Друга книга царів (Четверта книга царств), розділ 13❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

У двадцять третьому році Йоаса, сина Охозії, царя Юди, зацарював Йоахаз, син Ії, у Самарії — на сімнадцять років.

І він чинив зло в Господніх очах, і пішов за гріхами Єровоама, сина Навата, який довів Ізраїль до гріха, — він не відступив від них.

Тож Господь запалав гнівом на Ізраїля, і видав їх у руки Азаїла, царя Сирії, і в руки сина Адера, сина Азаїла, на всі дні.

Та Йоахаз помолився до Господнього обличчя, і Господь вислухав його, бо побачив пригноблення Ізраїля, бо їх гнітив цар Сирії.

І Господь дав спасіння Ізраїлеві, і він вийшов з-під влади Сирії, і сини Ізраїля оселилися у своїх наметах, як учора й третього дня.

Лише вони не відступили від гріхів дому Єровоама, який довів Ізраїль до гріха, у них вони перебували, і в Самарії стояв священний гай.

Однак у Йоахаза зовсім не залишилося військових людей, хіба що п’ятдесят коней, десять колісниць і десять тисяч піших, бо їх винищив цар Сирії і поклав їх як порох на потоптання.

А решта оповідей про Йоахаза і все, що він зробив, і його могутні вчинки, чи не записане це в книзі літопису царів Ізраїля?

І Йоахаз заснув зі своїми батьками, і його поховали з його батьками в Самарії, а замість нього зацарював його син Йоас.

У тридцять сьомому році Йоаса, царя Юди, над Ізраїлем у Самарії зацарював Йоас, син Йоахаза, — на шістнадцять років.

І робив він зло в Господніх очах. Не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, який довів Ізраїль до гріха, у них він жив.

А решта оповідей про Йоаса і все, що він робив, і його могутні вчинки, які звершив з Амессієм, царем Юди, чи не записане це в книзі літопису царів Ізраїля?

І заснув Йоас зі своїми батьками, і Єровоам сів на його престолі в Самарії, над синами Ізраїля.

Елісей захворів своєю хворобою, через яку помер. І прийшов до нього Йоас, цар Ізраїля, і заплакав над його обличчям, промовляючи: Батьку, батьку, колісниця Ізраїля і його кіннотник!

Та Елісей сказав йому: Візьми лук і стрілу! І той взяв собі лук і стрілу.

А він сказав цареві: Поклади руку свою на лук! Йоас поклав свою руку на лук, а Елісей поклав свої руки на руки царя,

і сказав: Відкрий вікно до сходу! І той відкрив. Тоді Елісей сказав: Вистріли! І той вистрілив. А він сказав: Стріла Господнього спасіння і стріла спасіння від Сирії! Ти розгромиш Сирію в Афеку аж до кінця!

Візьми лук! — сказав йому Елісей, — і той взяв. А він сказав цареві Ізраїля: Удар до землі! І цар ударив тричі, і перестав.

І засмутився Божий чоловік над ним, і сказав: Якщо б ти вдарив п’ять разів чи шість разів, тоді розгромив би ти Сирію аж до кінця. Тепер же поб’єш Сирію тричі.

Елісей помер, і його поховали. А коли починався рік легко озброєні з Моава прийшли в землю.

І сталося, коли люди ховали одного чоловіка, аж ось побачили легко озброєного, і кинули чоловіка в гробницю Елісея, і він упав, і доторкнувся до костей Елісея, ожив і встав на свої ноги.

Усі дні Йоахаза Азаїл гнітив Ізраїля.

Та Господь помилував їх, змилосердився над ними і поглянув на них через Свій завіт, що з Авраамом, Ісааком і Яковом, і Господь не хотів їх знищити, і не відкинув їх від Свого обличчя.

І помер Азаїл, цар Сирії, а замість нього зацарював син Адера, його син.

І повернувся Йоас, син Йоахаза, і забрав міста з-під влади сина Адера, сина Азаїла, які його батько забрав у війні з-під влади Йоахаза. Тричі розгромив його Йоас, і він повернув міста Ізраїля.