Друга книга Самуїлова (Друга книга царів), розділ 3❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І довготривалою була війна між домом Саула та між домом Давида. І дім Давида поступав уперед і зміцнявся, а дім Саула відступав і слабшав.

У Хевроні в Давида народилися сини: його первородний був Амнон від Ахінооми з Єзраела,

його другий син — Далуя від Авіґеї, кармилійки, і третій — Авесалом, син Маахи, дочки Толмії, царя Ґесіра,

і четвертий — Орнія, син Фенґіти, і п’ятий — Саватія від Авітали,

і шостий — Єтераама, від Еґли, жінки Давида. Вони народилися в Давида в Хевроні.

І сталося, коли була війна між домом Саула і між домом Давида, то Авенир був тим, хто утримував дім Саула.

У Саула була наложниця Ресфа, дочка Яла. І Мемфівостей, син Саула, сказав до Авенира: Як це ти ввійшов до наложниці мого батька?

І Авенир дуже розлютився через слова Мемфівостея. І сказав йому Авенир: Хіба я є псячою головою? Сьогодні я вчинив милосердя з домом твого батька Саула, а також з братами і знайомими, і не перейшов до дому Давида, а ти сьогодні шукаєш у мене несправедливості через жінку!

Це нехай учинить Бог Авенирові, і це нехай йому додасть, бо так, як поклявся Господь Давидові, так учиню йому в цей день,

щоб забрати царство від дому Саула й підняти престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дана аж до Вирсавії!

Мемфівостей не зміг більше відповісти Авенирові й слова, тому що боявся його.

І Авенир відразу відіслав послів до Давида в Телам, де він перебував, кажучи: Склади зі мною твій завіт, і ось моя рука з тобою, щоби повернути до тебе весь дім Ізраїля.

І сказав Давид: Добре, я складу з тобою завіт, тільки я в тебе прошу одну річ, кажучи: Не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Мелхолу, дочку Саула, коли ти прийдеш побачити моє обличчя.

І відіслав Давид послів до Мемфівостея, сина Саула, кажучи: Віддай мені мою жінку Мелхолу, яку я отримав за сто крайніх плотей филистимців!

І послав Мемфівостей, і взяв її в її чоловіка, у Фалтіїла, сина Селли.

Її чоловік ішов з нею, плачучи за нею, аж до Варакіма. І сказав йому Авенир: Іди, повернися! І той повернувся.

І промовив Авенир до старійшин Ізраїля, кажучи: Учора й третього дня ви шукали Давида, щоб царював над вами.

Тепер же вчиніть, бо Господь говорив до Давида, кажучи: Рукою мого раба Давида спасу Ізраїля з руки филистимців і з руки всіх їхніх ворогів.

І заговорив Авенир до вух Веніаміна. І пішов Авенир, щоб говорити до вух Давида в Хевроні все, що милим було в очах Ізраїля і в очах усього дому Веніаміна.

І прийшов Авенир до Давида в Хеврон, а з ним — двадцять мужів. А Давид зробив бенкет Авенирові та мужам, які з ним.

І промовив Авенир до Давида: Встану і піду, і зберу до мого володаря-царя весь Ізраїль, і складу з тобою завіт, і царюватимеш над усіма, над чим бажає твоя душа. І Давид відіслав Авенира, і він пішов у мирі.

І ось слуги Давида та Йоав приходили з подорожі й несли із собою численну здобич. Авенира не було з Давидом у Хевроні, бо він відіслав його і відпустив у мирі.

Йоав і все його військо прийшли, і сповістили Йоавові, кажучи: До Давида приходив Авенир, син Нира, і він його відіслав, і той відійшов у мирі.

І ввійшов Йоав до царя, і сказав: Що це вчинив ти? Ось до тебе приходив Авенир, тож навіщо ти його відіслав, і він відійшов у мирі.

Хіба ти не знаєш злоби Авенира, сина Нира, що він прийшов, щоб тебе обманути і пізнати твій вихід і твій вхід, і пізнати все, що ти чиниш?

І повернувся Йоав від Давида, і відіслав послів за Авениром, і повертають його від джерела Сеірама. А Давид не знав.

І повернувся Авенир у Хеврон, і звернув його Йоав на сторону від брами, щоб говорити з ним, роблячи засідку, а там ударив його в живіт, і він помер за кров Асаїла, брата Йоава.

Після цього почув Давид і сказав: Невинний я і моє царство перед Господом навіки за кров Авенира, сина Нира.

Нехай зійде вона на голову Йоава і на весь дім його батька, і в домі Йоава хай не переведеться той, хто має хворобливі виділення, і прокажений, хто тримає палицю, і хто поляже від меча, і кому бракує хліба!

А Йоав і його брат Авесса зробили засідку на Авенира за те, що він убив Асаїла, їхнього брата, у Ґаваоні на війні.

І промовив Давид до Йоава і до всього народу, який з ним: Роздеріть ваш одяг і підпережіться мішковиною, і оплакуйте Авенира! І цар Давид ішов за марами.

І ховають Авенира в Хевроні. Цар підвищив свій голос і заплакав над його гробницею, і весь народ плакав над Авениром.

І заплакав цар над Авениром, і сказав: Хіба смертю Навала помирає Авенир?

Твої руки не були зв’язані, твої ноги — не в колодках. Не прийшов ти, як Навал, ти впав перед синами несправедливості! І весь народ зібрався оплакувати його.

І прийшов увесь народ вмовити Давида їсти хліб, коли ще був день, та Давид поклявся, кажучи: Це нехай учинить мені Бог, і це додасть, коли до заходу сонця скуштую хліба чи будь-чого!

І весь народ пізнав, і милим було перед ними все, що зробив цар перед народом.

І пізнав увесь народ і весь Ізраїль у той день, що не від царя вийшов наказ убити Авенира, сина Нира.

І промовив цар до своїх слуг: Хіба ви не знаєте, що великий проводир у цей день упав у Ізраїлі,

і що я сьогодні є родичем і ставлеником царя, а ці мужі, сини Саруї, гірші за мене. Нехай віддасть Господь тому, хто чинить погане, за його злом.