Друге соборне послання св. апостола Івана, розділ 1Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Старець — вибраній пані та її дітям, яких я насправді люблю, і не тільки я, а й усі, хто пізнав істину,
через правду, що перебуває у вас і буде з нами повік!
Нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця і [Господа] Ісуса Христа, Сина Отця, — в істині та в любові!
Я дуже зрадів, що знайшов між твоїми дітьми таких, які ходять в істині, згідно із заповіддю, яку ми одержали від Отця.
І тепер прошу тебе, пані, — не так, наче нову заповідь пишу тобі, але ту, яку ми мали від початку: щоб ми любили одне одного.
А любов ця: аби ми жили за Його заповідями! Це заповідь, про яку чули ви від початку, — щоб у ній ви перебували.
Адже багато ошуканців увійшло у світ, які не визнають, що Ісус Христос прийшов у тілі; такий є обманщик і антихрист.
Стережіться, щоб ви не втратили того, над чим ми працювали, але щоб отримали повну нагороду.
Кожний, хто чинить переступ і не залишається у вченні Христа, Бога не має. Хто перебуває у вченні, той має і Отця, і Сина.
Коли хто приходить до вас, але не приносить цього вчення, не приймайте його в дім і не вітайте його.
Адже хто його вітає, той стає співучасником його злих учинків.
Багато чого мав я вам написати, та не забажав чорнилом на папері. Але сподіваюся бути у вас і говорити з уст в уста, щоб наша радість була повною.
Вітають тебе діти твоєї вибраної сестри. [Амінь].
Джерела
