Перше послання св. апостола Павла до солунян, розділ 4❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

А далі, брати, просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб так, як прийняли ви від нас, яким чином вам поводитися і догоджати Богові, — саме так ви й поводитеся, аби ви все більше в цьому зростали.

Бо знаєте, які вказівки дали ми вам у Господі Ісусі.

Це ж воля Божа — ваше освячення, щоб ви берегли себе від розпусти,

щоб кожний з вас умів свої посудини берегти у святості й честі,

а не в пожадливій похоті, як язичники, котрі не знають Бога.

Не чиніть насильства і не кривдьте ні в чому свого брата, бо Господь є месником за все це, як раніше ми вам говорили й засвідчили.

Адже Бог покликав нас не до нечистоти, а до освячення.

Тому-то, хто це відкидає, не людину зневажає, а Бога, Який дав нам Свого Святого Духа.

Про братолюбство немає потреби писати вам, бо ви самі Богом навчені любити один одного,

адже те й робите всім братам, які перебувають у всій Македонії. Просимо вас, брати, аби ви в цьому все більше зростали

і пильно дбали про те, щоби жити спокійно і робити свою справу, працювати своїми власними руками, як ми вам звеліли,

щоб ви гідно поводилися перед чужими і ні в чому не мали нестатків.

Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про померлих, аби не сумували, як інші, котрі не мають надії.

Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним.

Це говоримо вам Словом Господнім: що ми, живі, які залишимося до приходу Господнього, не випередимо померлих.

Адже Сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, — і першими воскреснуть померлі в Христі.

Потім ми, живі, які залишимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Господом у повітрі, — і так завжди будемо з Господом.

Тому потішайте одне одного цими словами.