Бесіда, названа Двоє, про те, що легко бути блаженним

Серце є корінь й істота. Всякий є тим, чиє серце в ньому.

Сердце есть Кóрень и существо. Всяк есть тѣм, чїé есть сердце в нем.

Важко бути злим

Трудно быть злобным

Χαλεπὰ τὰ κακὰ

Пуста слава трудніша від істинної.

Пустая слава есть труднѣе истинныя.

Справжня дружба, істинне щастя і чиста юність ніколи не постаріють. Ах, все те не наше, що нас залишає. Хай буде при нас, поки залишить нас. Та нехай знаємо, що все це не вірний наш друг.

И́стинная дружба, правдивое Щáстье и прямая Ю́НОСТЬ никогда не обветшáет. Ах! все то не наше, что нас оставляет. Пускай будет при нас, поколь остáвит нас. Но да знáем, что все сїе не-вѣрный нам Друг.

Яке ж то мені здоров'я, якщо у кінці його слабість? Яка ж то мені молодість, що породжує мені старість? Ах! Не називай насолодою, якщо породжує горе. Не роби довготою ніщо, що закінчується. Не називай щастям нічого, що спростовується.

Кóе же то мнѣ и здравїе, коему Концéм слáбость? Кáя то мнѣ Млáдость, раждáющая мнѣ Стáрость? Ах! не называй Слáдостью, если раждáет Гóресть. Не дѣлай Долготóю ничего, что прекращáется. Не именуй Щастїем ничегó, Что опровергáется.

Все минає, любов же ні!

Вся преходят, Любви же - ни!

Як же не важче псові схопити тінь, ніж справжній шмат?

Как же не труднѣе Псу схватить тѣнь, нежели истинный Кус.

Все до тебе подібне, і ти до всього, але ніщо не є тобою, і ти нічим же, крім тебе. Ніщо ж, як ти. “Хто, як Бог?”

Все тебѣ подобно, и ты всему, но ничтоже есть тобою, и ты ничемже, кромѣ тебе. Ничтоже, якоже ТЫ. “КТО, ЯКО БОГ?”

Що ж потрібніше, ніж царство боже? У заплутаних думах і в затемнених промовах гніздиться брехня й нещирість, а у важких ділах вкорінюється обман і суєта. Та легкість у потрібності, а потрібність у природженості, природженість живе у царстві божому. Чи є щось потрібніше душевній людині, ніж дихання? І це скрізь задарма повітря! Що потрібніше духовному, ніж Бог? І це все наповнює!

Что же есть нужнѣе ЦА́РСТВЇЯ БОЖЇЯ? В заплутанных Думáх и в затмѣнных рѣчáх гнѣздится Лжа и Притвóр, а в трудных дѣлах водворяется Обмáн и Суетá. Но Лáтвость в Нужности, а Нужность в Срóдности, Сродность же обитáет в ЦА́РСТВЇИ БОЖЇИ. Что нужнѣе для душевнаго человѣка, как дыханїе? И се вездѣ туне вóздух! Что потребнѣе для Духовнаго, как БОГ? И се вся исполняет!