Перша книга Мойсеєва: Буття, розділ 11❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Уся земля мала одну мову й одні слова.

І сталося, що люди, пересуваючися зо сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й осілись там.

Вони сказали один до одного: "Нумо лишень робити цеглу та випалювати її." І була цегла їм за камінь, а земляна смола за заправу.

Та й сказали: "Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім'я, щоб ми не розпорошувались по всій землі."

Тоді зійшов Господь побачити місто й вежу, що їх сини чоловічі будували

і мовив Господь: "Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити.

Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного."

І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто.

Тому то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі.

Ось родовід Сима: як Симові було сто років, він породив Арпахшада, два роки після потопу.

Породивши Арпахшада, жив Сим ще 500 років і зродив синів та дочок.

Як Арпахшадові було 35 років, він породив Шелаха;

породивши Шелаха, жив Арпахшад 403 роки і породив синів та дочок.

Як Шелахові було 30 років, він породив Евера;

породивши Евера, жив Шелах 403 роки і породив синів та дочок.

Як Еверові було 34 роки, він породив Пелега;

породивши Пелега, жив Евер 430 роки і породив синів та дочок.

Як Пелегові було 30 років, він породив Реу;

породивши Реу, жив Пелег 209 роки і породив синів та дочок.

Як Реу було 32 роки, він породив Серуга;

породивши Серуга, жив Реу 207 років і породив синів та дочок.

Як Серугові було 30 років, зін породив Нахора;

породивши Нахора, жив Серуг 200 років і породив синів та дочок.

Як Нахорові було 29 років, він породив Тераха;

породивши Тераха, жив Нахор 119 років і породив синів та дочок.

Як Терахові було 70 років, він породив Аврама, Нахора і Гарана.

Оце родовід Тераха. У Тераха народилися Аврам, Нахор і Гаран. Гаран же породив Лота,

і помер Гаран на очах батька свого, в своїм ріднім краю, в Урі Халдейськім.

І взяли собі Аврам і Нахор жінок, жінка ж Аврама звалася Сараї, а жінка Нахора звалась Мілка, дочка Гарана, що був батьком Мілки й батьком Іски.

Сараї ж була неплідна, не мала дітей.

Взяв Терах Аврама, свого сина, та Лота, свого внука, сина Гарана, і Сараї, свою невістку, жінку Аврама, свого сина, та й з ними вийшов з Уру Халдейського, щоб іти в Ханаан-край. Так прийшли вони в Харан і там осілись.

Терах прожив 205 років, і вмер Терах у Харані.