Книга пророка Захарії, розділ 4❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І повернувся ангел, що говорив через мене, і підняв мене, — так, як коли пробуджується людина зі свого сну,

і сказав мені: Що ти бачиш? І я сказав: Я побачив, і ось світильник — увесь золотий, а над ним — посудина для світильника, і над ним — сім лампадок, і сім чашечок для лампадок над ним.

І над ним — дві оливки, одна — справа світильника і одна — зліва.

І я запитав, і я сказав ангелові, що промовляв через мене, кажучи: Що це, Господи?

І відповів ангел, промовляючи через мене, і сказав мені: Не знаєш, що це? І я сказав: Ні, Господи.

І він відповів, і промовив до мене, кажучи: Це слово Господнє до Зоровавеля, що промовляє: Не великою силою, не міццю, але тільки Моїм духом, — говорить Господь Вседержитель!

Хто є ти, велика горо, перед обличчям Зоровавеля, щоб випростуватись? І він винесе камінь спадку, милість рівна до його милості.

І було Господнє слово до мене, кажучи:

Руки Зоровавеля заснували цей дім, і його руки завершать його, і пізнаєш, що Господь Вседержитель послав мене до тебе.

Тому що хто знехтував малими днями? І зрадіють, і побачать олов’яний камінь у руці Зоровавеля. Тих сім — це Господні очі, що дивляться на всю землю.

І я відповів, і сказав йому: Що це за дві оливки справа і зліва світильника?

І я запитав удруге, і я сказав йому: Що це за дві оливкові галузки, що в руках двох золотих трубок, що вливаються і доходять до золотих чашечок?

А він сказав мені: Не знаєш, що це? І я сказав: Ні, Господи.

І він сказав: Це два сини помазання стали перед Господом усієї землі.