Книга пророка Ісаї, розділ 43❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім'ям, ти - мій!

Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, - тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, - не попечешся, і полум'я тебе не обпалить.

Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я - твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, -

тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.

Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.

Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, -

усіх, хто зветься моїм ім'ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.

Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.

Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!

Ви мої свідки, - слово Господнє, - і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!

Я, я - Господь: нема спасителя, крім мене!

Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, - слово Господнє; я - Бог.

Я - Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, - хто змінить?»

Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб'ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати - ридати.

Я - Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»

Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,

що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.

«Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!

Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях - ріки.

Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях - ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.

Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.

Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.

Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.

Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.

Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.

Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!

Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.

Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.»