Книга Варуха, розділ 1❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Ось це — слова книги, які записав Варух, син Нирія, сина Маасія, сина Седекії, сина Асадія, сина Хелкії, у Вавилоні,

у п’ятому році на сьомий день місяця, у час, в який халдеї взяли Єрусалим і спалили його вогнем.

І Варух прочитав слова цієї книги до вух Єхонії, сина Йоакима, царя Юди, і до вух усього народу, який приходив до книги,

і до вух сильних і синів царів, і до вух старійшин, і до вух усього народу, від малого аж до великого, — до вух усіх, що жили у Вавилоні біля ріки Суд.

Вони плакали, постили, молилися перед Господом

і зібрали срібло, як була спроможна рука кожного,

і послали в Єрусалим до Йоакіма, сина Хелкії, сина священика Салома, до священиків і до всього народу, який знаходився з ним у Єрусалимі,

коли він узяв посуд Господнього дому, винесений з храму, щоб повернути в землю Юди на десятий день місяця сівана, срібний посуд, який зробив Седекія, син Йосії, цар Юди,

після того, як Навуходоносор, цар Вавилону, переселив Єхонію, володарів, в’язнів, сильних і народ землі з Єрусалима, і повів його до Вавилону.

І вони сказали: Ось ми послали до вас срібло, і за срібло купите всепалення і на жертву за гріхи, і ладан, і зробите манаа, і принесете на жертовник нашого Господа Бога жертви,

і помолитеся за життя Навуходоносора, царя Вавилону, і за життя його сина Валтасара, щоб їхні дні були, як дні неба на землі.

І Господь дасть нам силу, і просвітить наші очі, тож житимемо під тінню Навуходоносора, царя Вавилону, і під тінню Валтасара, його сина, служитимемо їм багато днів і знайдемо милість перед ними.

Тож помоліться за нас до нашого Господа Бога, бо ми згрішили проти нашого Господа Бога, і від нас не відвернувся Господній гнів і Його лють аж до цього дня.

І прочитаєте цю книгу, яку ми послали до вас, щоб визнаватися в Господньому домі в день свята і в дні належного часу,

і скажете: Господу, Богові нашому, — праведність, а нам — сором облич аж до цього дня, для людини Юди і тих, що живуть у Єрусалимі,

наших царів, наших володарів, наших священиків, наших пророків і наших батьків,

бо ми згрішили перед Господом,

не послухалися Його, і ми не прислухалися до голосу нашого Господа Бога, щоб ходити за Господніми приписами, які Він дав перед нашим обличчям.

Від дня, в який Господь вивів наших батьків з єгипетської землі, і аж до цього дня ми були неслухняні нашому Господеві Богові й діяли легковажно, щоб не чути Його голосу.

І до нас пристало зло і клятва, яку Господь заповів Своєму рабові Мойсеєві в день, в який вивів наших батьків з єгипетської землі, щоб дати нам землю, яка пливе молоком і медом до цього дня.

Та ми не послухалися голосу нашого Господа Бога за всіма словами пророків, яких Він до нас послав,

і ми ходили — кожний із нас — у задумі свого злого серця, щоб служити чужим богам, чинити зло перед очима нашого Господа Бога.