Євангеліє від св. Луки, розділ 14❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І сталося, що коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним.

І ось, перед Ним був один чоловік, хворий на водянку.

Озвавшись, Ісус сказав до законників і фарисеїв: У суботу годиться оздоровляти чи ні?

Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, оздоровив його й відпустив.

І сказав Він їм: Коли в когось із вас син або віл упаде в криницю, хіба не витягнете відразу ж — у день суботній?

Та вони не могли дати відповіді на це.

А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм:

Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними,

і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш займати останнє місце.

Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою.

Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!

Говорив же Він і до того, хто запросив Його: Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, — і в цьому буде тобі винагорода.

Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих, —

і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!

Почувши це, один з тих, які сиділи при столі, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві!

Він же сказав йому: Один чоловік справляв велику гостину і запросив багатьох;

і послав свого раба в час гостини, щоби сказав запрошеним: Ідіть, бо вже [все] готове!

І враз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вважай мене за виправданого.

А другий сказав: Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вважай мене за виправданого.

Ще один сказав: Я одружився і через те не можу прийти.

Повернувся раб і розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Мерщій виходь на площі та вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кривих!

І сказав раб: Пане, сталося так, як наказав ти, і ще є місця.

Та пан рабові сказав: Вийди на шляхи, на загороди і змушуй увійти, щоб наповнився мій дім.

Кажу вам, що жодний з тих раніше запрошених мужів не скуштує Моєї вечері. [Бо багато покликаних, та мало вибраних].

Ішло за Ним багато людей. Обернувшись, Він сказав їм:

Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.

Хто не несе свого хреста і не йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.

Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить для завершення,

щоб, коли покладе основу й не зможе докінчити, усі, які побачать, не почали сміятися з нього,

кажучи, що цей чоловік почав будувати й не спромігся закінчити.

Або який цар, ідучи на бій проти іншого царя, спершу не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами війська зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

Коли ні, то як той ще далеко, шле до нього посланців і просить примирення.

Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем.

Отже, сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите?

Ні на землю, ні на добриво вона не придатна — її висипають геть. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!