Третя книга Мойсеєва: Левит, розділ 6❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Господь промовив до Мойсея, кажучи:

Звели Ааронові та його синам, кажучи: Ось закон про всепалення. Саме всепалення буде всю ніч аж до ранку на вогнищі, на жертовнику, а вогонь жертовника буде підтримуватися на ньому і не гаситиметься.

А вранці священик вдягне лляний хітон, а на своє тіло вдягне лляні спідні штани, і забере з жертовника попіл, що залишиться від спалення вогнем жертви всепалення, і покладе його біля жертовника.

Відтак здійме свій одяг і вдягне інший одяг; тоді винесе той попіл за табір, на чисте місце.

Вогонь на жертовнику буде підтримуватися на ньому й не гаситиметься: священик зранку розпалюватиме на ньому дрова, складатиме на ньому всепалення і кластиме на ньому жир [жертв] спасіння.

Вогонь на жертовнику буде постійно підтримуватися й не гаситиметься.

Ось закон про [хлібну] жертву, що її приноситимуть сини Аарона перед Господа до переду жертовника.

Священик надбере звідти пригорщею частину питльованого борошна [хлібної] жертви разом з її олією та з її ладаном, що буде на [хлібній] жертві, і принесе на жертовник пам’ятну частку із неї у [вогняне] приношення, приємні пахощі Господу.

А те, що з неї залишиться, їстиме Аарон та його сини. Вона має споживатися прісною на святому місці, — у дворі намету свідчення споживатимуть її.

Хай вона не буде спечена заквашеною. Я віддав її їм як частку з Господніх [вогняних] приношень; вона є святе святих, так само, як [жертва за] гріх і як [жертва за] переступ.

Будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків може їсти її — це вічний закон для ваших поколінь — з Господніх [вогняних] приношень. Кожен, хто доторкнеться до них, буде освячений.

Господь промовив до Мойсея, кажучи:

Ось дар Аарона та його синів, який вони мають принести Господу в день, коли ти його помажеш: десята частина ефи питльованого борошна в [хлібну] жертву постійно, — половина з нього вранці й половина з нього ввечері.

Нехай воно буде приготоване на сковороді, на олії, вимішаним; нехай він принесе його кружальцями як жертву із шматків, жертву на приємні пахощі для Господа.

Нехай її приготує священик, який буде помазаний замість нього з його синів; це — вічний закон, він має бути повністю виконаний.

Кожна священикова [хлібна] жертва має бути повністю спалена і не має споживатися.

Господь промовив до Мойсея, кажучи:

Промов до Аарона та його синів, кажучи: Ось закон про [жертву за] гріх: [жертву] за гріх мають зарізати на місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом. Це є святе святих.

Спожити її має священик, який її приносить; вона має бути спожита на святому місці, у дворі намету свідчення.

Кожен, хто доторкнеться до її м’яса, освятиться. А якщо її кров’ю буде оббризкано чийсь одяг, то те, що було оббризкане, нехай буде випране у святому місці.

Глиняний посуд, в якому вона варитиметься, має бути розбитий. Якщо ж вона варитиметься в мідному посуді, то нехай він вичистить його і виполоще водою.

Споживати їх може будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків. Це є святе святих Господа.

А всі [жертви] за гріх, що їх кров буде внесена в намет свідчення, щоби звершити викуплення у святому, не повинні споживатися, вони мають бути спалені у вогні.