Пісня чотирнадцята ("Що таке слава тепер?")

⁵⁷Книга пророка Авакума 2: 1.

⁵⁸Ідеться про знану з грецької міфології стоголову Лернейську гідру.

⁵⁹У грецькій міфології сирени – це морські чудовиська, напівжінки-напівптахи, що мешкали на острові десь між Італією та Сицилією. Вони зваблювали мореплавців на погибель своїми чарівними голосами. Сирени – надзвичайно поширений бароковий образ світових зваб.

⁶⁰"Кит, – пояснює Сковорода, – означає пристрасть. А що таке пристрасть? Це те саме, що смертний гріх. Що ж таке гріх? Гріх – це мучительна воля, тобто грошолюбство, честолюбство, тілоугодництво. Оця сама гідра та кит усіх пожирає і мучить на сьогосвітньому морі" [Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2 т. – Київ, 1973. – Т. 1. – С. 73].

⁶¹Життя як морська мандрівка – один з найулюбленіших образів українських барокових письменників. Ось як він звучить, наприклад, у Митрофана Довгалевського: "Та між ними нерозумними, що ведуть кораблі до загибелі, є також обізнані зі справою, які плинуть у безмежному океані бурхливого життя: ось Одіссей і Орфей, яких не ввели в оману сирени своїм згубним співом, які не втратили розум від чарів Цірцеї, які проїхали безпечно між Сціллою і Харібдою розбурханих пристрастей і досягли порту щастя" [Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). – Київ, 1973. – С. 383].

⁶²Геркулес (Геракл) – син Зевса й Алкмени; тут ідеться про другий подвиг Геракла – знищення Лернейської гідри. Зауважимо, що образ Христа-Геракла, який перемагає "гідру", був добре знаний у європейській бароковій поезії.

⁶³Сковорода алегорично тлумачить старозаповітну історію Йони.