Пор.: ±ãä¹ ¢ñïðàçäíBòú âñMêî íà÷hëñòâî ¢ âñMêó âëhñòü ¢ ñBëó.³⁷⁸Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 49: 9. Пор.: ñê‚ìåíú ëüâAâú Vbäà: t ëròîðàñëè.³⁷⁹Книга пророка Ісаї 5: 29.³⁸⁰Парафраза Книги Притч Соломонових 28: 1. Пор.: Árãàåòú íå÷åñòBâûé íè ±äBíîìó æå ãîíMùó, ïðâ*íûé æå Ýêw ëNâú Þïîâhÿ.³⁸¹Символом євангеліста Марка є лев. Пор.: “Марку лев знаменіє, яко он начал єст / гласом в пустини, иже, яко лев, кричал єст” [Величковський І. Твори. – Київ, 1972. – С. 105].³⁸²Книга пророка Михея 4: 13.³⁸³Парафраза Четвертої книги Мойсеєвої: Числа 24: 9. Пор.: âîçëNãú ïî÷© Ýêw ëNâú ¢ Ýêw ñê‚ìåíú: êò¨ âîçábäèòú ±ã¨; Див. також: âîçëNãú Þñíbëú ±ñ© Ýêw ëNâú ¢ Ýêw ñê‚ìåíú: êò¨ âîçábäèòú ±ã¨; (Перша книга Мойсеєва: Буття 49: 9).³⁸⁴Неточна цитата з Книги пророка Авдія 1: 4. Пор.: “ùå âîçíåñNøèñÿ Ýêîæå =ðNëú ¢ £ùå ïîëîæBøè ãíýçä¨ òâî¿ ñðåä» sârçäú, ¢ tòbäó ñâNðãó ò½, ãëUåòú ãä$ü.³⁸⁵Книга Псалмів 18 (19): 5.³⁸⁶Символом св. ап. Івана Богослова як євангеліста є орел. Пор.: “Іоан орла имат, яко возлѣтаєт / к солнцу-Христу и єго божество являєт” [Величковський І. Твори. – Київ, 1972. – С. 105].³⁸⁷Парафраза Книги Притч Соломонових 30: 18–19. Пор.: íå ârìú: ñëýä¹ =ðë¹ ïàðMùà (ïî âîçäbõó) ¢ ïóò© sìRà (ïîëçbùà) ïî êhìåíè, ¢ ñòåç© êîðàáë½ ïëîâbùà ïî ìAðþ ¢ ïóòRé ìbæà âú Díîñòè (±ã§).³⁸⁸Неточна цитата з Книги пророка Авдія 1: 4. Пор.: “ùå âîçíåñNøèñÿ Ýêîæå =ðNëú ¢ £ùå ïîëîæBøè ãíýçä¨ òâî¿ ñðåä» sârçäú, ¢ tòbäó ñâNðãó ò½.³⁸⁹Сковорода має на думці слова: Cáî ïòBöà ®áðròå ñåá» õðhìèíó, ¢ ãAðëèöà ãíýçä¨ ñåá», ¢äræå ïîëîæBòú ïòåíöº ñâî°, =ëòàð‰ òâî°, ãä$è ñBëú, öðU¼ ìAé ¢ áæUå ìAé (Книга Псалмів 83 (84): 4).³⁹⁰Третя книга царств 19: 10, 14.³⁹¹Парафраза Першої книги царств 25: 26 та Четвертої книги царств 2: 2. Пор.: æBâú ãä$ü ¢ æèâ¹ äóø¹ òâî½.³⁹²Парафраза Книги Псалмів 118 (119): 139. Пор.: Wñòhÿëà ì½ μñòü ðNâíîñòü òâî½.³⁹³Книга Псалмів 118 (119): 158.³⁹⁴Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 19: 27. Пор.: ñ¿, ìº ®ñòhâèõîìú âñ° ¢ mñëräú òåᥠ¢äAõîìú.³⁹⁵Трохи неточна цитата з Першого соборного послання св. ап. Івана 4: 8, 16. Пор.: áãUú ëþẠμñòü. Сковорода має на думці 534-у емблему зі збірки «Symbola et emblemata», яка називається «Горлица со своими птенцами взирающая на убитаго самца» (підпис “Нынѣ познаю, что есть любовь. Nunc scio, quid amor sit”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 134–135].³⁹⁶Сковорода має на думці слова: ÷âhíåöú ±ëNà íå Þìhëèòñÿ äî äí¿ (Третя книга царств 17: 14).³⁹⁷Схожі вислови Сковорода подає по-латинському у вірші, вміщеному в листі до Якова Правицького від 3 жовтня 1785 р.: “Omnia praetereunt, sed Amor post omnia durat. / Omnia praetereunt, haud Deus, haud et Amor”. В амстердамській збірці «Symbola et emblemata» під № 733 міститься емблема «Купидон окруженный зміею, т. е. в вѣчности» (підпис: “Любовь вѣчна, безпредѣльна. Любовь всегда пребывает. Amor perpetuo durat”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 184–185]. Пор. також слова з молитви: “истинная же любовь точію николиже умерщвляєтся” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 788].³⁹⁸Книга пророка Захарії 12: 10; Євангелія від св. Івана 19: 37.³⁹⁹Парафраза Книги Псалмів 44 (45): 9. Пор.: Ñì‚ðíà ¢ ñòhêòè ¢ êàñRà t ðBçú òâîBõú.⁴⁰⁰Сковорода має на думці слова: ÏðiMñòà æå òrëî VèUñîâî ¢ ®áâBñòà Û ðBçàìè ñî ²ðwìˆòû (Євангелія від св. Івана 19: 40).⁴⁰¹Це – контамінація Плачу Єремії 1: 16 (†÷è ìî© ¢çëiMñòý âAäó, Ýêw ÞäàëBñÿ t ìåí¥ Þòýøhÿé ì½) та Книги пророка Амоса 8: 13 (Âú òAé äNíü ®ñêóärþòú ä…âû ä¡áðûÿ).⁴⁰²Парафраза Пісні над піснями 2: 12. Пор.: ãëhñú ãAðëèöû ñëaøàíú âú çåìë© íhøåé.⁴⁰³Неточна цитата з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 11: 2. Пор.: ®áðó÷Bõú áî âhñú ±äBíîìó ìbæó ärâó ÷Bñòó.⁴⁰⁴Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 25: 9. Пор.: ¢äBòå æå ïh÷å êú ïðîäàdùûìú.⁴⁰⁵Очевидно, це парафраза Послання св. ап. Павла до ефесян 4: 24. Пор.: ¢ ®áëåùBñÿ âú íAâàãî ÷åëîârêà, ñAçäàííàãî ïî áãUó âú ïðhâäý ¢ âú ïðåïîäAáiè ˜ñòèíû.⁴⁰⁶Книга Псалмів 4: 4.⁴⁰⁷Книга пророка Ісаї 33: 17.⁴⁰⁸Парафраза Книги пророка Ісаї 11: 2 (пор.: ¢ ïî÷Råòú íà íNìú äõUú áæUié, äõUú ïðìå*ðîñòè ¢ ðhçóìà, äõUú ñîâròà ¢ êðrïîñòè, äõUú âräýíiÿ ¢ áëUãî÷Nñòiÿ) або відповідного мо- литовного тексту (пор.: “Дух премудрости, дух разума, дух страха Божія” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 34 (друга пагін.)]).⁴⁰⁹“Камень вѣры” – одне з Божих імен. Пор.: “Камень вѣры краєугольный же и основаніє церкви своєй сам сый, Христе Боже…” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 125 (третя пагін.)].⁴¹⁰Ідеться про слова Христа: òº ±ñ© ñRìwíú ñaíú V¡íèíú: òº íàðå÷Nøèñÿ êBôà, μæå ñêàçhåòñÿ ïNòðú (Євангелія від св. Івана 1: 42).⁴¹¹Фразу ïî ñNðäöó ±ã§ взято з Другої книги параліпоменон 6: 30.⁴¹²Див.: Âîççðrâú æå íhíü VèUñú ðå÷¿: òº ±ñ© ñRìwíú ñaíú V¡íèíú: òº íàðå÷Nøèñÿ êBôà, μæå ñêàçhåòñÿ ïNòðú (Євангелія від св. Івана 1: 42). Грецьке слово Κηφᾶς – одне з імен св. апостола Петра. Воно є транслітерацією арамейського këpä й зринає в Євангелії від св. Івана, у Першому посланні св. ап. Павла до коринтян та в його ж таки Посланні до галатів [див.: The Interpreter’s Dictionary of the Bible. – Nashville, 1989. – Vol. 3. – P. 749]. Арамейське këpä означає “скеля”, “камінь” (пор. євр. këp – ‘скеля’). Ім’я апостола має те саме значення: πέτρος – ‘камінь’, а πέτρα – ‘скеля’. Саме його й обіграє євангеліст Матвій: “ти скеля (πέτρος), і на скелі (πέτρα) оцій побудую Я Церкву Свою” (Євангелія від св. Матвія 16: 18). Памва Беринда тлумачив слово “кифа” так: “сірски – Петр, еллински – камень, метафорически – твердость” [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. – Київ, 1627. – Ст. 422].⁴¹³Сковорода дуже любив цю старовинну латинську епіграму [про її генезу див.: Циганок О. “Inveni portum…”: форми сприйняття однієї античної епіграми у творчості Григорія Сковороди // Циганок О. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві XVI–XVIII ст. – Київ, 1999. – С. 74–86]. До речі, ця епіграма була добре відома в українській літературі й до Сковороди. Наприклад, вона є в курсі поетики Митрофана Довгалевського.⁴¹⁴Прізвище відкривача Америки, славетного іспанського мореплавця Христофора Колумба (лат. Columbus) (1451–1505 рр.) походить від лат. columba – ‘голуб’.⁴¹⁵Книга пророка Аввакума 2: 1.⁴¹⁶Тобто обсерваторія.⁴¹⁷Неточна цитата з П’ятої книги Мойсеєвої: Повторення Закону 34: 7. Пор.: íå ®òåìírñòý ™÷è ±ã§, íè ¢ñòërñòà Þñòí» ±ã§.⁴¹⁸Це – слов’янський відповідник лат. stulta philosophia та гр. μοροσόφια. Сковорода вживав усі ці три форми.⁴¹⁹Фразу Ýêw ëNâú âîçðåâNòú узято з Книги пророка Осії 11: 10.⁴²⁰Книга пророка Осії 4: 19.⁴²¹Книга пророка Осії 11: 10.⁴²²Сковорода називає Петрою, тобто пристановищем, Христа. Загалом беручи, символ Петри у творах Сковороди посідає дуже важливе місце. Свого часу, розглядаючи сковородинську символіку, Володимир Ерн слушно писав: “…Сковорода пристрасно шукає скелі, Петри, берега, пристані… Цикл символів, особливо владних над думкою Сковороди, природно обертається довкола чільного символу ‘Петри’” [Эрн В. Ф. Григорий Саввич Сковорода. Жизнь и учение. – Москва, 1912. – С. 87]. Петра-камінь символізує і Бога, і душевний спокій, і Царство Небесне, і невидиму натуру. Цей сковородинський образ походить передусім з емблематики. Принаймні в діалозі «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира» Сковорода змальовує скелю серед моря («In constantia quiesco») з амстердамської збірки «Symbola et emblemata» (1705). З другого боку, тут можна добачити й алюзію на молитовні тексти. Пор.: “Буря грѣховная одержит мя, Спасе, и уже нетерпя волненія, к тебѣ припадаю, єдиному Правителю, яко Петрови, руку ми простри человѣколюбія ти и спаси мя” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 930]; “Яко пучина многа прегрѣшеній моих, Спасе, и лютѣ погружаюся согрѣшенми моими, даждь ми руку, яко Петрови, спаси мя, Боже, и помилуй мя” [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. – Київ, 1739. – Арк. 13 (зв.)].⁴²³Можливо, це парафраза Книги Йова 38: 21. Пор.: Ârìú ¬áî, Ýêw òîãä¹ ðîæäNíú ±ñ©.⁴²⁴Фразу íà ïóòNõú ñâîBõú узято з Книги пророка Єремії 18: 15.⁴²⁵Парафраза Книги пророка Ісаї 35: 10. Пор.: táýæ¿ áîërçíü ¢ ïå÷hëü ¢ âîçäûõhíiå.⁴²⁶Очевидно, Сковорода має на думці слова: “Сам твоя от твоих тебѣ приносящих…” [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 167 (друга пагін.)].⁴²⁷Сковорода має на думці слова: êAøíèöó ãðAçäiÿ ¢ äârñòè âMçàíèöú ñìAêâåé (Перша книга царств 25: 18).ᵃ(Примітка Сковороди) Ἔρος, значит желанїе, Римски – Купидóн; Ζεύς, Jupiter, или Дїй. Отсюду слово Еродїй – то же, что Филóѳей(1). (1) (Примітка Ушкалова) Ім’я “Філофей” (гр. Φιλόθεος) означає “друг Божій, Боголюбив, Богом любим” [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. – Київ, 1627. – Ст. 469].
Автор
Сковорода Григорій Савич
Джерела
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.